ТИПИ ОНТИЧНИХ НАЗВ РЕАЛІЙ
В онтично-називних підсистемах можна виявити декілька типів та підтипів екзистенціальних назв предметів, тобто таких назв, використання яких передбачає обґрунтовану впевненість в існуванні в предметній галузі тих реалій та їх атрибутів, які позначаються цими назвами.
Серед них можна виокремити вихідні назви, які індивідуалізують реалії, складені та структурно-складені назви (рис. 4.6). Ці назви позначають, відповідно, реалії та їх інгредієнти, атрибути, тобто властивості реалій та їх інгредієнтів і відношення (між реаліями, між інгредієнтами, між реаліями та їх інгредієнтами), об’єктивне існування яких постулюється онтичною підсистемою системи наукового знання171.Вихідні назви індивідуалізують реалії, інгредієнти та їх атрибути й реєструють by default «факт» їхнього об’єктивного існування. Прикладами із царини небесної механіки є «Сонце», «Земля», «пояс Койпера» та «Сонячна система». Аналогічно в атомній фізиці такими назвами є «атоми», «атоми заліза», «ядра атомів заліза». Для цих же розділів фізики за приклади назв властивостей (одномісних атрибутів) предметів можна взяти вихідні назви «маса», «відстань від Землі до Сонця», «швидкість обертання навколо осі» та «терм», «валентність», «магнітний момент атома», відповідно. Для назв відношень прикладами візьмімо «гравітаційний потенціал», «обмін гравітонами» в першому випадку та «сили Ван-дер- Ваальса», «кулонівська взаємодія», «ядерні сили» в другому випадку. Ця сукупність назв фіксує як визнані в межах сучасної фізичної картини світу факти існування Сонячної системи разом із усіма небесними тілами, які її складають, так і відповідні властивості та відношення між реаліями цієї предметної галузі. Аналогічне твердження справедливе і для атомної фізики.
Складені назви вказують на окремі інгредієнти, які можна виділити в предметах дослідження. Скажімо, «Сонячна система складається із Сонця, планет та малих небесних тіл» або «атом складається з ядра та електронної оболонки».
Екзистенціальні назви
IZ ф
вихідні назви складені назви структурно-складені назви
Рис.
4.6. Деякі типи екзистенціальних назвСтруктурно-складені назви стисло описують комбінації (точніше композиції) властивостей та відношень, наприклад «сила гравітації між двома небесними тілами пропорційна їх масам та обернено пропорційна квадрату відстані між ними», «взаємодія між інгредієнтами ядра (протонами й нейтронами) має обмінний характер», «тверді тіла не розпадаються завдяки квантово- механічним властивостям руху складових частинок»172, «молекули в молекулярних кристалах тримаються купи завдяки вандервааль- совим силам притягання».
Зведення всіх назв, які містяться в системі знань, до екзистенціальних (онтичних) спричиняє дві ілюзії. Перша полягає в тому, що знання про реалії та їх інгредієнти, які позначаються означеними назвами, не залежать від систем знання. Друга породжує впевненість, що реалії (їх інгредієнти та атрибути) і наші уявлення про них є тотожними. Коли в процесі розвитку певної галузі науки ці уявлення змінюються, то дослідники, які залишаються в полоні цієї ілюзії173, інтерпретують процес змін як «доказ» нематеріальної природи якщо не досліджуваних предметів, то принаймні їх інгредієнтів. Такі, схильні до філософствувань науковці стикаються з нерозв’язною проблемою: як, визнавши матеріальність реалії, пояснити нематеріальність її інгредієнтів, або, навпаки, як, припускаючи нематеріальність інгредієнтів, перейти до матеріальних реалій. Врешті-решт, ці дослідники вимушені логікою міркувань перейти до табору відвертого ідеалізму174, 175 (що робить їх позицію принаймні чесною та послідовною) в дусі незабутнього й блискучого епіскопа Джорджа Берклі176, 177.
4.24.