<<
>>

Матеріали для читання

Масуда Й. Комп'ютопія // Філософська і соціологічна думка. - 1993.

- № 6. - С. 41-42, 49-50.

"Якщо характерна риса індустріального суспільства - багате мате­ріальне споживання, то інформаційного - те, що пізнавальна творчість інтелігенції поширюється на всіх.

Вищою стадією інформаційного ладу стане глобальне футуризування суспільства - погляд, який розвинув­ся з уявлення про універсальний добробут (за Смітом). Це саме те, що я розумію під "Комп'ютопією". Це глобальне футуризоване суспільство, в якому кожен домагається однієї з можливостей свого власного май­бутнього, актуалізує та реалізує одну з власних інтенцій і потреб, діючи цілеорієнтованим чином. Воно буде глобальним і цільним, у якому бага- тоцентрові вільні об'єднання громадян вільно беруть участь у до- льових цілях, а ідеї спільно процвітають у всьому світі".

Греки побудували чудовий храм Аполлона і виліпили прекрас­ну статую Венери Мілоської. Єгиптяни спорудили гігантські піраміди для своїх фараонів, а римляни перетворили жорстокість Колізею на релігій­ний ритуал. Китайці звели Велику стіну, щоб не допустити варварів. Те­пер людина зробила вогні неба своєю власністю і залишила сліди своїх підошов на кратерах Місяця. Ми простуємо до XXI століття з великою метою: побудувати Комп'ютопію на Землі, про яку в історії залишиться пам'ятник у вигляді невеличкої скриньки з кількома чіпами площею в один квадратний дюйм. Але ця скринька міститиме багато історичних рекордів, зокрема, таких, як чотирьом мільярдам мешканців Всесвіту пощастило подолати енергетичну кризу і вибух народонаселення, досяг­ти ліквідації ядерної зброї та повного роззброєння, подолати непись­менність і створити плодотворний симбіоз бога (вищого буття) й людини без примусу з боку влади і закону, а шляхом вільної взаємодії громадян, спрямованої на осягнення спільної глобальної мети.

Таким чином, цивілізація, яка має бути побудована в міру нашого наближення до XXI століття, не буде матеріальною, з величезними кон­струкціями, а фактично невидимою цивілізацією.

Точніше, її можна на­звати "інформаційною". Homo sapiens, який піднявся на світанку першої матеріальної цивілізації в кінці останнього льодовикового періоду, нині, через десять тисяч років, стоїть на порозі другої - інформаційної".

Ортега-и-Гассет Х. Размышления о технике / Х. Ортега-и-Гассет. Избр. тр.: Пер. с исп. / Под общ. ред. А.М. Руткевича. - М.: ИНФРА-М;

Весь мир, 2000. - С. 164-165.

"Жити - означає діяти, творити, і лише остільки, оскільки останні дії нездійснимі без теорії, споглядання, тільки через ці причини й лише вна­слідок останніх життя так само є думкою, теорією, наукою. Людина вирішує повністю протилежне тваринам завдання, саме тому що людсь­ке завдання має надприродні характеристики, вона не може подібно тва­рині направити свою енергію на задоволення елементарних потреб. Лю­дина повинна зберігати зусилля, щоб присвятити їх надлишок здійснен­ню неймовірного завдання - реалізації свого буття в світі. Тому сама людина починається з розвитку техніки. І сенс, і причина техніки лежать за її межами, а саме у використанні людиною її надмірних, ви­вільнених завдяки техніці, сил".

"Людині вдалося помістити між собою і природою певну сферу тех­нічного творчого розвитку, причому такого могутнього й стрімкого, що з нього народилася своєрідна надприрода. Людина готова ось-ось втратити реальні уявлення про техніку і про умови, в яких вона виникає, та бачити в подібних речах звичайні дари природи".

Ясперс К. Смысл и предназначение истории. - М.: Изд-во полит. лит., 1991. - С. 105-106, 135.

"Межею техніки є її спрямованість на неживе. Техніка може спри­чиняти щось у сфері живого тільки тоді, коли вона поводиться з ним як із чимось неживим".

"Техніка радикально змінила повсякденне життя людини в навколиш­ньому середовищі, насильницьким чином перемістила трудовий процес і суспільство в іншу сферу, сферу масового виробництва, перетворила все існування на дію якогось технічного механізму, всю планету - в єдину фабрику".

"Людина живе, відчуваючи неможливість знайти потрібну форму життя, тому вона знаходиться або в стані глибокої незадоволеності со­бою, або відмовляється від самої себе, щоб перетворитися на функціо­нуючу деталь машини, не роздумуючи вдатися до свого вітального існу­вання, втрачаючи індивідуальність, перспективу минулого і майбутнього, та обмежитися вузькою смужкою сьогодення, щоб, зраджуючи самій собі, стати Легкозмінюваною і придатною для будь-якої поставленої пе­ред нею мети".

<< | >>
Источник: Вступ до філософії науки: навчальний посібник/ В. П. Кисляков, О. М. Дрожа- нова, О. П. Ступак; за наук. ред. О. М. Дубового. - Миколаїв: Видавництво НУК,2011.-125 с.. 2011

Еще по теме Матеріали для читання: