<<
>>

Чуттєві (емпіричні) форми відображення дійсності

Абстрактне мислення людини суттєво відрізняється від чуттєвих (емпіричних) форм відображення дійсності: відчуття, сприйняття, уявлення. Чуттєві форми властиві не лише людині, а й іншим живим істотам.

Відчуття — перша елементарна форма чуттєвого відображення реальності. Предмети та явища навколишньої дійсності впливають на сенсорний апарат людини, викликаючи у неї п’ять видів відчуттів: зо­рові, дотикові, слухові, смакові і нюхові. На їх основі виникають такі сприйняття, які не є лише їх механічною сукупністю.

Сприйняття — це цілісні синтетичні образи зовнішніх речей. На базі відчуттів і сприйняттів виникають уявлення.

Уявлення постають на основі минулих сприйняттів предметів, обра­зи яких збереглися у пам’яті людини.

Людина може уявити собі (у своїх фантазіях) і те, чого ніколи не було (наприклад, химер, кентаврів або русалок). Проте, як вказував англійський філософ Дж. Локк, елементи, з яких складаються такі уяв- лення-фантазії, беруться людиною з попереднього досвіду. Той же кен­тавр є фантастичною істотою, в якій поєднались ознаки і коня, і люди­ни (він одночасно є напівлюдиною і напівконем), а коней і людей ми можемо спостерігати у навколишній дійсності.

Як правило, відчуття нас не підводять і дають точну інформацію про стан справ у навколишній дійсності. Але інколи самих відчуттів буває недостатньо. Наприклад, якщо ми бачимо зображення рибок на телевізійному екрані, то це не означає, що там насправді є ці живі істо­ти. Крім того, частина відчуттів залежить від стану органів чуттів ок­ремої людини й організму в цілому. Буває ж так, що сьогодні певна їжа або вино здаються нам приємними на смак, а наступного дня — гірки­ми. Самі по собі їжа й вино не змінилися — змінилися ми, змінився стан нашого організму.

Людина відрізняється від тварин насамперед тим, що у своєму став­ленні до дійсності покладається не лише на свої відчуття, а й на мис­лення.

Шимпанзе можна навчити осмислено використовувати певну кількість слів мови глухонімих. Користуючись такою мовою, шимпан­зе може побудувати навіть цілу фразу, приміром, попросити апельсин або банан. Використання мови є яскравим свідченням того, що певні зародки абстрактного мислення наявні й у вищих тварин, але це все- таки зародки, і не більше. Тварини мислять чуттєвими образами (пев­ними комплексами відчуттів), між якими встановлюються асоціатив­но-психологічні зв’язки. Проте відчуття, сприйняття й уявлення відоб­ражають тільки зовнішні ознаки та властивості речей. Сутність речей здатна пізнати завдяки своєму мисленню лише людина. Сумнівно, ска­жімо, що навіть вищі тварини зможуть зрозуміти, що є спільного між механічним, електронним, пісочним, сонячним та ін. годинниками. Але будь-яка людина, яка здатна мислити абстрактно (відсторонюючись від зовнішніх, чуттєво даних характеристик предметів), легко усвідо­мить те, що всі ці предмети мають спільну властивість: вони є хроно­метрами (приладами, призначеними для вимірювання часу).

Таке абстрактне мислення (умоглядні об’єкти й відношення між ними) у його формах, а також закони і принципи його функціонування й є предметом дослідження логіки як науки.

Люди (так само, як й інші вищі живі істоти) можуть думати, й не ви­користовуючи слова — мислити образами (на практиці переважно так і відбувається), але люди не можуть безпосередньо передавати свої об­рази іншим людям подібно до того, як з одного комп’ютера можна пе­редати зображення на інший. Тому, передаючи свої думки, ми неодмін­но використовуємо мову, яка є свого роду матеріальною оболонкою думки. Саме за допомогою мови відбувається перехід від чуттєвих форм відображення дійсності до абстрактного мислення, здійснюється формування узагальненої думки. Позначаючи словами певні предме­ти, ми відсторонюємось від їхніх особливостей, від нескінченної кількості їхніх властивостей. Сутність абстракції саме й полягає в тому, що, відсторонюючись від другорядних, ми концентруємо увагу на головних властивостях об’єктів.

Представимо наші попередні міркування у вигляді зведеної таб­лиці.

Пізнання — це реконструкція смислового змісту світу у свідомості людей. Воно реалізується на двох рівнях:
1. Чуттєве відображення дійсності (емпірія), яке має три основні форми: 2. Абстрактне мислення, яке має три основні форми:
Відчуття — суб’єктивний образ об’єктивного світу, перетворення енергії зовнішнього подразника на факт свідомості Поняття — форма мислення, в якій відображаються загальні й суттєві ознаки певного класу предметів
Сприйняття — цілісне відображення зовнішнього (стосовно свідомості людини) предмета, що безпосеред­ньо впливає на органи чуттів Судження — форма мислення, в якій щось стверджується чи заперечуєть­ся стосовно властивостей предметів або відносин між різними предметами
Уявлення — чуттєвий образ предме­та, який зараз не сприймається безпосередньо, але який сприймався чуттєво раніше. Уявлення може бути відтворюючим або творчим. Умовивід — форма мислення, за посередництвом якої з одного або кількох суджень, що називаються засновками, за певними правилами виводиться нове судження — висновок

Тепер розглянемо принципи використання мови.

1.3.

<< | >>
Источник: Логіка: Опорний конспект лекцій І І. В. Богдановський, О. Г. Льовкіна. — K.: МАУП,2004. — 168 с.: іл. — Бібліогр.: с. 162-163. 2004

Еще по теме Чуттєві (емпіричні) форми відображення дійсності: