1. Поняття глобальних проблем та їх класифікація

Наприкінці XX сторіччя до відомих філософських проблем буття додалися нові, що ніколи не існували раніше: збереження житія на Землі і виживання людства. Ці нові турботи людей викликані так званими глобальними проблемами людства.

З однієї сторони воно представлено чисельними, несхожими один на одного культурами, націями, державами: великими і малими, розвиненими і відсталими, мирними й агресивними, молодими і давніми. З іншого боку, у своє третє тисячоліття людство вступає як єдине ціле, як спадщина одного «загального будинку», а точніше великої і вже переповненої «комунальної квартири» на ім’я Земля, де умови проживання обмежені не тільки її природними параметрами, тобто територією, придатною для життя, але і наявністю необхідних для життєдіяльності ресурсів. Це реальність, повне усвідомлення якої відбулося останнім часом і з

якою абсолютно всі країни і народи тепер змушені рахуватися, тому що альтернативи такому гуртожитку в них просто немає.

Поняття «глобальні проблеми сучасності» набуло широкого вжитку наприкінці XXci., зайнявши з тих пір чільне місце в науковому і політичному лексиконі. Етимологічно термін «глобальний» походить від лат. globus - земна куля. Звідси проблеми, що торкаються інтересів людства в цілому, кожної окремої людини в різних точках планети, тобто ті, котрі носять загальнолюдський характер, прийнято називати глобальними. Вони впливають на розвиток окремих країн і регіонів, будучи могутнім об'єктивним фактором світового економічного і соціального розвитку. їхнє рішення припускає об'єднання зусиль абсолютної більшості держав і організацій на міжнародній арені, у той час як їхня нерозв'язаність загрожує катастрофічними наслідками майбутньому всього людства.

Оскільки глобальні проблеми торкаються не тільки світу у цілому, а й проявляються і на рівні регіонів, і навіть окремих країн у науковій літера турі поряд з виділенням їхньої заі альнолюдської значимості розмежовується і їхня відмінність. Розрізняють проблеми окремі, локальні і регіональні, різних за суттю і сферами впливу.

Окремими проблемами іменуються ті, котрі відносяться до якоїсь конкретної сфери діяльності держави, притаманні окремим населеним пунктам чи невеликим природним об'єктам. Це, як правило, такі проблеми, що виникають у результаті різних аварій, поломок, місцевих соціальних конфліктів.

1 Іонятгя «локальний» відноситься до проблем більш високого порядку, коли справа стосується окремих країн або значних територій. Мова йде тут, як правило, про сильні землетруси, катастрофічні повені чи, наприклад, громадянські війни в невеликій державі.

Регіональні проблеми торкаються того кола актуальних питань, що виникають в масштабі окремих континентів, великих соціально-економічних районів у зв’язку з загрозами населенню в досить великих державах. Прикладами подібного можуть служити чорнобильська трагедія з усіма її наслідками чи кліматичні катаклізми на досйіь великих територіях, що охоплюють цілий ряд країн.

І, нарешті, глобальні проблеми охоплюють усю земну кулю; причому не тільки ту частину, де безпосередньо проживають люди, але и всю іншу її поверхню: Світовий океан, надра, атмосферу і навіть космічний простір, іцо потрапляє в сферу діяльності людини. Таким чином, коли мова йде про глобальні проблеми, мається на увазі планета в цілому, а за саму велику одиницю її розподілу приймається регіон. Причому кількість регіонів і їхніх масштабів визначаються характером розглянутих проблем. Наприклад, при дослідженні проблеми економічної відсталості у світовому масштабі, звичайно обмежуються розподілом усієї планети на два регіони - розвинуті країни і ті, що розвиваються. При розгляді демографічних, енергетичних чи сировинних проблем - кількість регіонів, як правило, зростає, і кожен раз визначається конкретними цілями дослідження.

При цьому' важливо відзначити, гцо будь-яка проблема тільки годі може вважатися глобальною, коли вона є актуальною для коленого регіону планети, тобто проявляється в кожному з них. У іншому випадку мова йтиме ггро проблеми одного чи декількох регіонів, чи події ще дрібнішого масштабу. З цього випливає, що глобальні проблеми є в той же час і регіональними, але не всі проблеми, виявлені на регіональному рівні, є глобальними.

Може статися, гпо глобальні проблеми не будуть стосуватися окремих країн і навіть великих континентів. Скажімо, в Антарктиці, яка знаходиться на значній відстані від основних джерел забруднення людьми оточуючого середовища, стан повітряного чи водного басейну може бути задовільним, оскільки тут антропогенний вплив майже не відчувається. В свою чергу, не всі локальні та окремі проблеми можуть мати безпосереднє відношення до глобальних, адже вони далеко не завжди загрожують існуванню всього людства.

Крім «географічного» критерію, для визначення власне глобальних проблем у філософії і науці вводяться додаткові критерії, гцо характеризують їх з точки зору якості тих істотних особливостей, які їм притаманні, вони володіють. Серед цих особливостей виділяється, по-перше, те, що глобальні проблеми по своїй суті торкаються інтересів не лише окремих людей, але й долі всього людства.

По-друге, для їхнього подолання необхідні цілеспрямовані, узгоджені дії та об’єднані зусилля, принаймні, більшості населення планети.

По-третє, ці проблеми є об'єктивним чинником світового розвитку і не можуть бути зігноровані ким би то не було.

По-четверте, нерозв'язаність глобальних проблем може призвести в майбутньому до серйозних, можливо, непоправних наслідків для всього людства і природних умов його існування.

Поряд із зазначеними, нерідко вказується ще на деякі особливості глобальних проблем, які відрізняють їх від інших. Так, на відміну від регіональних, а тим паче локальних, глобальні проблеми більш інертні, тобто мають слабкішу мобільність. Вони тривалий час формуються, перш ніж починають відповідати всім перерахованим вище критеріям глобальності.

Інша принципова особливість глобальних проблем полягає в тім, що усі вони знаходяться в такому складному взаємозв'язку, що вирішення однієї з них обов’язково зумовлене врахуванням впливу на неї інших складних проблем. Гак. вирішення екологічних проблем пов’язане з рівнем освіти населення, технологією виробництва та ін.

Які причини виникнення глобальних проблем?

Одні вчені пояснюють появу цих проблем сучасної історії з науково-технічним прогресом. Вони вважають, що у всіх нещастях людства винна технічна цивілізація, яку створили самі люди. Інші — зв'язують причину виникнення глобальних проблем з руйнівними властивостями самої людини, з природною агресивністю, відсутністю загальних цілей розвитку, падіння моралі, релігійної віри тощо.

Марксистські вчені основною причиною появи глобальних проблем зазвичай називають приватновласницькі людські стосунки. Вони на їхню думку, приводять до соціально- економічної. політичної та ідеологічної поляризації суспільства, в результаті чого і складається суперечливе ставлення людей до природи і до себе.

Є й гака точка зору, котра зв'язує причину появи глобальних проблем у сучасній історії з егоїзмом і лінощами людей. Люди не прагнуть думати і робити іцо-небудь для інших поколінь, оскільки

концепція «ядерної зими», зміст якої полягає в тому, іцо у світі нагромадилося вже стільки ядерних зарядів, іцо їх досить для повного знищення усього живого. Будучи приведені в дію. вони, крім прямого вражаючого впливу, піднімуть у повітря велику кількість пилу, диму і попелу, які огорнуть щільною завісою нашу планету, закривши її від сонячних променів. Це викличе різке зниження температури атмосфери і поверхні Землі, що призведе до заледеніння останньої. Концепція «ядерної зими» остаточно позбавила людей альтернативи у відповіді на запитання, чи зуміють вони зрозуміти усю ступінь небезпеки і відійти від краю прірви, відмовившись від військового насильства в ім'я порятунку цивілізації.

Сьогодні перед людством гостро посл ала ще одна проблема, пов'язана з насильством - це тероризм.

Світ без насильства та воєн і є те тло, без якого неможливе нормальне вирішення людством та інших проблем. Суть вирішення проблеми руйнування - це подолання логіки розколу і конфронтації людства, і перехід до логіки діалогу, і співробітництва на основі загальнолюдських інтересів і цінностей. Без'ядерний і ненасильницький світ є необхідною умовою,для подальшого існування людського суспільства.

По-друге, екологічні проблеми. До них відносяться:

- забруднення літосфери, гідросфери, атмосфери, біосфери;

- зменшення товщини озонового шару, що охороняє все живе на планеті від впливу ультрафіолетових променів Сонця;

виникнення «парникового ефекту», в результаті якого відбувається глобальне потепління на планеті.

Усе перелічене по суп означає руйнування біосфери як природного середовища існування людства. Екоекстремізм людини призведе, за оцінкою вчених, до втрати в майбутні 50 років від чверт і до половини біологічного екопотенціалу нашої планети. При нинішніх темпах вирубки лісів і споживанні органічного палива температура на Землі підніметься до 2100 року' на 6 градусів, а рівень води у Світовому океані зросте на 5 - 7 метрів.

Дані проблеми загострюються жорсткою економічною конкуренцією між державами за володіння природні. їй ресурсами. В даний час людство постало перед нагальною потребою прийняти концепцію керованого розвитку, що означало б твердий контроль за господарською діяльністю і витратою природних ресурсів. Проблема збереження природи вимагає поєднання політики й економіки, моральності і простого здорового глузду.

По-третє, енергетичні і сировинні проблеми. Проблеми забезпечення людства енергетичними і сировинними ресурсами стали глобальними, тому що вони складають основу матеріального виробництва і відіграють велику роль у житті людини.

Значна частина наявних запасів зосереджена в родовищах, що залягають у складних геологічних умовах. Якщо ще недавно люди добували багато корисних копалин відкритим способом чи на глибині, що не перевищує 600 м., то тепер нерідко стоїть завдання розробляти родовища на глибині 8 - 10 км або розробляти їх на дні океану. А це вимагає не тільки великих капіталовкладень, але і наявність нової техніки і технологій для їхнього видобутку і переробки. Тому стає необхідним не тільки розвивати безвідходні технології, але й розумно використовувати ті ресурси, які людство вже використовує. У рішенні даної проблеми необхідно керуватися такими принципами:

від концепції невичерпності варто перейти до концепції крайньої обмеженості природних ресурсів:

- темпи розвитку природи і суспільства повинні бути урівноваженими;

люди мають орієнтуватися не на штучні, а на природні умови свого існування.

По-четверте, демографічна проблема. Серед найбільш важливих турбін сучасного суспільства постає некоптрольоване зростання населення, що створює в багатьох регіонах планети

надлишкову перенаселеність. Підстави для занепокоєння цілком реальні. Про це говорять такі факти: за останнє тисячоліття населення Землі збільшилося в 15 разів і сьогодні складає 6 млрд. Причому перше подвоєння відбулося за 700 років, друге — за 150 років, третє — за 100 років і останнє менш ніж за 40 років.

Вчені пророкують збільшення людей на планеіі до 2025 року в межах 15 - 20 млрд. Це різко загострить проблему харчування й охорони здоров'я. збільшить навантаження на природне середовище, призведе до конфліктів і нестабільності у світовому суспільстві, до інших негативних наслідків. Невипадково одним з головних гріхів сучасного людства К. Лоренц називає перенаселеність Землі. При цьому, підкреслює він, цей фактор змушує людину захищатися від надмірних соціальних контактів і зверх того збуджує агресивність людей внаслідок їх скупченості в тісному просторі.

Безпрецедентний ріст населення земної кулі в XX ст.. іменований демографічним вибухом, став результатом дії не тільки і навіть не стільки біологічних законів, скільки наслідком стихійного, нерівномірного суспільного розвитку і глибоких соціальних протиріч. Щорічно на світ з'являється близько 130 мли. дітей. Найбільший приріст населення дають країни Азії, Африки і Латинської Америки. Від того настає різний поділ у світі на країни багаті й бідні, розвинені й відсталі.

По-п’яте, проблема встановлення нового міжнародного порядку займа» особливе місце в системі глобальних проблем сучасності. Це тому, що в ній приховані могутні фактори дестабілізації всієї системи сформованих міжнародних відносин. Ця проблема нерідко характеризується ще як протистояння між «багатою Північчю» і «бідним Півднем». В даний час співвідношення в доходах цих груп країн складає приблизно 60:1. Смертність у розвинених країнах світу приблизно 12 чоловік на одну тисячу населення, а в тих, що розвиваються. - близько 67. Розв’язання цієї проблеми неможливе без узгоджених зусиль усього світового співтовариства.

Комплекс названих проблем сучасного людства і їхня ієрархія сказаним не вичерпується. Сюди з повною підставою можна віднести і такі, як наркоманія й алкоголізм, стан охорони здоров'я, падіння моральних цінностей. Усі проблеми, взяті разом,

характеризують сучасне людство як єдине і взаємозалежне співтовариство. Гострота і масштаби цих проблем наполегливо актуалізують питання про духовне і фізичне виживання і збереження людського роду.

3.