ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ
«Завдяки структурі те, що уявлення подає в неясному вигляді й у формі одночасності, виявляється доступним аналізові, тим самим надаючи можливість для лінійного розгортання мови.
Справді, стосовно об'єкта спостереження опис є те ж саме, що й речення для уявлення, яке воно виражає: його послідовне розміщення, елемент за елементом. Але мова у своїй емпіричній формі мала на увазі теорію речення і теорію поєднання. Стосовно ж поєднання, то воно справді утворювало мову лише за тієї умови, що воно пов'язувалося з явною або прихованою функцією дієслова бути. Натуральна історія є наукою, тобто мовою, але обґрунтованою і добре побудованою: її пропозиційне розгортання на законній підставі є поєднанням; розміщення в лінійній послідовності елементів роз'єднує . уявлення очевидним і універсальним чином. У той час як одне і те ж уявлення може дати місце великому числу речень, оскільки імена, які його заповнюють, поєднуються різним чином, то одну і ту ж тварину, одну і ту ж рослину буде описано одним і тим же способом тією мірою, якою від речення до мови панує структура. Теорія структури, пронизуючи на всьому її існуванні природну історію, в класичну епоху поєднує, в одній і тій же функції, ролі, які в мові відіграють речення і поєднання».(Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. - СПб., 1994. - С. 166).
Прочитавши уривок, визначте, наскільки характеристика М. Фуко «структури» відповідає запитам філософського розуму.