Матеріали для читання

Поппер К. Факти, норми та істина: подальша критика релятивізму / Читанка з історії філософії: У 6 кн. / Під заг. ред. ГІ. Волинки. - К.: Фірма "Довіра", 1993. - 239 с. - Кн.

"Що є істина?" - у цьому питанні, виголошеному тоном упевненого скептика, який заздалегідь вірить у відсутність відповіді, криється одне з джерел аргументації на захист релятивізму. Однак на питання Понтія Пілата можна відповісти просто і переконливо, хоча така відповідь на­вряд чи задовольнить нашого скептика. Відповідь ця полягає ось у чому: твердження, судження, вираз, думка істинні, якщо, і тільки якщо, вони відповідають фактам.

Що ж, однак, ми маємо на увазі, коли говоримо про відповідність виразу фактам? Хоча наш скептик, або релятивіст, ма­буть, скаже, що на це друге питання так само неможливо відповісти, як і на перше, насправді отримати на нього відповідь легко. Дійсно, відповідь на це питання неважка - і це недивно, особливо якщо врахувати той факт, що будь-який суддя припускає наявність у свідка знання про істину (в розумінні відповідності фактам). Тому відповідь, яку шукаємо, вияв­ляється майже тривіальною.

Деякою мірою вона дійсно тривіальна... Розглянемо таке твердження.

Вираз "Сміт увійшов до ломбарду трохи пізніше 10.15" відпо­відає фактам, якщо, і тільки якщо, Сміт увійшов до ломбарду трохи пізніше 10.15. Коли ви прочитаєте цю складену курсивом фразу, перше, що, ймовірно, вразить вас, - це її тривіальність. Але не піддавайтеся оманливому враженню. Якщо ви вдивитеся в неї знову, на цей раз більш уважно, побачите, що в ній йдеться (1) про вираз, (2) про деякі факти і (3) що ця фраза задає цілком ясні умови, виконання яких належить че­кати, якщо ми хочемо, щоб названий вираз відповідав указаним фактам.

Тим же, хто вважає, що складена курсивом фраза надто тривіальна або надто проста для того, щоб сповістити нас про щось цікаве, треба нагадати вже згадувану обставину: оскільки кожен (поки не почне замис­люватися над цим) знає, що є істиною або відповідністю до фактів, наше прояснення цього повинно бути деяким чином тривіальною справою.

Продемонструвати правильність ідеї, сформульованої у складеній курсивом фразі, можна за допомогою такого виразу:

Зроблена свідком заява: "Сміт увійшов до ломбарду трохи пізніше 10.15" - істинна, якщо, і тільки якщо, Сміт увійшов до лом­барду трохи пізніше 10.15.

Очевидно, що й ця складена курсивом фраза досить тривіальна. Проте в ній повністю наводяться умови для застосування предиката "істинно" до будь-якого виразу, висловленого свідком.

Можливо для декого більш прийнятним виявиться таке формулю­вання нашої фрази:

Зроблена свідком заява: "Я бачив, як Сміт входив до ломбарду трохи пізніше 10.15" - істинна, якщо, і тільки якщо, свідок бачив, як Сміт зайшов до ломбарду трохи пізніше 10.15.

Порівнюючи третю складену курсивом фразу з другою, неважко помітити, що у другій фіксуються умови істинності твердження про Сміта і його дії, тоді як у третій - умови істинності твердження про свідка та його дії (або про те, що він бачив). Така єдина відмінність між цими двома фразами: і та, й інша формулюють певні умови істинності для двох різних виразів, узятих у лапки.

30

Основне правило надання свідчень полягає у тому, щоб очевидці події обмежували свої свідчення тільки тим, що вони дійсно бачили. До­тримання цього правила інколи може допомогти судді відрізнити істинне свідчення від невірного. Тому можна сказати, що третя фраза має деякі переваги порівняно з другою у плані пошуку істини та її виявлення.

Проте для наших дійсних цілей важливо не змішувати питання ре­ального пошуку і знаходження істини (тобто епістемологічне й методо­логічне питання) з питанням про те, що ми маємо на увазі або що ми маємо сказати, коли говоримо про істину або відповідність фактам (ло­гічна чи онтологічна проблема істини). З точки зору цього другого пи­тання третя складена курсивом фраза не має жодних переваг порівняно з другою. У кожній з них формулюються певні умови істинності твер­джень, що до них входять.

Отже, у всіх трьох випадках ми отримуємо цілком однакову відповідь на питання: "Що є істина?". Однак відповідь ця дається не у прямій формі, а за допомогою формулювання умов істинності деякого виразу, при­чому в кожній з розглянутих фраз ці умови формулюються для різних виразів".

3.