Соціальне призначення й функції логіки

Логіка входить до системи наук, що складають інтелектуальне ядро духовної культури і разом з тим виконують у суспільстві важливі функції, насамперед пізнавальну, світоглядну, ідеологічну, методоло­гічну.

Пізнавальна. Логіка дає пояснення певним явищам і процесам мис­лення, що дає можливість передбачити, за наявності яких умов можли­ве досягнення істинних знань і до яких наслідків призведе неправиль­ний хід міркувань.

Світоглядна. Якщо у природничих і суспільних науках мислення — це лише засіб пізнання дійсності, то в логіці воно є безпосередньою ме­тою пізнання. Розкриваючи закономірності мислення, логіка робить свій внесок у розв’язання фундаментальної філософської проблеми — відношення мислення до буття. Тим самим логіка впливає на форму­вання світогляду людей — сукупності їхніх поглядів на світ у цілому.

Ідеологічна. Силу логічних аргументів використовують в ідео­логічній боротьбі. У самій логіці часто розгорталась ідейна боротьба різних філософських напрямів: раціоналізму й емпіризму, ідеалізму й матеріалізму, діалектики й метафізики тощо.

Методологічна. Логіка забезпечує науки методами пізнання, осно­ву яких складає теорія умовиводів і доведень. Сучасна символічна ло­гіка розробляє математичні методи вирішення мисленнєвих завдань.

У наш час роль і значення логіки суттєво зростають, що зумов­люється потребами HTP, насамперед у широкій комп’ютеризації ви­робництва, керування й обслуговування. Логіка широко застосо­вується для вирішення важливих проблем інформатики, наприклад, проблеми створення штучного інтелекту.

3.2.