I. СМИСЛОВИЙ ПРОСТІР ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ

1.1. Мудрість і філософія

1.2. Філософія як світогляд. Історичні форми світогляду

1.3. Взаємовідношення філософії і науки

1.4. Функції філософії

1.5. Особливості філософського освоєння дійсності

1.6.

1.7. Розвиток філософії як філософська проблема

1.8. Філософський плюралізм

1.9. Основні типи самовизначення сучасної філософії

Унікальність буття людини обумовлюється багатст­вом її духовної культури, головне місце у формуванні якої належить філософії. Саме вона концентрує в собі проблеми-питання, знахідки і сумніви, великі прозріння й усталені істини, які завжди мають неминущий сенс і значення. За своїм походженням філософські проблеми, транс формуючись в ідеї, є конкретно-історичними, а за змістом — трансі сторичними, оскільки у всі часи та епохи мають вражаючу властивість бути зрозумілими, необхідними для людини будь-якої країни, етносу, часу. Вічні питання філософії актуалізують буття людини, пробуджують зацікавленість і любов до знання, до світу природи і світу соціального буття. Засвоєння тисячо­літньої філософської мудрості в контексті теорій, гіпо­тез, питань, аргументів, дискусій, пристрастей, сумні­вів тощо є кристалізацією грандіозних інтелектуальних зусиль епохи. З них народжуються, формуються і діста­ють розвиток філософські ідеї. Завдяки їм здійсню­ється грандіозна «одіссея людського духу», в якій від­бувається становлення Особистості.

Ключові слова

філософія, логос, світогляд, міфологія, софія, рефлексія, мудрість, методологія, універсалізм, субстанційність, монізм, плюралізм, паранаука, дуалізм

«Час людського життя — мить;

його сутність — вічна те­чія; відчуття непевне;

будова всьо­го тіла тлінна; душа загадко­ва;

слова недостовірні; життя — боротьба і мандри

по чужині; посмертна слава — забуття.

Але що може вивести на шлях?

Ніщо, крім філософії».

Марк Аврелій