БІБЛІОГРАФІЯ ТА КОМЕНТАРІ

¹ Г. Дяченко, Р. Петрова, О. Свечнікова, В. Янчук. Новий довідник: Ма­тематика. Фізика, друге видання, виправлене й доповнене (Казка, Київ, 2007), с. 350.

² O.

³ R. J. Rossi, Theorems, Corollaries, Lemmas, and Methods of Proof (Wiley, Hoboken, 2006), рр. 2—10.

⁴ R. J. Rossi, Theorems, Corollaries, Lemmas, and Methods of Proof (Wiley, Hoboken, 2006), p. 10.

⁵ D. Berlinski, The King of Infinite Space. Euclid and His Elements (Basic Books, New York, 2013).

⁶ Начала Евклида. Перевод с греческого и комментарии В. В. Мордухай- Болтовского (ОГИЗ, Москва—Ленинград, 1948).

⁷ Начала Евклида.

⁸ Г. Вейль, Математическое мышление (Наука, Москва, 1989), с. 237.

⁹ А. Т. Фоменко. Наглядная геометрия и топология. Математические образы в реальном мире (МГУ, Москва, 1998).

¹⁰ Е. А. Никулин. Компьютерная геометрия и алгоритмы машинной графи­ки (БХВ-Петербург, СПб, 2003).

¹¹ К. Е. Левитин, Геометрическая рапсодия (Камерон, Москва, 2004), с. 4.

¹² В. В. Прасолов. Три классические задачи на построение: удвоение куба, трисекция угла, квадратура круга (Наука, Москва, 1992).

¹³ Ю. И. Манин. О разрешимости задач на построение с помощью циркуля и линейки. В Энциклопедия элементарной математики. Книга четвертая. Гео­метрия (ГИФМЛ, Москва, 1962), с. 206—228.

¹⁴ Б. А. Розенфельд, И. М. Яглом, Неевклидовы геометрии. В Энциклопедия элементарной математики. Книга пятая. Геометрия (ГИФМЛ, Москва, 1962), с. 394.

¹⁵ Б. А. Розенфельд, И. М. Яглом, Неевклидовы геометрии. В Энциклопедия элементарной математики. Книга пятая. Геометрия (ГИФМЛ, Москва, 1962), с.

¹⁶ А. Ливанова, Три судьбы. Повесть о великом открытии, Издание третье, дополненное (Знание, Москва 1975).

¹⁷ Б. Л. ван дер Варден, Пробуждающаяся наука. Математика древнего Египта, Вавилона и Греции (ГИФМЛ, Москва, 1959).

¹⁸ А. П. Юшкевич, История математики с древнейших времен до начала XIX столетия. Том первый. История математики с древнейших времен до нача­ла нового времени (Наука, Москва, 1970).

¹⁹ К. Рид, Гильберт (Наука, Москва, 1977).

²⁰ Ф. Клейн, Сравнительное обозрение новейших геометрических исследова­ний («Эрлангенская программа»), В книге: А. П. Норден (ред.), Об основаниях геометрии (ГТТИ, Москва, 1956).

²¹ Б. А. Дубровин, С. П. Новиков, А. Т. Фоменко, Современная геометрия. Методы и приложения. Том 1. Геометрия поверхностей, групп преобразований и полей (Эдиториал УРСС, Москва, 1998), с. 12.

²² Ibid, с. 12.

²³ М. Бургин, В. Кузнецов, Номологические структуры научных теорий (Наукова думка, Киев, І993), с. 14—23.

²⁴ Більше того, сучасна еволюційна біологія припускає існування спіль­ного предка для всіх організмів, так званого LUCA (Last Universal Common Ancestor). Дивись, наприклад: M. C. Weiss, M. Preiner, J. C. Xavier, V. Zimorski, W. F. Martin, The last universal common ancestor between ancient Earth chemistry and the onset of genetics. PLoS Genet, 14 (8), e1007518 (2018).

²⁵ N. Lane, The Vital Question. Why Is Life the Way It Is (Profile Books, Lon­don, 2015).

²⁶ Д. Трефил, 200 законов мироздания (Гелеос, Москва, 2002), с. 423.

²⁷ Н. Н. Бухгольц, Основной курс теоретической механики. Часть первая. Кинематика. Статика. Динамика материальной точки, Издание шестое, пе­реработанное и дополненное С. М. Таргом (Наука, Москва, 1965).

²⁸ Н. Н. Бухгольц, Основной курс теоретической механики. Часть вторая. Динамика системы материальных точек, Издание четвертое, переработанное и дополненное С.

²⁹ Л. Д. Ландау, Е. М. Лифшиц, Теоретическая физика. Том 1. Механика, Издание третье, исправленное и дополненное (Наука, Москва, 1973).

³⁰ Зацікавленому школяру та студенту ми порадили б ознайомитися з кни­гою J. Schwichtenberg, No-Nonsense. Classical mechanics. A Student-Friendly Intro­duction (No-Nonsense, 2019). На додаток до основних понять Ньютонівської версії класичної механіки в ній викладаються також її Лагранжева та Гаміль- тонова версії.

³¹ Ньютона створила Західна цивілізація, а він віддячив їй тим, що дав ве­личезний поштовх подальшому розвитку науки, культури та підприємництва: С. И. Вавилов, Исаак Ньютон (1643—1727). 4-е издание, дополненное (Наука, Москва, 1989); J. Z. Buchwald, M. Feingold, Newton and the Origin of Civilization (Princeton University Press, Princeton, 2012); E. Dolnick, The Clockwork Universe. Isaac Newton, the Royal Society, and the Birth of the Modern World (Harper Collins e-books, 2011); P. Fara, Life After Gravity. Isaac Newton's London Career (Oxford University Press, Oxford, 2021); W. L. Harper, Isaac Newton's Scientific Method. Turning Data into Evidence about Gravity and Cosmology (Oxford University Press, Oxford, 2014); K. L. Hollihan, Isaac Newton and Physics for Kids. His Life and Ideas with 21 Activities (Chicago Review Press, Chicago, 2009); A. Janiak, Newton (John Wiley & Sons, Chichester, 2015); F. E. Manuel, A Portrait of Isaac Newton (Fred­erick Muller, London, 1980); R. S. Westfall, The Life of Isaac Newton (Cambridge University Press, Cambridge, 1993).

³² И. Ньютон, Математические основания натуральной философии (Нау­ка, Москва, 1989); N. Guicciardini, Reading the Principia. The Debate on Newton's Mathematical Methods for Natural Philosophy from 1687 to 1736 (Cambridge Uni­versity Press, Cambridge, 2003); J. Herivel, The Background to Newton's Principia (Oxford University Press, Oxford, 1965); C. Pask, Magnificent Principia.

³³ Про складну матерію релігійних поглядів великого мислителя написа­но багато. Слід прочитати бодай одну невелику книгу: F. E. Manuel, Religion of Isaac Newton (Clarendon Press, Oxford, 1974), аби переконатися, що Ньютон був віруючим християнином, вірував у могутність Господа та його бажання нада­ти людству можливість пізнавати Божі наміри. Тоді були такі часи й такі домі­нуючі думки в суспільстві. Варто прислухатись до думки автора вказаної кни­ги, що Ньютон був цілісною особистістю, а тому його релігійні, суспільно по­літичні, історико-хронологічні, алхімічні та наукові погляди треба розглядати в сукупності. Прецінь, на сторінці 31 тієї ж книги підкреслюється, що слово Бог (God) у першому виданні славнозвісного твору Ньютона Principia згадува­лось один раз! Натомість, сучасні вітчизняні науковці релігійного штибу зга­дують Бога всує десятки разів, не маючи зеленого поняття про зміст та сут­ність християнського віровчення, яке досліджував сер Айзек у власних теоло­гічних творах.

³⁴ И. Ньютон, Математические основания натуральной философии (Наука, Москва, 1989), с. 504.

³⁵ В. А. Никифоровский, Л. С. Фрейман, Рождение новой математики (Наука, Москва, 1976).

³⁶ В. А. Никифоровский, Путь к интегралу (Наука, Москва, 1985).

³⁷ И. Ньютон, Математические основания натуральной философии (Наука, Москва, 1989), с. 662.

³⁸ И. Ньютон, Оптика или Трактат об отражениях, преломлениях, изги­баниях и цветах света (Государственное издательство технико-теоретической литературы, Москва, 1954).

³⁹ P. Achinstein, Particles and Waves. Historical Essays in the Philosophy of Sci­ence (Oxford University Press, Oxford, 1991).

⁴⁰ F. Copleston, A History of Philosophy, Vol. 3, Ockham to Suarez (Burns & Oates, Wellwood, 1953).

⁴¹ R. F. Hendry, Structure, scale and emergence. Stud. Hist. Philos.

⁴² I. J. R. Aitchison, Nothing's plenty the vacuum in modern quantum field theory. Contemp. Phys., 26 (4), 333—391 (1985); W. E. Lamb, Jr., Anomalous fine struc­ture of hydrogen and singly ionized helium. Rep. Prog. Phys., 14 (1), 19—63 (1951); P. W. Milonni, The Quantum Vacuum. An Introduction to Quantum Electrodynamics (Academic Press, San Diego, CA, 1993).

⁴³ A. L. Barabasi, H. E. Stanley, Fractal Concepts in Surface Growth (Cam­bridge University Press, Cambridge, 1995); A. Bunde, S. Havlin (Eds.), Fractals and Disordered Systems. Second Revised and Enlarged Edition (Springer, Berlin, 1996); T. S. Chow, Mesoscopic Physics of Complex Materials (Springer, New York, 2000).

⁴⁴ M. J. Buehler, S. Keten, T. Ackbarow, Theoretical and computational hier­archical nanomechanics of protein materials: Deformation and fracture. Progr. Mater. Sci., 53 (8), 1101—1241 (2008); A. McDougal, B. Miller, M. Singh, M. Kolle, Biological growth and synthetic fabrication of structurally colored materials. J. Opt., 21 (7), 073001 (2019); M. Nosonovsky, B. Bhushan, Why re-entrant surface topog­raphy is needed for robust oleophobicity. Phil. Trans. R. Soc. Lond., A 374 (2073), 20160185 (2016); T. A. Vilgis, Soft matter food physics — the physics of food and cooking. Rep. Prog. Phys., 78 (12), 124602 (2015); K. Zhao, T. G. Mason, Assembly of colloidal particles in solution. Rep. Prog. Phys., 81 (12), 126601 (2018).

⁴⁵ B. Bhushan, Biomimetics. Bioinspired Hierarchical-Structured Surfaces for Green Science and Technology. 3^rd ed. (Springer, Berlin, 2018); D. Brodoceanu, C. T. Bauer, E. Kroner, E. Arzt, T. Kraus, Hierarchical bioinspired adhesive sur­faces — a review. Bioinspir. Biomim., 11 (5), 051001 (2016); A. M. Gabovich, V. F. Semeniuk, N. I. Semeniuk, Effect of trampoline sputtering on surface mor­phology and coatings properties. J. Phys. D: Appl. Phys., 54 (25), 255301 (2021); J. Gao, Z. Xian, G.

⁴⁶ E. А. Гребенников, Ю. А. Рябов, Поиски и открытия планет, Издание второе, переработанное и дополненное (Наука, Москва, 1984).

⁴⁷ E. Bannikova, M. Capaccioli, Foundations of Celestial Mechanics (Spinger, Cham, 2022).

⁴⁸ У часи Ньютона були відомі лише реалії, не всі (!) Сонячної системи — саме Сонце, п'ять планет та деякі їхні супутники.

⁴⁹ M. Harwit, Astrophysical Concepts, Fourth Edition (Springer, New York, 2006).

⁵⁰ P. J. Armitage, Astrophysics of Planet Formation (Cambridge University Press, Cambridge, 2020); G. Faure, T. M. Mensing, Introduction to Planetary Science (Springer, Dordrecht, 2007).

⁵¹ В. Пріц, В. Кузнецов. Головні риси космологічної картини світу. Філо­софська думка, 2, 86—101 (2020); G. F. R. Ellis, R. Maartens, M. A. H. Maccal- lum, Relativistic Cosmology (Cambridge University Press, Cambridge, 2012).

⁵² J. Kepler, Harmonies of the World (Forgotten books, 2011).

⁵³ Ю. А. Белый, Йоганн Кеплер, 1571—1630 (Наука, Москва, 1971).

⁵⁴ В. E. Белонучкин, Кеплер, Ньютон и все-все-все... (Наука, Москва, 1990).

⁵⁵ Д. В. Аносов, От Ньютона к Кеплеру (МЦНМО, Москва, 2006).

⁵⁶ A. Morbidelli, Modern Celestial Mechanics. Aspects of Solar System Dynamics (Taylor & Francis, London, 2002).

⁵⁷ А. Пайс, Научная деятельность и жизнь Альберта Эйнштейна (Наука, Москва, 1989).

⁵⁸ Э. Мах, Механика. Историко-критический очерк ее развития (Регуляр­ная и хаотическая динамика, Ижевск, 2000).

⁵⁹ В. А. Угаров, Специальная теория относительности, Издание второе, пе­реработанное и дополненное (Наука, Москва, 1977).

⁶⁰ E. М. Кляус, У. И. Франкфурт, А. М. Френк, Гендрик Антон Лоренц (1853—1928) (Наука, Москва, 1974).

⁶¹ М. И. Монастырский, Бернхард Риман. Топология. Физика (ЯНУС-К, Москва, 1999).

⁶² П. К. Рашевский, Риманова геометрия и тензорный анализ, Издание тре­тье (Наука, Москва, 1967); M. P. Hobson, G. P. Efstathious, A. N. Lasenby, General Relativity. An Introduction for Physicists (Cambridge University Press, Cam­bridge, 2006).

⁶³ В. А. Брумберг, Релятивистская небесная механика (Наука, Москва, 1972).

⁶⁴ Н. T. Роузвер, Перигелий Меркурия от Леверье до Эйнштейна (Мир, Москва, 1985).

⁶⁵ Ю. Сажере, Ж. Адамар, Л. де Бройль, Анри Пуанкаре (Регулярная и хаотическая динамика», Москва—Ижевск, 2001).

⁶⁶ C. M. Will, Theory and Experiment in Gravitational Physics. 2^nd ed. (Cambridge University Press, Cambridge, 2018).

⁶⁷ S. Capozziello, V. Faraoni, Beyond Einstein Gravity. A Survey of Gravitational Theories for Cosmology and Astrophysics (Springer, Dordrecht, 2011).

⁶⁸ Y. Fujii, K-i. Maeda, The Scalar—Tensor Theory of Gravitation (Cambridge University Press, Cambridge, 2004).

⁶⁹ В. Г. Сурдин (Ред.), Галактики (Физматлит, Москва, 2013).

⁷⁰ В. И. Арнольд, Жесткие и «мягкие» математические модели (МЦНМО, Москва, 2000).

⁷¹ В. И. Арнольд, Нужна ли в школе математика (МЦНМО, Москва, 2001).

⁷² А. А. Кириллов, Как я не стал летчиком, а стал математиком, Троиц­кий вариант, 129, 6 (2013).

⁷³ В. И. Арнольд, Математические методы классической механики (Наука, Москва, 1989).

⁷⁴ В. И. Арнольд, В. В. Козлов, А. И. Нейштадт, Математические аспекты классической и небесной механики (ВИНИТИ, Москва, 1985).

⁷⁵ Г. А. Чеботарев, Аналитические и численные методы небесной механики (Наука, Москва, 1965).

⁷⁶ Z. E. Musielak, B. Quarles, Review Article. The three-body problem. Rep. Prog. Phys., 77 (6), 065901 (2014).

⁷⁷ Дж. Майер, М. Гепперт-Майер, Статистическая механика, Издание второе, переработанное (Мир, Москва, 1980).

⁷⁸ Ю. Н. Ефремов, Звездные острова. Галактики звезд и Вселенная галак­тик (Век 2, Фрязино, 2005).

⁷⁹ J. Gapaillard, By how much did Le Verrier err on the position of Neptune? J. Hist. Astron., 46 (1), 48—65 (2015).

⁸⁰ M. Valtonen, H. Karttunen, The Three-Body Problem (Cambridge University Press, Cambridge, 2006).

⁸¹ C. D. Murray, Dynamics of the Solar System, In Solar and Extra-Solar Plan­etary Systems (Springer, Berlin, 2001), p. 91.

⁸² А. Рой, Движение по орбитам (Мир, Москва, 1981).

⁸³ А. А. Логунов, М. А. Местверишвили, В. А. Петров, Как были открыты уравнения Гильберта-Эйнштейна? Успехи физических наук, 174 (6), 663—678 (2004); А. А. Рухадзе, События и люди. Издание пятое, исправленное и до­полненное (Научтехлитиздат, Москва, 2010); А. А. Тяпкин, Выражение общих свойств физических процессов в пространственно-временной метрике специ­альной теории относительности. Успехи физических наук, 106 (4), 617—659 (1972); Телевізійна афера з приводу нібито відкриття ліків проти раку: https:// www.youtube.com/watch?v=W1swGff1NO0; A. P. French, The strange case of Emil Rupp. Phys. perspect., 1 (1), 3—21 (1999); E. S. Reich, Plastic Fantastic. How the Biggest Fraud in Physics Shook the Scientific World (Palgrave Macmillan, New York, 2009).

⁸⁴ В. П. Визгин, Об открытии уравнений гравитационного поля Эйнштейном и Гильбертом (новые материалы). Успехи физических наук, 171 (12), 1347— 1363 (2001); В. Л. Гинзбург, О теории относительности. Сборник статей (Наука, Москва, 1979); В. Л. Гинзбург, О некоторых горе-историках физики. Трибуна Успехов физических наук, № 7 (2000): https://ufn.ru/tribune/article_5. pdf; В. Л. Гинзбург, О некоторых горе-историках физики. ВИЕТ, № 4, с. 5—14 (2000); Б. Б. Кадомцев, Л. В. Келдыш, И. Ю. Кобзарев, Р. 3. Сагдеев, По поводу статьи А. А. Тяпкина «Выражение общих свойств физических процессов в пространственно-временной метрике специальной теории относительности». Успехи физических наук, 106 (4), 660—662 (1972); Д. Джонсон, Десять самых красивых экспериментов в истории науки (Колибри, Москва, 2009); Г. Липсон, Великие эксперименты в физике (Мир, Москва, 1972); Дж. Тригг, Решающие эксперименты в современной физике (Мир, Москва, 1974); Дж. Тригг, Физика XX века. Ключевые эксперименты (Мир, Москва, 1978); P. Ball, No result, no problem? Phys. World, 29 (5), 38—41 (2016); D. Bertoloni Meli, Equivalence and Priority. Newton versus Leibniz,. Including Leibniz’s Unpublished Manuscripts on the Principia (Oxford University Press, Oxford, 1997); L. Corry, J. Renn, J. Stachel, Be­lated decision in the Hilbert-Einstein priority dispute. Science, 278 (5341), 1270—1273 (1997); T. Sonar, The History of the Priority Dispute between Newton and Leibniz. Mathematics in History and Culture (Birkhauser, Cham, 2018); P. Steinhardt, The Second Kind of Impossible. The Extraordinary Quest for a New Form of Matter (Simon & Schuster, New York, 2019); C. M. Will, Henry Cavendish, Johann von Soldner, and the deflection of light. Amer. J. Phys., 56 (5), 413—415 (1988).

⁸⁵ Ми колись побіжно торкалися питання про пріоритет як історико- філософську проблему: М. С. Бургін, О. М. Габович, Чому не було зроблене відкриття? Вісник НАН України, 3—4, с. 55—60 (1997).

⁸⁶ Н. Яковенко, Вступ до історії (Критика, Київ, 2007).

⁸⁷ О. Габович, В. Кузнецов, Що таке істина в науці і філософії. Дзеркало тижня № 1 (13 січня—19 січня) (2018).