КІЛЬКІСНІ РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ АБО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ - ВЕРХОВНІ СУДДІ ІСТИННОСТІ ТВЕРДЖЕНЬ СИСТЕМ ПРИРОДНИЧОГО ЗНАННЯ

Традиційне тлумачення експерименту як контрольованого на­уковцем вивчення досліджуваних реалій за допомогою інших ма­теріальних реалій, тобто спеціально побудованого обладнання та вимірювальних приборів, не враховує декілька принципових моментів.

4.25. Кількісні результати спостереження...

Рис. 4.16. Експериментальна перевірка інновації

По-друге, покращення точності методів спостереження та ви­мірювання спричиняє удосконалення уявлень про атрибути дослі­джуваних реалій. Наприклад, спостереження за допомогою сучас­них телескопів суттєво змінюють попередні уявлення про будову та еволюцію Всесвіту³²⁸. Врешті-решт, у цьому розділі встанов­лено, що для визнання онтично гіпотетичної інновації як ново­го обґрунтованого знання про досліджувані реалії її мають зістав­ляти з експериментальними даними про них. Для систем природ­ничого знання єдиним відомим з часів Г. Галілея засобом цього зіставлення є порівняння розрахованих у межах системи знання кількісних значень атрибутів реалій із їхніми кількісними значен­нями, які отримані внаслідок вимірювання значень експеримен­тально виокремлених атрибутів реалій (рис. 4.16). Прецінь, ця пе­ревірка не є остаточною та зазвичай уточнює або навіть спросто­вує нову точку зору внаслідок застосування точніших вимірювань.

Для досягнення стадії, на якій можлива «перевірка теорії екс­периментом», має бути виконаний великий обсяг творчих дій з наявними складниками системи знання. Йдеться про уточнен­ня наявних або побудову нових моделей реалій, формулювання та розв’язання в їх термінах старих і нових проблем, застосування наявних у системі знання математичних мов, запозичення з арсе­налу математики вже в ній існуючих мов або навіть конструюван­ня нових мов, тощо.

Іноді вдається шляхом так званої «консервативної»³²⁹ модифіка­ції наявної системи наукового знання усунути розбіжності між ре­зультатами проведених розрахунків у системі знання та кількісними емпіричними даними. Останні безперервно породжуються завдяки вдосконаленню обсерваційно-вимірювальної (нові телескопи різ­ного діапазону в астрономії та космології) та експериментально- вимірювальної (нові прискорювачі елементарних частинок, елек­тронні мікроскопи, фемтолазери тощо) апаратури.

Іноді всі спроби консервативної модифікації наявної системи знання виявляються марними. Розв’язання проблеми розбіжнос­ті розрахованих та вимірюваних значень атрибутів стає з плином часу можливим лише в межах побудови радикально нової систе-

ми знання принаймні із законами, непритаманними старій систе­мі знання. Однак, як показує історія науки, навіть після визнання нової системи більшістю наукової спільноти час від часу вису­ваються спроби розв’язання проблеми усування розбіжностей у межах старої системи.

Так, знову й знову повторюються марні спроби «скасувати» спеціальну теорію відносності (про загальну теорію відносності годі й казати) та пояснити отримані людством дані в рамках ме­ханіки Галілея—Ньютона. Хоча причини невдач таких спроб дав­но з’ясовані³³⁰, недостатньо освічені люди, часто аутсайдери в да­ній царині, не можуть погодитись із крахом концепцій, які є час­тиною застарілої, сприйнятої ними в молоді роки картини світу, запровадженої геніями в далекі часи для опису ситуації, обмеже­ною маленькими швидкостями тодішніх засобів пересування (то­дішні астрономічні явища все одно потребували для пояснення принаймні спеціальної теорії відносності, а тому залишалися за­гадковими³³¹).

Проте, як правило, й успішній модифікації наявної системи знання й створенню успішної радикально нової системи пере­дують численні спроби побудови різних гіпотетичних альтерна­тив наявній системі знання. Яка з нових альтернатив буде більш відповідати усталеним та новим знанням про її предметну галузь, врешті-решт, вирішує експеримент. Версії, які програли, в кра­щому випадку залишаються напоготові для опису інших, як по­любляють казати деякі логіки, можливих світів, а не нашого, спо­стережуваного світу.

4.26.