ЧИ ВИПРАВДАНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ПОСТНЕКЛАСИЧНУ НАУКУ?
Як це не дивно, але стосовно специфіки спільних природних формоутворень або об’єктивних форм самодиференціації матерії не тільки у філософському, а й у конкретно-науковому середовищі існує безліч нечітких думок і формулювань, старих та нових міфів, непорозумінь, хибних думок та необґрунтованих суджень, які набули характер незаперечних догм.
Наприклад, вигадування так званої постнекласичної фізики не у розумінні її гіпотетичного виникнення після некласичної фізики (теорії відносності та квантової механіки), а у розумінні знаходження вигаданих суб’єктивних, опосередкованих людською свідомістю реалій та їх атрибутів, які були відсутні у попередній фізиці. Серед них деякі автори вказують на уявну нерозривну єдність та неподільність дослідника і форм буття реалії, які він вивчає339. Ця єдність характеризує предмети, які в просторовому відношенні буцімто близькі до лівої сірої зони сучасної науки (див. рис. 5.1). Далі відбувається необ- ґрунтоване з наукової точки зору поширення уявлень про специфіку такої «постнекласичної фізики» на всі сучасні науки340. На нашу думку, на підтвердження якої наведемо досить переконливі аргументи, йтиметься не про ліквідацію межі між дослідником та формами буття досліджуваного предмета, а про відкриття незвичайних навіть для некласичної науки форм буття нових предметів та специфіку отримання про них вірогідного знання.5.19.