ПІДСУМКОВІ ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ

4.3.1. Закон тотожності

1. Чи буде порушенням закону тотожності, якщо ототожнити наступні поняття:

• «Обласний центр Північної Буковини» і «Найбільше місто Чернівецької області»;

• «Конституція» і «Основний закон»;

• «Реваншист» і «диктатор»;

• «Проблема», «задача», «питання»;

• «дискусія», «полеміка», «диспут».

2. Чи дотримано закону тотожності в наступних парах суджень:

• «Конституція - основний нормативний документ країни» і «Основний закон - визначальний регулятивний кодекс держави»;

• «Президент - самозакохана людина» і «Президент - амбітна людина»;

• «Батьком логіки був Стагирит» і «Творцем силогістичної теорії був Арістотель»;

• «Жодна гіпотеза не є теорією» і «Будь-яка теорія була гіпотезою».

3. Чи порушується закон тотожності в наступних

міркуваннях? (Відповідь обґрунтуйте):

• Золото - електропровідне.

Ця людина - золота.____________

Ця людина - електропровідна.

• Усе, що має двигун - літає. Автомобіль має двигун. Автомобіль літає.

• Усі лебеді - білі.

Сорока - біла.

Сорока - лебідь

• Усі українці - ледачі.

Симоненко - не ледачий.

Симоненко - не українець.

4.3.2. Закон суперечності

1. Чи суперечать одне одному поняття в таких парах:

• “сумний” і “несумний”;

• “традиційний” і “класичний”;

• “раціональний” та “ірраціональний”;

• “логічний” та “алогічний”;

• “прогресивний” і “передовий”.

2. Чи можуть бути одночасно істинними такі пари суджень:

• “Усі люди наділені свободою” і “Деякі люди позбавлені вибору”;

• “Ця людина - політикан” і “Ця людина авантюрист”;

• “Деякі письменники - трубадури” і “Усі письменники - талановиті”;

• “Усі президенти - лукаві” і “Жоден президент не є лукавим”;

• “Деякі президенти - лукаві” і “Деякі президенти не є лукавими”.

3. На які пари суджень поширюється дія закону суперечності?

(Свою відповідь обґрунтуйте):

• “Класична музика - неперевершена” і “Класична музика - невмируща”;

• “Не має наслідку без причини” і “Не має причини без наслідку”;

• “Жоден студент не є наркозалежним” і “Деякі наркозалежні не є студентами”;

• “Усі вірять в українське диво” і “Жоден не вірить в українське диво”;

• “На цьому будинку переважають барельєфи відомих скульпторів” і “Барельєфи відомих майстрів мистецтв відсутні на цьому будинку”.

4. Чи дотримано вимоги закону суперечності в таких

міркуваннях? (Висновки обґрунтуйте):

• Усі метали - електропровідні.

Деякі ізолятори - метали.____________

Деякі ізолятори - електропровідні.

• Усі люди - смертні.

Деякі українці - не є смертними.

Деякі українці не є людьми.

• Усі українські демократи - псевдопатріоти.

Жоден росіянин не є псевдо патріотом.___________

Жоден росіянин не є українським демократом.

• Якщо людина патріот, то вона любить свою рідну мову. Ця людина не є патріотом.

Ця людина не любить свою рідну мову.

• Якщо студенти набувають знання, то вони окуль­турюються.

Якщо вони (студенти) окультурюються, то (вони) стають цивілізованими.

Якщо студенти набувають знання, то вони стають цивілізованими.

5. Чи виражають суперечності такі вирази:

6. Чи суперечать одна одній наступні формули:

7. Чи є суперечними наступні пари виразів:

4.4.3. Закон виключеного третього

1. Чи порушується дія закону виключеного третього між такими парами понять?

• “закон” або “не закон”;

• “демократія” або “автократія”;

• “прогрес” або “регрес”;

• “перемога” або “капітуляція”;

• “або пан, або пропав”.

2. Чи дотримано закону виключеного третього стосовно наступних пар суджень:

• “Усі закони логіки мають об’єктивний характер” і “Деякі закони логіки не мають об’єктивного характеру”;

• “Україна - демократична республіка” і “Україна не є демократичною республікою”;

• “Київ - столиця України” і “Київ не є столицею України”;

• “Або ми переможемо страх і скинемо антинародний уряд, або й надалі будемо жити в злиднях”;

• “Або ніхто нікого не слухає, або кожен робить вигляд, що нічого не сталося”.

3. Чи дотримано закону виключеного третього в міркуваннях за

такими схемами? (Висновок обґрунтуйте):

4.3.3. Закон достатньої підстави

1. Якщо закон достатньої підстави, так само як і решта

основних законів логіки, поширює свою дію на всі відомі нам форми думки, то чи діє він на поняття? (Відповідь обґрунтуйте):

• “іменник”, “держава”, “демократична республіка”, “українська ментальність”, “козацтво”.

2. Чи порушено закон достатньої підстави в наведених нижче

судженнях? (Свою відповідь аргументуйте):

• “Силові структури України захищають інтереси правлячих олігархів, тому олігархи лобіюють в парламенті представників від своїх партій на відповідні посади в цих структурах”;

• “Право - це воля правлячого класу, а тому правлячий клас реалізує свою волю в своїх інтересах”;

• “Я прочитав і законспектував майже всю наявну у факультетській бібліотеці літературу з історії логіки та відповідні розділи підручників і навчальних посібників, а тому заслуговую найвищої оцінки з логіки”;

• “Якщо ворог не здається, то його знищують поступово”.

• “Не мають права маніпулювати українськими інтересами ті, кого пращури українців врятували від поневолення їхніх предків ординцями”.

3. Яке із двох суджень є логічною підставою для іншого?

(Відповідь обґрунтуйте):

• “Мельничук добре навчається” і “Мельничук отримує іменну стипендію”;

• “Ця людина фізично здорова” і “Ця людина займається фізкультурою”;

• “Це судження - просте” і “За логічною структурою це судження містить один суб’єкт, один предикат і зв’язку”;

• “Все в цьому світі взаємопов’язане настільки міцно, що найменші зміни хоча б в одному з його елементів призводять з часом до катастрофічних наслідків”;

• “Все рухається тому, що ніяк не може перебувати в стані спокою”.

4. Чи порушено закон достатньої підстави в наступних міркуваннях?

• Кожен громадянин України має право на працю, оскільки це право закріплено в Конституції України.

Руснак має право на працю як громадянин України і не має цього права як громадянин Румунії.

• Якщо прикласти до провідника різницю потенціалів, то навколо провідника з’явиться електромагнітне поле. Якщо з’явиться електромагнітне поле, то провідник стане магнітом. Отже, якщо прикласти до провідника різницю потенціалів, то провідник стане магнітом.

• Якщо іменник, як повнозначна частина мови, відмінюється за парадигмою семи відмінків, має три роди тощо, то й інші частини мови, якщо вони є повнозначними, також є іменниками.

• Хто навчався на філологічному факультеті є філологом. Марчук не навчався на філологічному факультеті. Марчук не є філологом.

• Чи матиме місце порушення закону достатньої підстави, якщо міркувати за такими схемами? (Відповідь обґрунтуйте)

5. Напишіть, користуючись мовою символів, правила логіки висловлень, що забезпечують конкретизацію дії закону достатньої підстави.

6. Що свідчить про дотримання закону достатньої підстави в

непрямому доведенні формул, що схематично репрезентують схеми наступних міркувань? (Відповідь обґрунтуйте):

7. Що гарантує дотримання закону достатньої підстави в

логіці предикатів: закони цієї логічної системи або правила числення суджень, чи те й те? (Відповідь обґрунтуйте відповіднимирозв'язковими процедурами числень).

8. Чи свідчать логічні помилки “не випливає” та “надто поспішне узагальнення” про порушення вимоги закону достатньої підстави? (Відповідь обґрунтуйте).

4.4. ТЕСТ

1. Термін «закон» означає:

A. Завіт.

Б. Правила віри.

B. Сукупність догм.

Г. Загальне правило.

Д. Внутрішній, доконечний, всезагальний та істотний зв’язок предметів і явищ об’єктивної дійсності.

2. Логічний закон - це:

A. Формула, що виражає структуру завжди істинної думки.

Б. Формула, що фіксує залежність між думками.

B. Доконечний та істотний зв’язок між думками в процесі мір- кувавння.

Г. Логічна формула.

Д. Структура думки.

3. До основних законів логіки належать:

A. Закон тотожності, закон суперечності, закон достатньої підстави.

Б. Закон суперечності, закон виключеного третього, закон тотожності.

B. Закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього.

Г. Закони логіки висловлень, закони логіки предикатів.

Д. Закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.

4. Нетрадиційними законами логіки є:

A. Закони логіки класів.

Б. Закони числення висловлень.

B. Закони числення предикатів.

Г. Закони логіки множин, закони логіки висловлень.

Д. Закони логіки класів, закони логіки висловлень, закони логіки предикатів.

5. Хто вперше ввів поняття «логічний закон»:

A. Демокріт.

Б. Геракліт.

B. Арістотель.

Г. Платон.

Д. Гегель.

6. Хто вперше сформулював три основні закони логіки:

A. Аристотель.

Б. Ляйбніц.

B. Ф.Бекон.

Г. Кант.

Д. Гегель.

7. Закон тотожності - це закон:

A. Буття.

Б. Абстрактної тотожності форм мислення.

B. Нормативний припис для думок.

Г. Загальне правило, що регулює формування думки.

Д. Міркування.

8. Вперше сформулював закон тотожності для міркування:

A. Парменід.

Б. Аристотель.

B. Геракліт.

Г. Демокріт.

Д. Гегель.

9. Перше визначення закону тотожності знаходимо в праці:

A. «Аналітика перша і друга».

Б. «Метафізика».

B. «Про софістичні міркування».

Г. «Новий органон».

Д. «Наука логіки».

10. Закон тотожності вимагає, щоб думка про дійсність була:

A. Рівною сама собі.

Б. Науковою.

B. Обґрунтованою.

Г. Несуперечливою.

Д. Філігранною.

11. Формула, що репрезентує символічно закон тотожності, має вигляд:

A. А → В.

Б. А → В Λ ~В.

B. А ∨ В.

Г. А ≠ ~А.

Д. «А є тому, що є А».

12. Об’єктивною основою закону тотожності є:

А. Тотожність буття.

Б. Традиція.

В. Конвенція.

Г. Якісна визначеність предметів і явищ об’єктивної реальності. Д. Сталість.

13. Дія закону тотожності поширюється на:

A. Буття.

Б. Свідомість.

B. Мислення.

Г. Абстрактні форми мислення.

Д. Ідеї.

14. Вимога закону тотожності поширюється на такі логічні операції, як:

A. Перетин класів.

Б. Різниця класів.

B. Об’єднання класів.

Г. Доповнення класу.

Д. Підстановка класів.

15. Закон тотожності формулюється так:

A. «Будь-яка конкретна думка, про конкретну річ, про конкретну її властивість у певний конкретний час має бути рівною сама собі».

Б. «Думка про будь-яку річ має бути однозначною».

B. «Зміст думки не повинен змінюватися».

Г. «Кожна думка має збігатися з реальністю».

Д. «Будь-яка думка не повинна змінювати обсяг».

16. Закон тотожності конкретизується законами і правилами логіки висловлень і логіки предикатів:

А.Так.

Б. Ні.

17. Порушення вимог закону тотожності призводить до логічної помилки:

A. «Надто поспішне узагальнення».

Б. «Не випливає».

B. «Неістинність думки».

Г. «Підміна понять».

Д. «Відсутність рівнозначності».

18. Закон суперечності формулюється так:

А. «Суперечні твердження про один і той самий предмет не можуть бути тотожними».

Б. «Дві суперечні думки про об’єктивний світ не можуть бути хибними із-за того, що буття саме собою суперечливе».

В. «Дві несумісні між собою думки про один і той самий предмет, явище чи процес не можуть суміщатись в одній думці».

Г. «Неможливо, щоб одна й та сама річ в один і той самий час була й не була».

Д. «Дві несумісні форми думки про один і той самий предмет, в один і той самий час і в одному і тому ж відношенні не можуть бути одночасно істинними; якщо одна із несумісних думок визнається істинною, то інша, несумісна з нею, має визнатися хибною».

19. Несумісними є такі форми думок, які перебувають у відношенні:

A. Протилежності.

Б. Суперечності.

B. Невизначеності.

Г. Часткової сумісності.

Д. Підпорядкування.

20. Об’єктивною основою закону суперечності є:

A. Суперечлива природа об’єктивної реальності.

Б. Суперечливий характер мислення.

B. Незнання дійсності.

Г. Невміння формулювати думку.

Д. Логічні суперечності мислення.

21. Закон суперечності забезпечує таку рису правильного мислення, як:

A. Визначеність думки.

Б. Несуперечливість міркування.

B. Послідовність думок.

Г. Дисциплінарність.

Д. Обґрунтованість.

22. Яка формула репрезентує закон суперечності?

23. Закону суперечності підлягають такі форми мислення, як:

A. Поняття.

Б. Судження.

B. Умовиводи.

Г. Категоричні судження.

Д. Несумісні (протилежні, суперечні) судження, поняття, умо­виводи.

24. Закон суперечності конкретизується законами логіки класів, законами логіки висловлень, законами логіки предикатів:

А.Так.

Б. Ні.

25. Порушення вимог закону суперечності призводить до таких логічних помилок, як:

A. «Непослідовність міркування».

Б. «Суперечливе мислення».

B. «Неадекватне міркування».

Г. «Незнання предмета міркування».

Д. «Суперечливість».

26. Закон виключеного третього формулюється так:

A. «Суперечливі думки про предмети і явища - неприпустимі: одна - істинна, друга - хибна, третьої - не дано».

Б. «Дві суперечливі думки про один і той самий предмет, в один і той самий час, в одному і тому самому відношенні не можуть бути одночасно ні істинними, ні хибними: одна з них істинна, друга хибна, третьої бути не може».

B. «Будь-які думки про предмети та явища мають бути несуперечливими».

Г. «Дві думки про один і той же предмет або його властивість не можуть бути хибними: одна із них має бути істинною».

Д. «Жодне міркування про світ не повинно містити в собі суперечність».

27. Закон виключеного третього забезпечує в міркуванні таку рису мислення, як:

A. Послідовність.

Б. Несуперечливість.

B. Коректність.

Г. Значущість.

Д. Тотожність.

28. Закон виключеного третього виражається схемою:

29. Об’єктивною основою закону виключеного третього є:

A. Наявність у предметів суперечливих властивостей.

Б. Небажання знати про суперечливість у розвитку предметів чи явищ.

B. Практична доцільність.

Г. Обмеженість досвіду.

Д. Існування суперечностей a priori.

30. Закон виключеного третього поширюється на форми мислення,

що перебувають у відношенні:

A. Тотожності.

Б. Підпорядкування.

B. Підпротилежності.

Г. Протилежності.

Д. Суперечності.

31. Закон виключеного третього вперше сформулював Арістотель у праці:

A. “Про софістичні міркування”.

Б. “Метафізика”.

B. “Органон”.

Г. “Аналітика перша і друга”.

Д. “Категорії”.

32. Закон виключеного третього лежить в основі таких логічних операцій, як:

A. Обмеження.

Б. Узагальнення.

B. Поділу.

Г. Визначення.

Д. Доведення.

33. Закон виключеного третього конкретизує такі правила логіки висловлень, як:

34. Закон виключеного третього лежить в основі міркувань у формі:

A. Дилеми.

Б. Розділово-категоричного умовиводу.

B. Категоричного силогізму.

Г. Суто розділового умовиводу.

Д. Умовно-розділового умовиводу.

35. Закон виключеного третього конкретизується такими законами логіки висловлень, як:

36. У логіці класів закон виключеного третього постає у формі таких формул:

37. Порушення вимог закону виключеного третього призводить до помилок, які іменують, як:

A. “Несумісність понять”.

Б. “Неузгодженість думок”.

B. “Непослідовність в міркуванні”.

Г. “Суперечливість у міркуванні”.

Д. “Не випливає”.

38. Чи розв’язує проблему істинності чи хибності суперечливих думок закон виключеного третього?

А.Так.

Б. Ні.

39. Чи поширює дію закон виключеного третього на доведення «від супротивного»?

А.Так.

Б. Ні.

19. Яке визначення закону достатньої підстави є коректним?

A. «Будь-яке істинне судження повинно мати свою достатню

підставу».

Б. «Істинна думка не повинна містити суперечності».

B. «Будь-яка думка має бути обґрунтованою».

Г. «Будь-яку думку треба обґрунтовувати».

Д. «Істинна думка не потребує обґрунтування».

20. Закон достатньої підстави відображає:

A. Об’єктивні відношення між речами.

Б. Зв’язки й відношення між речами та їхніми властивостями.

B. Об’єктивні й загальні зв’язки між властивостями.

Г. Логічну зумовленість між думками у формі підстави й наслідку. Д. Матеріальний зв’язок між речами і думками про них.

21. Що є об’єктивною основою закону достатньої підстави?

A. Взаємозв’язок і взаємозумовленість матеріальних речей і явищ.

Б. Взаємозв’язок думок.

B. Зв’язок між причиною і наслідком.

Г. Залежність між змістом і обсягом понять.

Д. Лінійна зумовленість подій і явищ.

22. Чи обмежується дія закону достатньої підстави причинно- наслідковим зв’язком?

А.Так.

Б. Ні.

23. Закон достатньої підстави вимагає, щоб наші думки про об’єктивну реальність були:

A. Обґрунтовані іншими думками.

Б. Взаємопов’язані між собою.

B. Підтверджені попереднім досвідом.

Г. Доказовими.

Д Обґрунтовані іншими думками, істинність яких є незаперечною.

24. Закон достатньої підстави вимагає, щоб між думками було відношення:

A. Логічного слідування.

Б. Логічної рівноваги.

B. Логічного комфорту.

Г. Логічної виваженості.

Д. Логічної правди.

25. Чи репрезентує схема А → В закон достатньої підстави?

А.Так.

Б. Ні.

26. Достатньою підставою для істинності висловлень є:

A. Очевидність.

Б. Факти.

B. Теорія.

Г. Аксіоми, принципи.

Д. Закони, постулати, принципи.

27. Порушення вимог закону достатньої підстави призводить до такої логічної помилки, як:

A. «Надто поспішне узагальнення».

Б. «Не випливає».

B. «Безпідставність».

Г. «Непов’язаність думок».

Д. «Недетермінованість форм мислення».

28. Основні традиційні закони логіки поширюються на всі форми мислення і діють одночасно:

А.Так.

Б. Ні.

29. Чи мають евристичне значення закони мислення:

А.Так.

Б. Ні.

4.6.