II. ФІЛОСОФСЬКА МУДРІСТЬ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

2.1. Філософія Давньої Індії

2.1.1. Ведичні джерела давньоіндійської філософії

2.1.2. Філософські вчення джайнізму та буддизму

2.1.3. Релігійно-філософські системи індуїзму

2.2.

2.2.1. Витоки філософського мислення

2.2.2. Філософія даосизму

2.2.3. Конфуціанство

2.2.4. Моїзм і легізм

Зародки філософського мислення в Індії сягають глибо­кої давнини (2500 - 2000 pp. до н. е.). Вся історія індійсь­кої філософії - це безперервний діалог з традицією. У культурі сучасної Індії є риси будь-якого періоду історич­ного минулого. Зв'язок старого і нового, співіснування най­давніших релігій і науки - невід'ємна частина духовного життя Індії, її світогляду та філософії. Головна особли­вість індійської філософії - її практично життєвий ха­рактер, спрямованість не на саме лише теоретизування або просте задоволення інтелектуальної допитливості, але й на втілення духовного, єдино гідного для людини життя. Ключові слова

Брахман, дхарма, сансара, мокша, архат, джайнізм, буддизм, Веди, Упанішади, атман, пуруша, карма, нірвана, індуїзм, санкх'я, йога, міманса, веданта, вайшешика

Філософія стародавнього Китаю виглядає стрункішою, деталізованішою, більш зануреною в глибину суперечливо­го, парадоксального мислення. Головне завдання і головна особливість китайської філософії — її реставраційний ха­рактер, прагнення зрозуміти, усвідомити різноманітність світу і долю людей, щоб свідомими зусиллями внести в нього порядок, щоб змусити кожну людину і кожну річ виконувати власну партію у великій симфонії космічної музики. Роль свого роду диригента покликаний був зіграти «досконаломудрий» - філософ. Ключові слова

дао, небо, даосизм, конфуціанство, інь, янь, жень, порядок, шляхетність, моїзм, легізм, ритуал, обов'язок, етикет, справедливість, взаємність

Будда