Висновки
А Українська філософія, хоча її теорїїу своїй більшості і не здобули світового визнання та поширення, органічно вписана в історію українського народу та його духовної культури; вона була присутня на всіх основних етапах украінськоїісторїї і відігравала важливу роль у розвитку громадської думки.
Постаючи переважно внутрішнім культурним явищем, українська філософія являється концентрованою формою виразу особ-ливостей національного характеру та світосприйняття українців, їх суперечливих одвічних прагнень, їх самоусвідомлень та ціннісних орієнтацій. Внаслідок цього українська філософія має цілу низку особливостей, що, почавши формуватися за часів Київської Русі, зберігають свою значущість і по сьогодні. В умовах наявності самостійної української держави перед філософською думкою України відкриваються нові, не- баченіраніше перспективи, ілише майбутнє покаже, чи змогла українська інтелектуальна еліта використати їх належним чином.
Резюме
® Українська філософія постає переважно явищем, внутрішнім щодо розвитку української культури; вона від самого початку набула таких особливостей, як естетизм, емоційність, схильність до морального повчання та життєвої настанови, спрямованість у бік осмислення глибин душі людини та специфіки соціально-історичних процесів, а не до докладних абстрактних системотворень.
® У Київську Русь філософія прийшла разом із християнством; під впливом візантійської духовної традиції в Київській Русі від самого початку стали відомсли ідеї давньогрецьких та візантійських філософів. Але тут врешті була започаткована нова філософська традиція, яка базувалася на уявленнях русичів про святість та значення книжковоїмудрості, - "філософствування у Христі ”. Книжкові джерела Київської Русі свідчать про те, що тут інтенсивно засвоювалась попередня мудрість, а власні міркування були спрямовані на осмислення історичного місця нової держави у всезагальному людському розвитку.
«® У подальшій історії Україна втрачає свою державну самостійність, входячи до складу різних держав. Проте включення більшої частини її території у склад Речі Посполитої відкриває русинам (українцям) шлях до західноєвропейської освіти. На Україну приходять ідеї гуманізму, реформаційні віяння. Розповсюдження останніх було пов 'язане із виникненням православних християнських братств; останні відкривають численні братські школи, де викладається філософіл, вперше на Україні набуваючи професійного статусу.
® Український гуманізм має ті самі вихідні ознаки, що й західноєвропейський: він реабілітує земне життя та земні вчинки людини, оспівує людську особистість, освіту, науку, звертається до народної мови та народних звичаїв, замислюється над суспільнсли відношеннями та формами державного правління. На Україні ідеї гуманізму переплітаються із ідеями народності, боротьби за права православних, за поширення освіти.
® На базі братських шкіл виникають перші в Україні вищі навчальні заклади - Острозька та Києво-Могилянська академії'.. Саме остання-відігра-
ла видатну роль у поширенні науки та освіти як в Україні'так і на Сході Європи. Вона надала нового поштовху розвитку філософії: філософські курси академії були досить грунтовними, широкими за проблематикою; вони базувалися на типових пізньосхоластичних курсах західних університетів, проте включали у свій зміст і новітні дані науки.
® Найбільш уславленим вихованцем Київо-Могалянської академії був Г. Сковорода, який' маючи високу філософську освіту' створив власну, цілісну і багато в чому оригінальну філософську концепцію' сповнену духовних прагнень, а, головне, - відроджуючу традиції давньоруського філософствування' спрямованого на органічне поєднання життя та філософської мудрості.
® Наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. в Україні поширюються ідеї просвітництва, німецької класичної філософії, європейського романтизму. Вуніверситетах починає інтенсивно розвиватися професійна світська філософія, яка досягає досить високих інтелектуальних результатів: професори Харківського та Київського університетів збагачують духовну культуру України та Росії власними ідеями та інтелектуальними розвідками.
УХІХ ст. філософські ідеї поширюються і через літературу та програмні твори представників громадсько-політичних рухів; на першому плані тут знаходяться геніальні діячі української духовності - М. Гоголь, ТШевчен- ко, І. Франко, Л. Українка; серед громадсько-політичних рухів важливе значення мали ідеї засновників Кирало-Мефодієвського товариства.® На початку ХХст. українська філософська та наукова думка знаходиться на підйомі, проте цей процес обриває Жовтневий переворот в Росії' Українська філософська думка ХХ ст. розвивається кількома потоками: в соціалістичній Україні, де спроби зберегти національні духовні традиції закінчуються трагічно для діячів науки та культури' в Західній Україні та в діаспорі' де створюються наукові осередки та досить плідно працює ціла низка мислителів. Після Другої світової війни відбувається певне відродження філософії, оновлення її проблематики, зростання професійного рівня філософів. Сьогодні цей процес продовжується в українській незалежній державі. І хоча зараз він розвивається досить суперечливо, перед українською філософією вперше відкрились перспективи культивування оригінальної, самородної духовності.