Основні структурні елементи релігії
Структурні елементи релігії - це ті її складові, які у єдиному взаємозв’язку визначають релігію як суспільну систему.
Існують різні критерії виявлення структурних елементів релігії, звідси - строкатість у визначенні кількості і в назві цих елементів.
Слід виходити з того, що релігія, як і взагалі всі явища духовного життя, є результатом психічної діяльності людини - її розуму, почуття і волі. Тому її складниками виступають світорозуміння, світовідчуття і ставлення до світу. Вони й становлять три основних елементи релігії, її основу. Оскільки всі історичні релігії певним чином організовані, то характер їх організації становить четвертий структурний елемент,Релігійні ідеї та уявлення. Вони створюють концептуальний бік релігії, виражають усе, що становить релігію як суспільну та духовну категорію. Сюди належать міфи, концепцій, теорій про надприродне, про Бога, а також догмати, зміст священних книг, переказів, молитов тощо.
Важливо зазначити, що наявність у свідомості релігійних ідей і уявлень сама по собі ще не становить релігії. Надприродні істоти можуть виступати у мистецтві як художні образи; людина може ґрунтовно знати релігійне вчення і не бути віруючою. Надприродне в релігії сприймається як справді існуюче, з ним віруючий прагне встановити зв'язки як з реальним об’єктом. Це зумовлює створення невід'ємного елементу релігії - релігійного культу.
Релігійний культ - це зовнішній бік релігії. До нього належать релігійні обряди й свята, моління, богослужіння, пости і розговини, ікони, храми, капища тощо.
Релігійне почуття - є показником щирості релігійних вірувань і почувань. Особливих релігійних почуттів не існує. Це звичайні людські почуття, занурені в специфічну релігійну сферу. Вони пов'язані з вірою в нереальний світ надприродного.
В релігійному житті віруючий переживає цілу низку звичайних людських почуттів, але домінуюче місце серед них посідає почуття страху, потім - розчулення, катарсису.
Релігійні організації. У кожній релігії є рядові віруючі і жерці. Духовенство організоване за ієрархічним принципом, який і лягає в основу певної релігійної організації. Це можуть бути: церква, деномінація, секта та релігійна група.
6.