Матеріали для читання
Масуда Й. Комп'ютопія // Філософська і соціологічна думка. - 1993.
- № 6. - С. 41-42, 49-50.
"Якщо характерна риса індустріального суспільства - багате матеріальне споживання, то інформаційного - те, що пізнавальна творчість інтелігенції поширюється на всіх.
Вищою стадією інформаційного ладу стане глобальне футуризування суспільства - погляд, який розвинувся з уявлення про універсальний добробут (за Смітом). Це саме те, що я розумію під "Комп'ютопією". Це глобальне футуризоване суспільство, в якому кожен домагається однієї з можливостей свого власного майбутнього, актуалізує та реалізує одну з власних інтенцій і потреб, діючи цілеорієнтованим чином. Воно буде глобальним і цільним, у якому бага- тоцентрові вільні об'єднання громадян вільно беруть участь у до- льових цілях, а ідеї спільно процвітають у всьому світі".Греки побудували чудовий храм Аполлона і виліпили прекрасну статую Венери Мілоської. Єгиптяни спорудили гігантські піраміди для своїх фараонів, а римляни перетворили жорстокість Колізею на релігійний ритуал. Китайці звели Велику стіну, щоб не допустити варварів. Тепер людина зробила вогні неба своєю власністю і залишила сліди своїх підошов на кратерах Місяця. Ми простуємо до XXI століття з великою метою: побудувати Комп'ютопію на Землі, про яку в історії залишиться пам'ятник у вигляді невеличкої скриньки з кількома чіпами площею в один квадратний дюйм. Але ця скринька міститиме багато історичних рекордів, зокрема, таких, як чотирьом мільярдам мешканців Всесвіту пощастило подолати енергетичну кризу і вибух народонаселення, досягти ліквідації ядерної зброї та повного роззброєння, подолати неписьменність і створити плодотворний симбіоз бога (вищого буття) й людини без примусу з боку влади і закону, а шляхом вільної взаємодії громадян, спрямованої на осягнення спільної глобальної мети.
Таким чином, цивілізація, яка має бути побудована в міру нашого наближення до XXI століття, не буде матеріальною, з величезними конструкціями, а фактично невидимою цивілізацією.
Точніше, її можна назвати "інформаційною". Homo sapiens, який піднявся на світанку першої матеріальної цивілізації в кінці останнього льодовикового періоду, нині, через десять тисяч років, стоїть на порозі другої - інформаційної".Ортега-и-Гассет Х. Размышления о технике / Х. Ортега-и-Гассет. Избр. тр.: Пер. с исп. / Под общ. ред. А.М. Руткевича. - М.: ИНФРА-М;
Весь мир, 2000. - С. 164-165.
"Жити - означає діяти, творити, і лише остільки, оскільки останні дії нездійснимі без теорії, споглядання, тільки через ці причини й лише внаслідок останніх життя так само є думкою, теорією, наукою. Людина вирішує повністю протилежне тваринам завдання, саме тому що людське завдання має надприродні характеристики, вона не може подібно тварині направити свою енергію на задоволення елементарних потреб. Людина повинна зберігати зусилля, щоб присвятити їх надлишок здійсненню неймовірного завдання - реалізації свого буття в світі. Тому сама людина починається з розвитку техніки. І сенс, і причина техніки лежать за її межами, а саме у використанні людиною її надмірних, вивільнених завдяки техніці, сил".
"Людині вдалося помістити між собою і природою певну сферу технічного творчого розвитку, причому такого могутнього й стрімкого, що з нього народилася своєрідна надприрода. Людина готова ось-ось втратити реальні уявлення про техніку і про умови, в яких вона виникає, та бачити в подібних речах звичайні дари природи".
Ясперс К. Смысл и предназначение истории. - М.: Изд-во полит. лит., 1991. - С. 105-106, 135.
"Межею техніки є її спрямованість на неживе. Техніка може спричиняти щось у сфері живого тільки тоді, коли вона поводиться з ним як із чимось неживим".
"Техніка радикально змінила повсякденне життя людини в навколишньому середовищі, насильницьким чином перемістила трудовий процес і суспільство в іншу сферу, сферу масового виробництва, перетворила все існування на дію якогось технічного механізму, всю планету - в єдину фабрику".
"Людина живе, відчуваючи неможливість знайти потрібну форму життя, тому вона знаходиться або в стані глибокої незадоволеності собою, або відмовляється від самої себе, щоб перетворитися на функціонуючу деталь машини, не роздумуючи вдатися до свого вітального існування, втрачаючи індивідуальність, перспективу минулого і майбутнього, та обмежитися вузькою смужкою сьогодення, щоб, зраджуючи самій собі, стати Легкозмінюваною і придатною для будь-якої поставленої перед нею мети".