Вступ
До цієї частини ми включили групу особливих або ∖J І часткових ідеологій, які за своєю внутрішньою сутністю є такими, що відображають інтереси окремих етносів, націй, соціальних груп і окремих еліт.
Це як правило, націонал-патріотичні, націоналістські, клерикальні, феміністичні, екологічні та інші ідеології. Їх особливістю є релятивістський та ірраціональний тип мислення, сумніви щодо засадничих підвалин глобальних ідеологій, в силу яких існують поневолення, пригнічення, закріпачення, приниження окремих груп чи класів, антиісторизм, анти- нормативність і т.д.Найхарактернішою ознакою часткових ідеологій є їх прагнення стати глобальними, світовими. Як зазначає М. Михальченко, проблеми зростання ролі групових, расових, класових, національних, релігійних ідей, вірувань — це проблема внесення, вмонтування їх в повсякденну реальність, що історичні актори скоригували свої ціннісно- нормативні орієнтири під впливом часткових ідеологій. Через індивідуальну і колективну свідомість і поведінку, зазначає він, пролягає шлях часткових ідеологій до всезагальності, глобальності.
Одночасно слід підкреслити, що саму глобалізацію слід розглядати не лише як сукупність поглядів, які зводяться до позитивного та виключного змісту глобальних начал у житті сучасної людини. Політичний глобалізм живиться ідеологічними уявленнями, опираючись на інтереси й можливості держав, що виграють від процесів глобалізації. Ідеологічні особливості, як і політичні, забезпечують панування розвинутих країн і являють собою неоліберальну модель глобалізації.
Усі ці процеси взяті разом викликають відповідні анти- дії, які виливаються у формування антиглобалізму. З іншого боку в окремих розвинутих суспільствах, а також і транзитних, які переживають глибоку духовну, політичну і економічну кризу, все більше і більше поглиблюються дослідження процесів формування інтегративних ідеологій як альтернативних «збанкрутілим», глобальним і класичним ідеологіям.