ДЕЯКІ ВИСНОВКИ

Які ж висновки можна зробити зі звивистої історії рівнянь Власова та споріднених рівнянь Джинса, з пристрастей, які виру­вали впродовж декількох десятиліть навколо, здається, рутинного (хоч і важливого) суто наукового питання? Згадаймо, що під час написання книги «Еволюція фізики»¹⁵² Альберт Айнштайн сказав своєму польському співавтору Леопольду Інфельду¹⁵³: «Це драма, драма ідей»¹⁵⁴.

Вище було розглянуто лише один епізод з реальної історії фі­зики, філософсько-науковий та політико-історичний аналіз яко­го не може бути здійснений, якщо оперувати лише загальним уяв­ленням про наукові теорії. В такому випадку він буде схожий на описану в античні часи боротьбу за якісь дрібниці на кшталт Ба- трахоміомахії (грец. Ватра%оциоца%ш — Війну жаб з мишами). Для адекватного аналізу цього епізоду ми посилалися на деякі склад­ники наукових теорій (назви, закони, мови, моделі, апроксимації, аналогії, проблеми, методи їх розв’язання, їх розв’язки, які мають оцінюватися на відповідність до експериментальних та спосте­режних даних, тощо). Крім того, складність досліджуваних явищ вимагала використання складників різних теорій та їх узгоджен­ня, що теж потребувало згадування їх складників, застосування численних наближень та якісних міркувань, які оцінювалися на основі різних критеріїв.

Хоча в аннали науки входять лише «чисті» наукові результа­ти, але вони отримуються не лише в науковому середовищі вна­слідок наукових дискусій, а й за певних соціально-політичних умов. Останні можуть як сприяти, так і заважати функціонуван­ню та прогресу науки як соціального інституту здобуття нових знань про досліджувані реалії. В науці підручників та фахових оглядів залишаються виключно результати, а не перипетії навко­ло них. Утім, їх отримання було би швидшим та більш безболіс­ним без некомпетентного втручання політично мотивованих не­вігласів при владі, яке здатне лише загальмувати й без того склад­ний розвиток науки.

Було також продемонстровано, що явища, які позначають­ся однією назвою, прикладом чого є слово плазма, є різними. їх об’єднує певна спільна ознака, але відокремлюють ознаки, що проявляються за різних фізичних умов їх існування та наявності засобів їх дослідження.

На цю полісеміотичну рису теоретичного подання реалій су­часної науки майже не звертають уваги в сучасній філософії фізи­ки. Тому раніше в частині IV. Назви ми розглянули необхідність, роль та значення у науці «правильних назв» як досліджуваних реа­лій, так і складників теорій, які є незамінними інструментами на­укового пізнання.

6.8.