Практикум

План практичного заняття

1. Узагальнювальна індукція та її види.

2. Індуктивні методи виявлення причинних зв'язків.

3. Виводи за аналогією та її види.

4. Гіпотеза, її види та методи формування.

Рекомендована література

Гнатюк Я. С. Завдання з логіки та методики їх розв’язання / Я. С. Гнатюк. - Івано-Франківськ: Видавець І. Я. Третяк, 2007.

Ивлев Ю. В. Логика: Сборник упражнений / Ю. В. Ивлев. - М.: Дело, 2002.

Карамишева Н. В. Збірник логічних завдань для студентів юри­дичного факультету / Н. В. Карамишева. - Львів: ПАІС, 2000.

Кириллов В. И. Упражнения по логике / В. И. Кириллов, А. Г. Орлов, И. Н. Фокина. - М.: Юристъ, 1997.

Кузина Е. Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объ­яснением способов решения / Е. Б. Кузина. - М.: ИМПЭ, 1996.

Мельников В. Н. Логические задачи / В. Н. Мельников. - К.; Одесса: Выща шк., 1989.

Хоменко І. В. Логіка: Практикум / І. В. Хоменко. - К.: Юрін- ком Інтер, 2002.

Яшин Б. Л. Задачи и упражнения по логике / Б. Л. Яшин. - М.: ВЛАДОС, 1996

Завдання і вправи

Завдання 1. Провести логічний аналіз індуктивного виводу.

Алгоритм розв'язання завдання:

1. З’ясувати засновки і висновок виводу. Якщо потрібно, від­новити вивід у повному вигляді.

2. Визначити вид індуктивного виводу і записати його логічну схему.

3. З’ясувати характер висновку.

За характером виводу висновок імовірнісний.

Вправа 1. Проаналізуйте наведені індуктивні виводи.

1.1. Яблуко падає на землю. Камінь падає на землю. Пір’їна падає на землю. Отже, все притягується до землі.

1.2. Земля кулеподібна, Венера, Марс, Місяць також кулеподі­бні. Отже, всі тіла Сонячної системи мають кулеподібну форму.

1.3. Дельфіни, тюлені, моржі, кити - ссавці. Отже, деякі жителі океану не є рибами.

1.4. Залізо, олово, цинк, свинець й інші метали розширю­ються при нагріванні. Отже, всі метали при нагріванні розши­рюються.

1.5. Усі відомі логіці способи міркування можливі на українсь­кій, англійській, німецькій, італійській, угорській мові. Отже, всі відомі логіці способи міркування можливі на будь-якій мові.

1.6. Річкові, озерні і акваріумні риби дихають за допомогою зябер. Отже, всі риби дихають за допомогою зябер.

1.7. До складу білого кольору входять червоний, жовтий, зеле­ний, синій, фіолетовий та інші кольори. Отже, всі кольори спектру, зливаючись разом, утворюють білий колір.

1.8. Залізо, мідь, золото, платина - тверді тіла. Отже, деякі ме­тали - тверді тіла.

1.9. Залізо, мідь, цинк, свинець, золото, алюміній - електроп­ровідні. Отже, всі метали електропровідні.

1.10. Гострі кути мають верхівку. Прямі кути мають верхівку. Тупі кути мають верхівку. Отже, всі кути мають верхівку.

1.11. Півночноамериканські та південноамериканські держави - республіки. Отже, усі американські держави - республіки.

1.12. Дніпро - велика річка. Дніпро впадає у Чорне море. Отже, деякі великі річки впадають у Чорне море.

1.13. Земля, Марс, Сатурн рухається навколо Сонця. Отже, всі планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця.

1.14. Жодна з 5 дискет не містить відомих вірусів, бо кожну з них я перевіряв сам.

1.15. Учитель, читаючи підряд список учнів класу, перекону­ється, що названі ним учні присутні. Виходячи з цього, вчитель ро­бить висновок, що присутні всі учні.

1.16. На експертизу надійшло 18 квитанцій. Дослідивши кожну з них, слідчий дійшов висновку, що всі вони підроблені.

1.17. У магазин надійшла партія апельсинів. Дослідивши по 2-3 апельсини з кожного із 200 ящиків, експерт зробив висновок, що вся партія - апельсини 1-го сорту.

1.18. Туристи, які прибули в незнайоме місто в час пік, зверну­ли увагу на те, що міський транспорт надто перевантажений. На піставі цього вони зробили висновок про постійну перевантаже­ність транспорту в цьому місті.

1.19. Через міста Луцьк, Суми, Ужгород, Чернігів, Херсон про­тікають ріки. Міста Луцьк, Суми, Ужгород, Чернігів, Херсон є об­ласними центрами України. Отже, через обласні центри України протікають ріки.

1.20. Перша, друга, третя і четверта фігури простого силогізму мають особливі правила. Отже, всі фігури силогізму мають особ­ливі правила.

1.21. Усі люди, які народилися не пізніше, ніж 150 років тому, померли. Отже, усі люди смертні.

1.22. Дані судової статистики свідчать, що кількість вбивств, здійснених на грунті ревнощів, зменшується.

1.23. У будь-якому суспільстві приблизно 250 чинників впли­вають на рівень злочинності. На першому місці стоїть економічний чинник.

1.24. Газ, який помістили в термічно закриту посудину, нагрі­вається. При цьому збільшується тиск газу. Отже, причина збіль­шення тиску газу - збільшення температури.

1.25. Властивості твердих тіл описуються законами механіки Ньютона. Властивості рідких тіл описуються законами гідравліки. Існують закони, що пояснюють властивості газоподібних тіл. От­же, властивості тіл у всіх агрегатних станах можуть бути описані та пояснені за допомогою законів природи.

1.26. Відомо, що із збільшенням температури газу, збільшується його об’єм. Отже, між температурою і об’ємом є причинний зв’язок.

1.27. Після того як студенти при вивченні логіки почали корис­туватися персональними комп’ютерами, значно зріс їхній інтерес до цього предмета, хоча не змінився ні розклад занять, ні наванта­ження студентів. Зрозуміло, що причина цього у застосуванні на заняттях обчислювальної техніки.

1.28. Усі задачі у цьому збірнику розраховані на тих, хто до­бре знає логіку. Це випливає з того, що задачі першого, другого і третього розділу неможливо розв’язати, якщо не знаєш логіч­ної теорії.

1.29. Усі ворони, яких коли-небудь бачили, були чорними. От­же, усі ворони чорні.

1.30. Коло, еліпс, парабола, гіпербола перетинаються прямою у двох точках. Отже, усі види конічних перерізів перетинаються прямою у двох точках.

Завдання 2. Визначити, чи можна побудувати наведені індук­тивні висновки.

Алгоритм розв’язання завдання

1. Підібрати правдоподібні засновки для побудови досліджува­ного індуктивного висновку.

2. Записати добрані засновки у нормальній формі: спочатку за­сновки, в яких йдеться про окремі предмети чи групи предметів, а потім засновок, в якому повідомляється про певний клас предметів.

3. Перевірити правильність побудованого індуктивного виво­ду, з’ясувавши, чи не допущено у ньому логічних помилок.

Приклад: З’ясуємо, чи можна побудувати такий індуктивний висновок, який мав би наступне формулювання: «В угоді немає жодної помилки».

Підберемо правдоподібні засновки для індуктивного висно­вку: «В угоді немає фактичних, граматичних, логічних і юридичних помилок» і «Фактичні, граматичні, логічні та юридичні помилки - це усі можливі помилки, яких припускють при укладенні угоди».

Запишемо добрані засновки у нормальній формі:

Досліджуваний індуктивний висновок побудований правильно. Тому його можна зробити за допомогою індукції.

Вправа 2. Визначте, чи можна побудувати наведені індуктивні висновки.

2.1. Всю осінь дощило.

2.2. Сонце завжди сходить на Сході.

2.3. Новорічні свята - вихідні.

2.4. Усі птахи мають пір’я.

2.5. У всіх тілах молекули перебувають в русі.

2.6. Вчитися треба все життя.

2.7. У світі все змінюється.

2.8. Усі політики прагнуть влади.

2.9. У кожної людини є свій двійник.

2.10. Багато людей визнає існування Бога.

2.11. Усім людям притаманні емоції.

2.12. Ніщо не виникає з нічого.

2.13. Жодне запитання на конференції не залишилося без від­повіді.

2.14. Усі будинки, побудовані цією будівельною компанією, високої якості.

2.15. Усі автобуси цього маршруту завжди дотримуються роз­кладу.

2.16. Багато випускників університету працює за фахом.

2.17. Частина студентів поєднує навчання з роботою.

2.18.

2.19. Усі студенти нашої групи успішно закінчили минулий навчальний рік.

2.20. Усі студенти, які пропускають практичні заняття з логіки, не можуть розв’язати логічні задачі при складанні іспиту з логіки.

2.21. Усі студенти нашої групи успішно пройшли тестування з вищої математики.

2.22. Усі футболісти збірної команди з’явилися на тренування.

2.23. Навколо будь-якого трикутника можна описати коло.

2.24. Усі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця.

2.25. У диктанті немає жодної помилки.

2.26. Усі білети на виставу молодого автора були продані.

2.27. Деякі театри мають у репертуарі твори українських кла­сиків.

2.28. Усі діалоги Платона написані образно.

2.29. Захоплення школярів телевізійними передачами є причи­ною їх поганої успішності.

2.30. Поняття «тіло обертання» може бути задане шляхом ге­нетичного визначення.

Завдання 3. Визначити, на підставі яких індуктивних методів ви­явлення причинних зв’язків сформульовані гіпотези у міркуваннях.

Алгоритм розв’язання завдання

1. Виокремити обставини і спричинене ними явище.

2. Визначити гіпотезу, яка пояснює причинний зв’язок.

3. З’ясувати, на підставі якого індуктивного методу виявлено причинний зв’язок та сформульовано гіпотезу.

Приклад: «У склянці з водою змішали два порошки білого ко­льору. Розчин вийшов кисло-солодкий на смак. Причому точно ві­домо, що одним з його компонентів є цукор. Звідси висновок, що причиною кислого смаку, імовірно, є аскорбінова кислота».

Обставинами у досліджуваному випадку є змішування у скля­нці з водою цукру із порошком білого кольору, спричиненим явищем - кисло-солодкий смак розчину.

Гіпотезою у дослідженому міркуванні є висновок, що причи­ною кислого смаку, можливо, є аскорбінова кислота.

Гіпотеза у досліджуваному випадку сформульована на підставі такого індуктивного методу виявлення причинних зв’язків, як ме­тод залишків.

Вправа 3. Визначте, на підставі яких індуктивних методів ви­явлення причинних зв’язків сформульовані гіпотези у міркуваннях.

3.1. Сріблясто-чорні лисиці линяють двічі на рік. З настанням осені вони легкий хутряний покрив міняють на теплий зимовий, а коли приходить зима - навпаки.

Звідси було зроблено висновок, що причиною линяння тварин є тривалість світлового дня.

3.2. Відомо, що дельфіни можуть із великою швидкістю пере­суватися у воді. Розрахунки виявили, що їх м’язева сила, навіть при цілком кулястій формі тіла, не в стані забезпечити надто високу швидкість. Тому припустили, що це пояснюється особливою будо­вою шкіри дельфінів, яка знімає вихори води.

3.3. Якщо збільшити зовнішній тиск на м’яч, то об’єм повітря у м’ячі зменшиться. Якщо ж припинити цей тиск, то м’яч повернеть­ся до своїх попередніх розмірів. Із цього був зроблений висновок про те, що об’єм повітря у м’ячі прямо пропорційній величині зов­нішнього тиску.

3.4. Двом групам студентів було запропоновано вивчити один і той самий матеріал за один і той самий час. Студентів першої гру­пи попередили, що їх будуть перевіряти через день, а студентами другої групи повідомили, що їх будуть перевіряти через тиждень. Однак перевіряли обидві групи через два тижні. Результати опиту­вання засвідчили, що найкраще запам’ятали матеріал студенти другої групи.

3.5. Трьом групам студентів, які брали участь в експерименті бу­ло запропоновано запам’ятати приблизну однакові за простотою ро­зуміння тексти: першій - опис природи, другій - текст, в якому ви­кладались принципи поведінки тварин у ситуації небезпеки, третій - опис будови деякого приладу. Через місяць провели перевірку того, як учасники експерименту пам’ятають вивчені тексти. З’ясувалось, що найкраще пам’ятають свій текст представники другої групи.

3.6. В одній великій бібліотеці створили кімнати для наукової роботи, в які не проникали жодні звуки ззовні, а звуки, які виника­ли в самих кімнатах, поглинались і в них стояла абсолютна тиша. В цих кімнатах ніхто не міг продуктивно працювати - поступово у людей виникав сонливий стан. З цього був зроблений висновок, що абсолютна тиша є причиною низької працездатності при інтелекту­альній діяльності.

3.7. Двом групам студентів, які мали однакову успішність, за­пропонували розв’язати математичні задачі. Перед цим студентам однієї групи дали випити по склянці вина. Ця група розв’язувала задачі повільніше і з більшою кількістю помилок. Звідси був зроб­лений висновок, що вино гальмує розумову діяльність.

3.8. Досліджувався вплив невеликих доз алкоголю на точність стрільби із гвинтівки на 250 м, лежачи, десятьма патронами, без обмеження часу. Тверезі випустили в мішень 86% куль, 14% пот­рапило в щити. Після вживання алкоголю в мішень послано 20% куль, в щити 34%, а 40% куль навіть не потрапило в щити. На підс­таві цього був зроблений висновок, що вживання алкоголю є при­чиною зниження точності стрільби.

3.9. Дистильована вода не проводить електричний струм. Якщо ж в ній розчинити сіль, вона стає провідником. У дистильованій воді відсутні іони. А водяний розчин солі містить іони. Отже, ная­вність іонів у воді є причиною її електропровідності.

3.10. Нагрівають металічний брусок, не змінюючи інших об­ставин. Чим більше нагрівається брусок, тим більшою стає його довжина. Отже, нагрівання - причина подовження бруска.

3.11. Чим вище людина піднімається в гори, тим важче їй ди­хати. Зі збільшенням висоти місцевості над рівнем океану повітря стає усе більш розрідженим. Отже, причина важкості дихання при підйомі в гори - розрідженість повітря.

3.12. Експедиція піднімається в гори. На першому привалі кип’ятили чай. Чайник наповнили водою повністю. Він дуже довго закипав. На другому привалі води в чайник налили менше. Вода закипіла швидше. На третьому привалі води в чайник налили ще менше, вона закипіла ще швидше. Отже, причиною зменшення ча­су закипання води є зменшення кількості води в чайнику.

3.13. Співробітники ДАІ переслідували викрадений автомобіль. Викрадачі заїхали в ліс і там кинули автомобіль. Двох з них було за­тримано. Але у процесі проведення слідчого експерименту з’ясувалося, що затримані викрадачі не вміють керувати автотранспортом. Отже, швидше за все, у них був співучасник - кваліфікований водій.

3.14. Порівнюючи свідоцтво про хворобу К та інші медичні до­відки, що містилися у його пенсійній справі, слідчий звернув увагу на те, що хоча ці документи значилися як видані різними устано­вами і в різний час, вони були виконані одним і тим самим почер­ком, зокрема, збігалися ознаки почерку в написанні окремих літер і деяких цифр. У пенсійній справі були також дві заяви, написані самим К. Коли слідчий порівняв почерк, яким написані ці заяви, із почерком у медичних документах, то виявив повний збіг як у зага­льних, так і в окремих ознаках почерку. Виходячи з цього, слідчий зробив висновок, що документи у пенсійній справі підробив сам К.

3.15. За спостереженням етнографів, коли на туземця в дорозі впала змія, а наступного дня трапилося нещастя з його дитиною, то він припускає наявність причинного зв’язку між цими подіями.

3.16. За свідченням етнографів, їхнє прибуття в певну місце­вість із твариною, яка в природніх умовах там не водилась, збігло­ся із поширенням серед туземців інфекційної хвороби. Це стало пі­дставою для припущення, що саме поява цієї тварини зумовила поширення хвороби.

3.17. За спостереженням етнографів після того, як трапився збіг показу туземцям тварин, які водяться в їхніх краях, проведеного етно­графом за допомогою тіней, із їхнім вдалим полюванням наступного дня, туземці припустили наявність зв’язку між цими подіями.

3.18. Перед початком нашестя Наполеона на Росію в 1811 році у районі Північної півкулі пролетіла грандіозна комета, її поперек складав більше одного мільйона кілометрів. Над більшою части- ною Росії небо було червоним. Потім почалася війна із Наполео­ном. Багато проникливих людей зробило висновок про те, що ко­мета і була причиною війни.

3.19. У 1839, 1848, 1859, 1870 роках було зафіксоване помітне збільшення сонячних плям. У ці ж роки частіше спостерігалося більш інтенсивне північне сяйво. На цій підставі було зроблено ви­сновок про причинний зв’язок між цими явищами.

3.20. Різної форми маятники, виготовлені з різного матеріалу за різних обставин, мають однаковий період коливання, за умови якщо їх довжина однакова. Отже, період коливання маятника зале­жить лише від його довжини.

3.21. Листя рослини, яка виросла у підвалі, не має зеленого ко­льору. Листя тієї ж рослини, яка виросла у звичайних умовах, є зе­леним. У підвал не проникає сонячне проміння. У звичайних умо­вах рослина зазнає впливу сонячного проміння. Отже, воно є при­чиною виникнення зеленого кольору листя рослини.

3.22. Позавчора ранком чорна кішка перебігла мені дорогу, а ввечері я розбив склянку. Вчора вдень, але в іншому місці чорна кішка знову перебігла мені дорогу, і ввечері я розбив нову склянку. Звідси мій висновок, що чорна кішка, швидше за все є причиною розбитих мною склянок.

3.23. Якщо ранком я випиваю філіжанку кави, то увесь день в мене гарний настрій. Сьогодні я не пив ранком кави, і увесь день у мене поганий настрій. Отже, кава, випита ранком, є причиною гар­ного настрою протягом усього дня.

3.24. Якщо я прочитаю одну серйозну книгу, то порозумнішаю на певну величину. Якщо прочитаю ще одну серйозну книгу, то порозумнішаю ще більше. Отже, читання серйозних книг є причи­ною зміни і розвитку мого інтелекту.

3.25. При вилученні з телевізора однієї із ламп зображення на екрані зникло. Звідси зробили висновок, що ця лампа відповідає за зображення.

3.26. Освячена священиком вода довго не псується, тоді як звичайна вода яку людина використовує кожного дня, швидко втрачає свої якості. Отже, освячення води запобігає її псуванню.

3.27. Кінь на ім’я Скаут інколи гарно виконує вправи, а інколи покаже характер - і ні з місця. Було з’ясовано, що він відмовлявся виконувати вправи у тих випадках, коли його об’їжджав аматор. Звідси зробили висновок, що причиною відмови Скаута від вико­нання вправ є об’їжджання його аматором.

3.28. Багато будеш знати - швидко постарішаєш.

3.29. Як вовка не годуй, він все одно в ліс дивиться.

3.30. Який піп, такий і прихід.

Завдання 4. Провести логічний аналіз виводу за аналогією.

Алгоритм розв’язання завдання:

1. З’ясувати засновки-модель і висновок-прототип виводу за аналогією.

2. Визначити об’єкт уподібнювання.

3. Визначити вид аналогії.

4. З’ясувати характер висновку.

Приклад: Проведемо логічний аналіз аналогії: «Йоган Кеплер писав про те, що Земля подібно до людини має внутрішню тепло­ту, і в цьому нас переконує вулканічна діяльність. Судинам живого тіла на Землі відповідають ріки. Існує ще ряд відповідностей. Але людина має душу. Отже, Земля також має душу».

У структурі цього виводу модель - «людина», прототип - «планета Земля».

Об’єкт уподібнювання: наявність внутрішньої теплоти, судин та інших структурних частин.

Аналогія хибна, оскільки не врахована відмінність між живим організмом і Землею.

За характером виводу висновок імовірнісний.

Вправа 4. У наведених виводах визначити вид аналогії і харак­тер висновку.

4.1. Сократ - філософ з Афін. Платон - з Афін. Отже, ймовір­но, Платон - філософ.

4.2. Слідчий Шевченко є флегматичним, він має великий дос­від роботи і виконує свої обов’язки без помилок. З’ясовано, що причина безпомилкової роботи - великий досвід. Слідчий Петрен­ко є флегматичним і має великий досвід роботи. Мабуть, слідчий Петренко виконує свої обов’язки без помилок.

4.3. Зябра для риб - це теж саме, що легені для ссавців.

4.4. Якщо злочин, який вчинили два злочинці A і B - однакові, то у них однакові всі ознаки, які цікавлять суд. Одному із злочин­ців винесений вирок Y. Отже, іншому повинен бути винесений та­кий самий вирок Y.

4.5. «Закони подібні до павутини: слабкого вони обплутують, а сильний їх порве» (Солон з Афін).

4.6. Один мудрець сказав: «Вчення додає ще більше розуму ро­зумному, але дурню воно йде на шкоду. Так само Сонце допомагає бачити здоровим очам і спричиняє страждання хворим очам».

4.7. «Забобонні люди у суспільстві - це теж саме, що боягузи в армії: вони самі панічно бояться і заражають цим почуттям інших» (Вольтер).

4.8. «Розум усіх людей, взятих разом, не допоможе тому, у ко­го немає свого: людина, яка втратила зір, не спроможна позбутися цього недоліку за рахунок оточуючих» (Жан де Лабрюєр).

4.9. «Той, хто захоплюється практикою без науки, нагадує керма­нича, що приходить на корабель без руля або компаса; в нього ніколи не має впевненості в тому, куди він пливе» (Леонардо да Вінчі).

4.10. «Любов схожа на лихоманку, вона народжується і згасає без найменшої участі волі» (Стендаль).

4.11. «Людину засліплює переоцінка самої себе. І чим вище вона себе оцінює, тим звичайно стає гіршою. Людина схожа на дріб: чисельник її те, що вона є, а знаменник - те, що вона про себе думає. Чим більше знаменник, тим менший дріб» (Л. Толстой).

4.12. Вчені XVII ст. порівнювали людське тіло із земною ку­лею: шкіра людини - це поверхня Землі, її кістки - скелі, судини - великі потоки, а сім головних частин тіла відповідають семи мета­лам, схованим у рудних жилах.

4.13. Прихильники вульгарного матеріалізму Л. Бюхнер, К. Фогт і Я. Молешотт стверджували, що як печінка виробляє жовч, так само мозок виробляє думку.

4.14. Вода і вогонь добрі слуги, але погані господарі.

4.15. Мандрівник з Європи, що прибув на Африканський кон­тинент, аби привернути увагу до себе і виявити байдужість до ту­більців, почав читати газету. Згодом підійшли декілька тубільців і почали просити газету. Пізніше виявилося, що читання газети вони прийняли за лікування очей.

4.16. Важко визначити, що таке демократія. Вона подібна до жирафи. Раз подивишся - і вже більше ні з чим не переплутаєш.

4.17. Один критик висловив судження про якусь книгу, прочи­тавши лише одну сторінку. Коли йому дорікнули за це, він відпо­вів: «Якщо я бажаю визначити смак вина у діжці, невже для цього я повинен випити всю діжку: однієї чарки цілком досить, щоб про­вести оцінювання».

4.18. «Побачив я, що корисніше мудрість, ніж дурість, як кори­сніше світло, ніж темрява» (Соломон).

4.19. «Те, що стискують - розширюється. Те, що послаблюють, - укріплюється. Те, що знищують, - розквітає. Хто хоче відняти що-небудь у іншого, неодмінно втратить своє» (Лао-цзи).

4.20. «Життя подібне до театру: в ньому досить часто дурні люди займають найкращі місця» (Піфагор).

4.21. Езопу хтось сказав: «Про тебе говорять страшні дурни­ці», - і переказав йому все. Езоп відповів: «Вбивці - не ті, хто робить кинджали, а ті, хто застосовує їх вироби; так і про мене говорять дурниці не наклепники, а ти, якщо ти використовуєш їх наклеп».

4.22. «Усе обмінюється на вогонь, і вогонь - на все, подібно до того, як золото обмінюється на товари, а товари - на золото» (Геракліт).

4.23. «Одне світло затемнює інше, наприклад, сонце - світло свічки, подібно до того, як сильніший голос заглушає інший, слабкіший. Звідси випливає, що світло є матерією» (М. В. Ло­моносов).

4.24. «Мураха - сама по собі істота мудра, але в саду або на го­роді вона шкідлива. Так само і люди, занадто самолюбні, шкодять суспільству. Обери розумну середину між самолюбством і суспіль­ним обов’язком» (Ф.Бекон).

4.25. «Із стражданням справа така сама, як із дорогоцінними камінцями, які світяться яскраво або тьмяно залежно від того, в яку оправу ми їх встановлюємо; подібно до цього і страждання охоп­лює нас, наскільки ми піддаємося йому» (М. Монтень).

4.26. Клайв Льюїс був британцем, християнином, літературо­знавцем, професором Оксфордського університету, автором вчених трактатів. Джон Толкієн також був британцем, християнином, лі­тературознавцем, професором Оксфордського університету, авто­ром вчених трактатів. Клайв Льюїс писав чудові казки. Отже, ймо­вірно, що Джон Толкієн також писав чудові казки.

4.27. У зв’язку з тим, що мені сподобалося оповідання А. Ко­нан Дойла «Блакитний карбункул», то, мабуть, мені сподобаються інші його оповідання.

4.28. Висновок про те, що дві квартирні крадіжки могли бути вчиненні однією особою, слідчий отримав на підставі таких даних. Обидві крадіжки були вчинені зранку. В обох випадках господарі квартири були відсутні. Обидві квартири знаходилися на першому поверсі, і злочинець потрапив до них крізь вікно, видавивши перед тим віконне скло.

4.29. Ця книга може бути для нього цікавою, бо вона, як і та, яку він купив минулого разу, має відношення до біології. Вона має такі самі барвисті ілюстрації і фотографії.

4.30. Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.