Примітки перекладача

С. 5 - Гр. слово πόλις традиційно перекладається фр. словом cite, яке своєю чергою пропонує цілий ряд перекладів українською: місто, громада, держава, суспільство, а у випадках, коли йдеться про давньогрецькі реалії, може передаватись калькою з грецької: polis.

Ті самі проблеми існують з перекладом назви твору Платона Περί πολιτείας, або Πολιτεία. На думку автора цитованої статті це слово позначає або «суб’єктивний зв’язок громадян з полісом» або «об’єктивну організацію функцій керування й управління»^[770]; в другому сенсі Πολιτεία часто перекладається як «режим» чи «ус­трій». В російськомовній та україномовній традиції цей твір при­йнято називати «Держава», однак з огляду на те, що слово «дер­жава» в сучасному дискурсі означає модерну політичну реалію, відсутню в античності, а гр. слово Πολιτεία позначає античну ре­альність, що не має відповідників у сучасних мовах, його сьогодні часто називають калькою з грецької «Політейя». П. Адо часто ци­тує цей твір, тому в укр. перекладі його книги зберігається назва «Держава», прийнята укр. перекладачем Платона.

С. 7 - агрегація - загальнонаціональний конкурс на заміщення вакантних посад викладачів у ліцеях та університетах. Переможці конкурсу (за кількістю вакансій) отримують престижне звання Professeuragrege, яке відрізняє їх від інших викладачів (professeurs certifies). Аґреґаційний іспит з філософії складається з письмової та усної частини, письмова частина включає роздуми на запропо­новану філософську проблему, визначення якогось філософсько­го поняття чи групи понять та коментар запропонованого тексту

С. 9 - екзистенційні (existentiels, existentielles) - такі, що сто­суються існування, екзистенції, відповідно екзистенційні наста­нови - схильність до певного способу існування, екзистенційний вибір - вибір певного способу існування.

C. 11 - П. Адо вживає слово «теоретичне» (theoretique) в його засадничому значенні того, що стосується «пізнання, що має ме­тою знання заради знання, а не заради зовнішньої йому мети», а також «способу життя, що полягає у присвяті свого життя такому методові пізнання» (див. с. 99 і далі), використовуючи натомість слово «теорійне» (theorique) на позначення того, що стосується теорії. Оскільки таке розмежування теоретичного і теорійного є одним із засадничих для книги та філософської концепції П. Адо, неологізм «теорійне», цілком прийнятний та інтуїтивно зрозумі­лий з погляду укр. мови, відтворюється упродовж усієї книги.

С. 12 - афатик - хворий, що страждає на розлад мовлення, яке до захворювання було у нього сформованим та розвинутим.

С. 17 - назва біблійної «Книги Буття» лат. і фр. мовами бук­вально означає «походження» (Genesis і Genese відповідно).

С. 22 - загальна культура - ерудиція, пізнання у найрізно- манітних областях, якими володіє освічена людина, але в яких не спеціалізується. Поняття загальної культури походить від гр. παιδεία, перекладеної Ціцероном лат. словом humanitas. За доби Відродження загальна культура часто ототожнювалася з «віль­ними мистецтвами» (граматика, діалектика, риторика, ариф­метика, музика, геометрія та астрономія).

С. 26 - П. Адо обігрує подвійне значення фр. слова savoir, яке оз­начає і «знати» і «вміти»; іменник «уміння» французькою звучить як savoir-faire, тобто буквально «знати [як] робити» або «вміти робити».

С. 28 - гр. слово Ψυχαγωγία можна перекласти як «керування душею», «духовне наставництво» чи, ширше, як «душевну тера­пію». В Давній Греції ним позначалась релігійна церемонія, яка проводилась з метою заспокоїти душі мертвих. У XX столітті з’являється також психагогіка - душевна терапія чи психотера­пія, яка поєднує підходи психіатрії та педагогіки.

С. 35 - тут і далі, цитуючи Платона, П. Адо передає гр. слово σοφία фр. словом savoir (знання чи уміння, див. прим, до с. 26), навіть якщо у фр. перекладах, на які він посилається, стоїть sagesse (мудрість). Укр. перекладачі творів Платона передають σοφία як «мудрість»; в укр. перекладі книги П. Адо у випадку, коли цитується виданий укр. переклад Платона, текст останнього передається без змін, у випадку перекладу цитат Платона з фр. тексту - в інтерпретації П. Адо.

С. 48 - перше і буквальне значення фр. слова realiser- «здійснювати» (перетворювати на дійсність, реальність), «робити реально існуючим».

С. 56 - у фр. перекладах «Бенкету» бога Epoca називають його латинізованим ім’ям - Amour (фр.

С. 63- традиція вживання в богословських і філософських текстах слова цел. походження «благо», а не слова укр. поход­ження «добро» встановилася внаслідок диглосії - співіснування церковнослов’янської та української мов у різних регістрах, пе­редусім релігійному/піднесеному і світському/повсякденному. В укр. перекладі книги П. Адо слово «благо» використовується лише для позначення найвищого ступеня добра.

С. 69 - у своєму історичному сенсі слово «гуманізм» означає пе­редусім «ренесансний гуманізм» - культурний та інтелектуальний рух, який зародився в Італії доби Відродження. В «класичному» філософському сенсі, про який говорить П. Адо, воно має значен­ня світогляду чи філософської позиції, у центрі яких перебуває людина, що розглядається як найвища цінність, «міра усіх речей».

С. 77 - тіасос - культове об’єднання, що імітувало почет бога, яко­му було присвячене, а відтак і об’єднання з метою служіння Музам.

С. 90 - Елевсинські містерії - обряди, що відбувались в м. Елев- сині, на честь богині родючості Деметри та її доньки Персефони. Участь в містеріях передбачала два рівня посвячення у таємниці.

С. 94 - фр. дієслово former має назагал ті самі значення, що й укр. слово «формувати», однак похідний від нього іменник - formation, вживається і у значенні результату формування особистості шля­хом набуття нею культурних і професійних навиків, тобто є від­повідником укр. слова «освіта» у виразі «мати освіту» (на відміну від найпоширенішого значення укр. слова «освіта», відповідником якого є фр. «education», що має також і значення «виховання»; пор. з рос. образование, нім. Bildung). Оскільки П. Адо обігрує значення пари однокорінних слів формувати/інформувати - двох аспектів освітньої діяльності, фр.

С. 126 - Франція є однією із небагатьох країн (поруч з постра­дянськими), де філософія входить до загальноосвітньої програми, а отже вважається невід’ємним елементом загальної культури. На відміну від пострадянських країн, де філософія викладається у ВH3, у Франції філософія викладається у старших класах серед­ньої школи, однак випускний іспит з філософії є обов’язковим не для всіх, а лише для тих, хто здобуває бакалаврат (академічний ступінь, що відповідає середній освіті) гуманітарного профілю.

С. 133 - догма - твердження, що не підлягає сумніву і не потре­бує доведення, аналогічно до аксіом у математиці. У випадку, коли вчення філософської школи ґрунтується на певному наборі подіб­них тверджень, прийняття їх істинності є умовою приєднання до школи. Негативні конотації слова догма сьогодні обумовлені тим, що поняття догми застосовується винятково до релігійної сфери, тоді як новочасна філософія і заснована на ній світська культура декларує бажання спиратися виключно на обґрунтовані засади, долати упередження, піддавати все сумніву тощо.

С. 147 - медитація - духовна практика, яка зазвичай полягає у зосередженні думки на певному предметі чи на самому собі. Хоча в сучасному укр. дискурсі слово «медитація» асоціюється пере­важно зі східними релігійними чи психотерапевтичними практи­ками, П. Адо нагадує, що така практика невід’ємна від античних духовних вправ, звідки вона переходить у християнські молитовні практики і в новочасну філософію (див. с. 234). Через це укр. сло­во «медитація» зберігається в укр. перекладі книги П. Адо всюди, де фр. слово meditation вживається у окресленому значенні.

С. 151 - синестезія - поєднання чи накладання даних, спе­цифічних для різних органів чуття.

С. 176 - секта - група людей, що поділяють одне вчення, фі­лософське, релігійне чи інше. Слово «секта» сьогодні використо­вується переважно в релігійному дискурсі (де набуло негативних конотацій через протиставлення «сект» «ортодоксії»), хоча ще в Новий час вживалося в історико-філософському значенні.

С. 193 - ефеби - юнаки, що досягнули повноліття і готувались до повноцінного громадянського життя (з 18 до 20 років). їх нав­чання включало військову та загальноосвітню підготовку.

С. 198 - фр. слово professeur означає як професію викладача, так і посаду - від «професора школи» (шкільного викладача) до професо­ра університету (найвищого статусу університетського викладача). В укр. мові слово «професор» вживається лише в останньому зна­ченні, тому фр. слово professeur перекладається тут як «викладач».

С. 219 - епоптика - вищий рівень посвячення у містеріях.

С. 222 - «геометричним чином», тобто у спосіб, у який дово­дяться теореми в геометрії.

С. 240 - каталепсія - стан нерухомості в певній, часто незручній та не­природній, позі, викликаний хворобою, гіпнозом чи свідомим зусиллям.

С. 261 - фр. слово conscience в сучасному вжитку поєднує щонай­менше два основних значення, які передаються різними укр. сло­вами: «свідомість» та «сумління/совість». Перше позначає понят­тя філософії та психології, друге - моралі. Існування трьох різних слів в укр. мові обумовлене лише історичними обставинами - всі три є утвореними в різний час і в різних контекстах кальками лат. Conscientia чи його новоєвропейських кальок. Проблема перекла­ду цього фр. слова полягає у тому, що незважаючи на виникнення у фр. мові виразу conscience morale, який означає саме «сумління/ совість», слово conscience продовжує поєднувати вказані значен­ня, тісно пов’язані між собою як історично, так і змістовно: ще до виникнення новоєвропейського поняття «свідомості» як універ­сальної пізнавальної здатності, моральна оцінка власних дій (яка спонукається свідомим іспитом чи мимовільними докорами сум­ління) передбачала здатність індивіда діяти свідомо і усвідомлю­вати свою діяльність. Через це фр. слово conscience перекладаєть­ся як «свідомість» у всіх випадках, за винятком тих, коли автор свідомо вживає вираз conscience morale, та сталих виразів, таких як examen de conscience («tribunal interieur> de la conscience) - «іспит сумління» («внутрішній суд» сумління»).

С. 307 - Бут. 1:3; тут і далі Біблія цитується у перекладі І.Хоменка, скорочення біблійних книг подаються також за вид. І. Хоменка.

С. 308 Йо. 1:1,3-4,14.

С. 312 - в даному випадку визначення «профанна» вживається в його прямому значенні: профанною є філософія, яка не є «фі­лософією одкровення». Хоча сьогодні такі слова як «профанне», «профан» отримали широкі негативні конотації, у своєму первіс­ному значенні вони стосувалися того і тих, хто не належить до посвячених у якусь таємницю, одкровення.

С. 313 - П.п. 1:8; у фр. перекладі, який цитує П. Адо: «якщо ти себе не знаєш».

С. 323 -Втор. 4:9,15

С. 351 - відповісти на запитання «Що я можу знати?» має на меті Кантова «Критика чистого розуму» (1782). Два наступні за­питання - «Що я маю робити?» і «На що я можу сподіватися?» також належать до «критичної» програми Канта, за його задумом їм присвячені відповідно «Критика практичного розуму» (1788) та «Критика здатності судження» (1790). На думку Канта, ці три основні питання філософії можуть бути зведені до одного: «Що таке людина?»; на нього він намагається відповісти в «Антропо­логії з прагматичного погляду» (1798).

ФІЛОСОФІЯ ЯК СПОСІБ життя ТА ІСТОРІЯ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ П’ЄРА АДО