Об’єкт, предмет економічного дослідження

Сучасне економічне пізнання покликане виходити з філософських положень про необхідність формування механізмів спільного функціонування економічних, екологічних і соціальних систем.

Філософія економіки - розгляд економіки з філософської точки зору, дослідження цінностей економічного характеру у зв’язку з культурою взагалі, а також зв’язків між загальними світоглядними принципами й економічними теоріями певної епохи. Сучасна епоха успадкувала від минулого ХХ ст. численні проблеми філософсько-економічного порядку. На перебіг світового суспільного розвитку вирішальний вплив мають грандіозні соціально-економічні потрясіння.

Філософія економіки з теоретико-методологічних позицій допомагає розкрити закони, що управляють розвитком виробництва, розподілу, обміну і споживання, вчить, як бути раціональним і економічно ефективним, і тому є методологічною основою всієї системи економічних наук. Разом з тим філософія економіки враховує узагальнення і висновки конкретних економічних дисциплін, що узагальнюють економічну теорію. Взаємодія, з одного боку - філософської теорії з економічною, а з іншого - філософських дисциплін з економічними науками визначає розвиток економічної науки в цілому. Сучасна філософія економіки виокремлює декілька моделей економічного розвитку, які тісно пов’язані з господарським зростанням: 1) модель лінійних стадій розвитку (зростання); 2) теорія структурних трансформацій; 3) теорія зовнішньої залежності; 4) неокласична модель вільного ринку; 5) нова теорія ендогенного зростання; 6) теорія стабільного (стійкого) розвитку.

На рис. 3.4, 3.5 схематично позначено предметне поле економічного дослідження.

Рис.

Рис. 3.5. Об’єкт, предмет та принципи економічного дослідження

Рис. 3.6. Схема програми економічного дослідження

Економічна наука в процесі пізнання економічної дійсності постійно натикається на філософські проблеми, вирішення яких полягає в тому, щоб за допомогою філософських принципів і підходів якнайповніше розкрити сутність економічних процесів та явищ. Правильне розуміння економічної дійсності, об’єктивне її тлумачення, відкриття та формулювання економічних законів, характеристика їх прояву можливі на базі вікових здобутків філософської думки. Економічна сфера, перебуваючи в постійному русі та розвитку, натикається на численні проблеми, які можуть бути розв’язані на базі філософських принципів. Слід виділити серед них найбільш загальні і важливі.

Досить важливою проблемою економічної науки є проблема пізнання суті процесів та явищ, що мають місце в країнах з перехідною економікою. Використовуючи філософські принципи пізнання, економічна наука повинна розв'язати важливу проблему сьогодення - знайти шляхи, способи, методи узгодження протилежних економічних інтересів окремих країн, регіонів і світової спільноти в цілому. Утвердження справедливого економічного порядку в межах світової спільноти можливе за умови використання вчення про ноосферу, про якісно новий стан біосфери Землі, який формується під впливом розумової та фізичної діяльності людини в її ж інтересах.

Методологічні проблеми економічної науки зумовлюються прискоренням процесу розвитку суспільного виробництва, застосуванням нових технологій виробництва, форм і методів управління ним, концентрація уваги на людському факторі виробництва та управління. Методологічні проблеми полягають у необхідності аналізу принципів, засобів, методів наукової діяльності, які забезпечують пізнання та узагальнення економічних процесів і явищ, виявлення причин, тенденцій, закономірностей їх виникнення, існування та розвитку.

Важливе значення для економічного розвитку має належне розв’язання задач, що неминуче виникають у процесі структурування отриманих знань у вигляді нових понять, категорій, законів, ідей, теорій.

Будь-яке об’єктивне економічне знання спочатку виступає як пояснення навколишньої дійсності, тобто як теорія, а пізніше - як засіб, метод пізнання. В зв’язку з цим слід мати на увазі, що теорія, побудована на хибному методі, буде також хибним методом у разі виконання нею методологічної функції. Тому до вибору тих чи інших теоретичних знань на роль методологічного засобу слід підходити вкрай виважено. Тим більше, що в наш час зростає потік теорій, в основі яких лежить метафізика, раціоналізм, ідеалізм тощо.

Що стосується проблем, пов’язаних з використанням нових знань у суспільній практиці, то вони проявляються головним чином у непридатності багатьох спеціальних методологій для пізнання тих чи інших конкретних явищ з галузевих та функціональних економік. Непридатність зумовлена тим, що методології здебільшого відірвані не тільки від філософських і загальнонаукових принципів та законів розвитку суспільного виробництва, а й від методологічних висновків політичної економії. Іншими словами, методологічні узагальнення в конкретних галузях базуються в певній мірі на стихійно-емпіричному пізнанні. А якщо досвіду практичної діяльності не достатньо, то й методологічні узагальнення, установки будуть малоефективні.

Сьогодні перед економічною наукою стоїть завдання створити нову концепцію економічного розвитку, яка б не тільки вивела економіки країн з кризи, а й забезпечила прискорений їх розвиток на шляху прогресу і добробуту. На схемі (рис. 3.7) показано основні проблеми економічної науки у філософському полі їх розв’язання.

Рис. 3.7. Проблеми економічної науки та шляхи їх подолання

3.4.