Матеріали для читання
Хакен Г. Тайны природы. Синергетика: наука о взаимодействии. - М.: Институт компьютерных исследований, 2003. - С. 25.
"Синергетику можна розглядати як науку про колективну поведінку, організовану і самоорганізовану, причому ця поведінка підпорядковується загальним законам.
Коли будь-яка наука заявляє про універсальність своїх законів, це одразу спричиняє вельми важливі наслідки. Синергетика спирається на дуже різні дисципліни, серед яких не лише фізика, хімія і біологія, але також соціологія та економіка; тому можна чекати, що відкриті й описані синергетикою закономірності вже так чи інакше будуть представлені в різних галузях науки, і в нас з'явиться можливість побачити виникнення в контексті синергетики нової, єдиної картини світу, складеної подібно мозаїці, з безлічі окремих, зібраних наукою фактів".Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. Синергетическое мировидение. - М.: КомКнига, 2005. - С. 184-186. (пер. авт.)
"Доцільно сформулювати у тезисній формі основні патерни нелінійного - синергетичного - мислення.
Слід дивитися на будь-яке, навіть застигле, явище як на певну еволюційну стадію процесу її становлення і розвитку.
Потрібно вважати, що існує глибинна необерненість розвитку, його багатоваріантність й альтернативність як в історичній ретроспективі, так і в перспективі.
Припускати можливість, що так звані тупикові гілки, маргіналії, де- віанти й навіть архаїка можуть бути - у певному відношенні - досконалішими за наявний, сучасний стан.
Майбутнє не лише визначається минулим, але й будується, формується з майбутнього. Ясні, усвідомлені та латентні підсвідомі настанови - саме вони визначають нашу поведінку сьогодні, тягнуть нас із майбутнього.
Будь-яка система не є вільною, повністю незалежною від процесів на нижчих рівнях організації. Ефект розростання (посилення) флуктуацій означає, що у нелінійному світі малі причини можуть породжувати великі наслідки.
Хаос є руйнуючим, і водночас хаос є конструктивним. Руйнуючи, він будує, а будуючи, призводить до руйнування. Хаос є засобом самооновлення складної організації.
Нове з'являється у результаті біфуркацій як емерджентне і неперед- бачуване, й водночас нове "запрограмоване" у вигляді спектра можливих шляхів розвитку, дискретного спектра відносно сталих структур-ат- ракторів еволюції.
Ефективне управління складними системами можливе тільки як "м'яке", нелінійне управління, коли орієнтуються на власні тенденції еволюції цих систем, дають змогу їм розгорнутися. Недіяння, дійсно, іноді спричиняє найсильнішу дію. Ефективні не сильні, а топологічно правильно організовані дії.
Архітектурно, конфігураційно правильне об'єднання частин у ціле (структур різного ступеня розвинутості, "різного віку" в складну структуру) створює можливість прискорення темпів еволюції як цілого, так і систем, що в нього входять".
Ласло Э. Век бифуркации. Постижение изменяющегося мира // Путь. Международный философский журнал. - 1995. - № 7. - С. 62-63.
(пер. авт.)
"Глобальний вік людства, як й інші віки до нього, буде народжуватися у плодоносному череві хаосу. Подібно до всіх еволюційних трансформацій, що відбуваються у складних системах, прийдешній вік буде продуктом явища, відомого під назвою ефект метелика. У стані хаосу найменша зміна, порівнювана зі змахом крил метелика, посилює та змінює динаміку всієї системи. Така перебудова динаміки необов'язково є негативним чинником: існує безліч прикладів хаосу, і деякі з них мають 98
творчий характер. Наприклад, нейронні мережі головного мозку постійно знаходяться в хаотичному стані. Унаслідок цього вони можуть реагувати на найслабкіші, найнезначніші зміни на вході в систему. Когнітивні стани, незвичайно близькі до хаосу, можуть сприяти творчому підйому: науковці та люди мистецтва, поети і пророки народжують найвитонченіші ідеї та знаходять найбільше натхнення у здавалося б неврегульованих "перетворених станах" - знаходячись у медитації, сні чи трансі або переживаючи найскрутніші періоди свого життя.
Хаос таїть у собі небезпеку і надію. Суспільство також час від часу переходить у хаотичний стан. Ідеться не про стан анархії, а про надчутливість - прелюдію зміни. Знаходячись у хаотичному стані, суспільство стає чутливим до будь- якої слабкої флуктуації, кожної нової ідеї, кожного нового образу думки та дії. У кінцевому підсумку хаос суспільства означає свободу людини - свободу змінювати структури й інститути, в яких люди проводять своє життя. Тягар минулого послабшав, і утворився простір для індивідуальної творчості. Не диктатори, армії та поліція, а змінювані цінності й ідеали людей є тими метеликами, які змахами своїх крил визначають, яким шляхом розвиватиметься суспільство. Вступаючи у вік біфуркації, ми можемо і повинні продуктивно використовувати ефект метелика. Положення, яке люди займають у суспільстві, якнайкраще підходить для цього. Люди являють собою відносно стабільні й наділені розумом "частини" нестабільного "цілого", що не наділене розумом. На відміну від самого суспільства його окремим членам властива здатність мислити - планувати і розглядати альтернативні варіанти дій. Таке положення є унікальним. У природних системах частини не мають розуму і не можуть робити вплив на долю цілого".10.