Політична система: сутність, СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ

Складність та різноманітність соціальних явищ, пов’язаних з політикою, дозволяє говорити про політичну систе­му як певну кількість взаємопов’язаних елементів, що утворюють стійку цілісність, мають певні інтегративні особливості та внут­рішні закономірності, властиві саме цій спільності.

Наукове знання про політичну систему має два підходи. У першому політична система подається як теоретичний, ідеаль­ний конструкт, який дає змогу виявляти й описувати системні властивості різних політичних явищ. При такому підході полі­тична система розглядається не як відображення політичної дійс­ності, а як засіб системного аналізу політики. У такому значенні поняття «політична система» може застосовуватися для аналізу будь-якого відносно цілісного й самостійного політичного утво­рення: держави, партії, профспілки, громадсько-політичного руху тощо, кожне з яких можна розглядати як специфічну політичну систему.

В іншому тлумаченні поняття «політична система» визначає реальний складний механізм формування та функціонування владних відносин у суспільстві. Цей механізм включає: політич­ну діяльність і політичні відносини між різними політичними суб’єктами (групи та індивіди); політичну організацію, до якої входять держави, партії, політичні асоціації, політичні й правові норми, політична свідомість і політична культура.

При аналізі політичних явищ доцільно використовувати обид­ва підходи. Отже, політична система становить складне і специ­фічне явище з внутрішньо організованими зв’язками і властивос­тями елементів. Її можна визначити як системну сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів, ідей, пов’язаних із формуванням, здійсненням влади та управлін­ням суспільством.

Звідси визначаються й функції політичної системи, серед ос­новних з яких можна виділити такі:

1) визначення тактичних і стратегічних цілей та завдань сус­пільства;

2) розробка й використання системи засобів щодо збереження та захисту суспільного устрою;

3) мобілізація матеріальних, духовних і людських ресурсів;

4) владно-політична та соціально-політична інтеграція суспі­льства;

5) регулювання режиму соціально-політичних відносин і дія­льності;

6) легітимація, або досягнення необхідного ступеня відповід­ності реального політичного життя до офіційно проголошених політичних і правовим норм.

Головними функціями політичної системи звичайно вважають визначення цілей і завдань даного суспільства, а також мобіліза­цію всіх ресурсів для досягнення цих цілей і регулювання режи­му політичної діяльності.

Виконуючи свої функції, політична система забезпечує ціліс­ний керівний вплив на суспільство як єдиний організм, що ефек­тивно управляється політичною владою.

Аналіз політичної системи дає можливість розкрити її струк­туру. Це внутрішня організація цілісної системи як специфічного способу взаємозв’язку і взаємодії компонентів, що її утворюють; стійка впорядкованість елементів; закономірні зв’язки між еле­ментами.

Першим фундаментальним елементом політичної системи су­спільства є політичні відносини між індивідами, соціальними та етнічними групами, націями, державами, державою і громадяна­ми, громадянами та їх організаціями щодо влади, вироблення і здійснення політики. Значне місце в реальному формуванні й фу­нкціонуванні політичних відносин відіграє система органів і по­сад державних, партійних та громадських організацій.

Звідси стрижневим елементом політичної системи висту - пає політична організація суспільства, що включає державу та її установи, політичні партії, громадсько-політичні організа­ції й рухи, трудові колективи зі своїми органами самовряду - вання.

4.3.