НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З МОДУЛЯ № З

1. Питання до самостійного опрацювання і закріплення матеріалу

1. Охарактеризуйте поняття «світ».

2. Античний погляд на всесвіт і людину в ньому.

3. Чи є світ людиномірним?

4.

5. Проаналізуйте концепцію буття в історії філософії.

6. Охарактеризуйте структуру та назвіть основні форми буття.

7. Яке співвідношення між поняттями «буття», «субстанція», «матерія»?

8. Наведіть класифікацію форм руху.

9. У чому різниця між матеріалізмом та ідеалізмом шодо інтерпретації світу?

10. Назвіть біологічні та соціальні передумови свідомості.

11. Опишіть структуру та функції свідомості.

12. Які форми суспільної свідомості ви знаєте і в чому полягає взаємозв’язок між ними?

13. Яке співвідношення між поняттями «свідоме», «підсвідоме», «несвідоме», «самосвідомість», «духовний світ»?

14. Що таке пізнання?

15. Яка структура пізнавального відношення?

16. Які форми чуттєвого пізнання ви знаєте?

17. Чим відрізняється раціональне пізнання від чуттєвого?

18. Що таке істина?

19. Чому практика виступає критерієм істини?

20. У чому полягає специфіка наукового піізнання?

21. Які методи емпіричного пізнання ви знаєте?

22. Які методи логічного мислення вам відомі?

23. Назвіть і охарактеризуйте форми наукового пізнання?

24. Кого із сучасних методологів науки ви знаєте?

25. Охарактеризуйте структуру і функції науки.

26. Що таке суспільство?

27. Які концепції виникнення суспільства ви знаєте?

28. Дайте визначення поняттю та охарактеризуйте структуру суспільного виробництва.

29. Розкрийте суть закону Томаса Мальтуса про народонаселення.

30. Хто і коли запровадив поняття «суспільно-економічна формація»?

31. Що таке культура?

32. Що таке цивілізація?

33. Якими чинниками обумовлена актуальність проблеми прогнозування у сучасних умовах?

34.

35. За допомогою яких методів забезпечується соціальне передбачення і прогнозування майбутнього?

36. Чому перехід від техногенної до антропогенної цивілізації є нагальною потребою сучасності?

2. Теми рефератів

1. Еволюціонизм Тейяра де Шардена.

2. Суспільство та природа: історичні типи їх взаємодії.

3. Суспільство як система. Філософські підґрунтя теоретичної моделі суспільства: матеріалізм, ідеалізм, натуралізм.

4. «Людський вимір» суспільства.

5. Основні форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок та значення у суспільному житті.

6. Ідея прогресу в історії філософської думки.

7. Постмодерністська маргіналізація культури: апологія та критика.

8. Соціальний простір і час.

9. Проблема ідеального у філософії.

10. Свідомість і мова: їх співвідношення та роль у розвитку суспільства.

11. Феномен несвідомого, його природа і функції.

12. Пізнання як творчість.

13. Діалектика і сучасне наукове пізнання.

14. Раціональні і нераціональні форми пізнання.

15. Істина і життєва правда.

16. Специфіка соціального пізнання.

17. Істина в контексті соціальної реальності.

3. Творчі завдання

1. На прикладах із життя спробуйте підтвердити думку М. Мамардашвілі стосовно особливості феномену культури: «Культура - не сукупність готових цінностей і продуктів, що лише чекають ужитку та усвідомлення. Це здатність і зусилля людини бути, це таке володіння живими розрізненнями, що безперервно, знову і знову відновлюється і розширює свої межі».

2. Зробіть мультимедійну презентацію на тему: «Проблема істини в пізнанні. Основні концепції істини та їх оцінка».

3. Знання з яких конкретних наук варто залучити до складання сучасної наукової картини світу і чому? Підготуйте для обговорення в групі і подальшого захисту схему міждисциплінарних взаємодій, які необхідні для складання наукової картини світу.

4. Тести

1. Рух має такі ознаки:

A. всезагальність, абсолютність, суперечливість;

B.

C. поступовість, прогресивність, зворотність;

Д. об’єктивність, предметність, ідеальність.

2. До складу свідомості входять усі зазначені нижче елементи:

А. емоції, пам’ять, потреби, мотиви;

B. стимули, бажання, характер;

C. свобода, права, обов’язки;

Д. природні імпульси, інстинкти.

3. Єдність просторово-часових характеристик світу називають просторово-часовим:

А. континуумом; В. універсумом; С. модусом; Д. предикатом.

5. Культура розглядається як суто духовне утворення, сферою якого є духовна творчість людини - це ознаки змісту такої концепції культури...

А. богословської; В. класичної; С. аксіологічної; Д. діяльнісної.

5. Суспільне виробництва - це єдність

A. матеріального і духовного виробництва;

B. продуктивних сил і виробничих відносин;

C. суспільного буття і суспільної свідомості;

Д. природно-біологічних і інтелектуально-розумових факторів суспільного розвитку.

6. Модель (спосіб) постановки і вирішення наукової проблеми, що визнається раціональною на даний час, називається

А.парадигмою; В. веріфікацією; С. проліферацією; Д. гіпотезою

7. Найбільш широке за змістом філософське поняття:

А. суспільство; В. природа; С. буття; Д. матерія.

8. Спосіб існування всього у світі

А.рух; В.субстанція; С. атрибут; Д. матерія.

9. Властивості свідомості

А. протяжність, кількісна визначеність;

B. матеральність, об’ єктивність;

C. незворотність, дискретність;

Д. ідеальність, суб’єктність.

10. Людина з її турботами перебуває у центрі такої картини світу,як

А. буденна ; В. наукова; С. релігійна; Д. філософська.

11. Динамічна картина світу, в якій більше питань, ніж відповідей

А.повсякденна; В. релігійна; С. наукова; Д. філософська.

12. Соціальне призначення науки

А. виховання; В. освіта; С. пізнання; Д. перетворення.

13. Позначення першоначала, першооснови всього сутнього:

А. матерія; В. субстанція; С.атрибут; Д. буття.

14. Цивілізація - це

A.

B. універсальна передумова культури;

C. не пов’язана взагалі з культурою;

Д. паралельне явище в історії суспільства.

15. Чуттєве і раціональне пізнання

A. існують незалежно одне від одного;

B. взаємно виключають одне одного;

C. не мають нічого спільного між собою;

Д. є взаємопов’язаними рівнями пізнання.

16. Суб’єктом пізнання є

А. людина; В. природа; С. духовні, ідеальні сутності;

Д. інформаційно-комп’ютерні мережі.

17. В перекладі з грецької мови «майстерність щось штучне створювати із природного матеріалу» має назву

А. мистецтво; В. творчість; С. наука; Д. техніка.

18. Погляд, що технічний прогрес все більше пригнічує людину, перетворює її на залежну від техніки істоту, властивий

А. технократії; В. техноманії;

С. технофобії; Д. технологічному детермінізму.

19. Вчений має пропонувати альтернативний порівняно з існуючими шлях розв ’язання наукової проблеми і у такий спосіб розвивається вся наука - відбивається в понятті

А. парадигма; В. проліферація; С. верифікація; Д. інтерпретація.

20. До глобальних проблем належать

A. занепад одвічних моральних цінностей

B. екологічна, демографічна;

C. забезпечення соціальних і політичних прав людини;

Д. міграція, змішування рас, націй.

21. Людський мозок сам по собі, яким він виходить із лона природи

A. вже є органом людської свідомості;

B. по мірі біологічного розвитку всього організму стає органом людської свідомості;

C. не завжди і не обов’язково виступає як орган людської свідомості;

Д. містить в собі таку потенційну можливість, яка реалізується при залученні людини до суспільного життя через працю, спілкування, культуру тощо.

22. Виявлення сутності речей і всебічне їх пояснення - це

А. закон; В. поняття; С. судження; Д. концепція.

23. Зміст наших знань, який не залежить від суб ’єкта, ні від людини, ні від людства - це характеристика

А. об’єктивності істини;

В. конкретності істини;

Д. відносної істини.

С. абсолютної істини;

24. Форми наукового пізнання

А. ідея, гіпотеза;

В. аналіз, синтез;

Д. індукція, дедукція.

С. опис, порівняння;

25. Ознаки часу як всезагальної форми буття

протяжність, метричність;

тривалість, незворотність;

С. структурність, упорядкованість;

Д. єдність перервності і неперервності.

26. Глобальними називають проблеми, тому що вони

A. тотально загрожують існуванню окремої людини;

B. зачіпають усі країни світу, постають перед усім людством;

C. за своєю суттю пов’язані з іншими гострими проблемами сучасності;

Д. сигналізують нам, що людство перейшло до етапу глобалізованого світу.

27. Культура щодо суспільства

A. прискорює його розвиток;

B. гальмує його розвиток;

C. може прискорювати, а може й гальмувати його розвиток;

Д. не впливає на суспільний розвиток.

28. Ознаки наукового знання

А. дискретність, еклектичність, гіпотетичність;

B. трансцендентність, суб’єктивність, інтуїтивність;

C. об’єктивність, предметність, обґрунтованість;

Д. стереотипність, повага до авторитетних думок.

29. Раціональне пізнання починається з формування:

А. думки; В. поняття; С. судження; Д. уявлення.

30. Емпіричними методами наукового пізнання є:

А. передчуття, осяяння; В. спостереження, вимірювання;

С. аналіз, синтез; Д. індукція, дедукція.

31. До форм чуттєвого пізнання належать:

А. настрої, емоційні переживання; В. переконання;

С. відчуття, сприймання, уявлення; Д. інтуїція, осяяння.

32. Представниками агностицизму є:

А. О. Конт, Г.Спенсер; В. І. Кант, Д. Юм;

С. Г.Гегель, Л. Фейєрбах; Д. Піфагор, Платон.

33. Філософська концепція, згідно з якою наукові теорії та поняття є продуктами угоди між вченими:

А. креаціонізм; В. концептуалізм;

С. критицизм; Д. конвенціоналізм.

34. Принцип в гносеології, який виводить усе пізнання із чуттєвих сприймань:

А. сенсуалізм; В. емпіризм; С. раціоналізм; Д. агностицизм.

35. Принцип, який виводить усе пізнання із чуттєвого досвіду:

А.

36. Знання, яке є тотожним своєму предмету і у подальшому не буде спростовано - це:

А. об'єктивна істина; В. суб'єктивна істина;

С. абсолютна істина. Д. відносна істина;

37. Неповне знання про предмет, яке з розвитком пізнання буде доповнюватися, змінюватися - це:

А. суб’єктивна істина; В. об’єктивна істина;

С. абсолютна істина; Д. відносна істина

38. Класичне визначення істини як відповідність нашого знання про дійсність самій дійсності належить:

А. Арістотелю; В. Піфагору; С. Демокріту; Д. Августину.

39. Положення про те, що вчений діє раціонально, якщо у своїй діяльності дотримується певної дослідницької програми, висунув: А. К. Поппер; В. Т. Кун; С. І. Лакатос; Д. П.Фейєрбенд.

40. Згідно з технологічним детермінізмом науково - технічний прогрес справляє визначальний вплив на:

A. матеріальне виробництво, розвиток соціальної структури, політичних і духовних процесів у суспільстві:

B. продуктивність праці та ефективність матеріального виробництва;

C. розвиток соціально-політичних змін у суспільстві;

Д. стан і розвиток духовно - ідеологічної сфери суспільства.

41. Вчені, які досліджували вплив науки і техніки на сучасне суспільство, розробили концепції «постіндустріального», «технотронного» суспільства:

A. Г. Тард, Б. Лебон, Е. Тейлор;

B. В. Лосев, Е. Леруа, Т. Мор;

C. 3. Фрейд, К. Хорні, К. Юнг;

Д. Дж. Гелбрейт, Д. Белл, О. Тоффлер.

42. Поняття «глобальні проблеми сучасності» з ’явилось у науковому обігу:

А. на початку 20-го ст.; В. наприкінці 60-х рр. 20 ст.;

С. наприкінці 20 ст.; Д. на початку XXI ст.

43. До якої сфери суспільства належать люди з їх трудовими навичками та вміннями:

А. соціальної; В. політичної; С. духовної; Д. економічної.

44. Суспільство і природа:

A. існують незалежно одне від одного;

B. в окремих випадках взаємодіють між собою;

C. існують в тісному взаємозв’язку;

Д. взаємно виключають один одного.

45. Влада є суттєвою ознакою підсистеми:

А. соціальної; В. духовної; С. політичної; Д. економічної.

46. Вчення про ноосферу, яке закладає підвалини сучасного екологічного мислення, розробив:

А. П. Грабовський; В. І. Мечніков;

С. В. Вернадський; Д. С. Подолинський.

47. Філософія історії вивчає:

A. структуру і механізм функціонування суспільства;

B. історію людського суспільства;

C. історію становлення і розвитку людини;

Д. мету і сенс історичного процесу.

48. Джерелом формування соціальності, а відтак і суспільства є:

А. знання; В. емпіричний досвід; С. діяльність;

Д. моральні якості правлячої еліти.

49. Закон про народонаселення сформулював:

А. Маркс; В. Мальтус; С. Макіавеллі; Д. Аврелій.

50. Життєдіяльність суспільства розгортається у таких сферах:

A. матеріальній, соціально-політичній, духовній;

B. історичній, культурологічній, освітянській;

C. військовій, релігійно-церковній, мовній;

Д. в жодній з них не розгортається.

51. Уперше слово «культура» у зв'язку з духовно-практичним розвитком людини вжив:

А. Платон; В. Арістотель; С. Цицерон; Д. Гегель.

52. Вчені, які розглядали всесвітній історичний процес як виникнення, співіснування і загибель самобутніх автономних цивілізацій :

A. Данилевський, Шпенглер, Тойнбі;

B. Абеляр, Августин, Аквінський;

C. Маркс, Енгельс, Ленін;

Д. Кант, Конт, Донцов.

Орієнтовний перелік питань до екзамену

1. Світогляд, його структура.

2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

3. Особливості філософського знання.

4. Матеріалізм та ідеалізм - головні напрями у філософії.

5. Структура та функції філософії.

6. Філософія і наука.

7. Філософія і релігія.

8. Філософія і мистецтво.

9. Філософія в системі культури та її роль в житті людини і суспільства.

10. Зародження філософії. Проблема першоначала у філософії.

11. Основні течії та загальні риси староіндійської філософії.

12. Конфуціанство та даосизм - провідні течії старокитайської філософії.

13. Натурфілософія (мілетська школа, вчення Демокріта).

14. Класичний період давньогрецької філософії.

15. Філософські школи еллінізму.

16. Виникнення та особливості середньовічної філософії.

17. Патристика. Погляди Августина Блаженного.

18. Схоластика. Реалізм і номіналізм. Погляди Фоми Аквінського.

19. Філософія Відродження.

20. Проблема методів пізнання у філософії Нового часу.

21. Людина і суспільство в суспільно-філософській думці Просвітництва.

22. Німецька класична філософія. Погляди І. Канта.

23. Г.Ф.Гегель, його філософська система і метод.

24. Антропологічний матеріалізм Л.Фейербаха.

25. Зародження та проблематика філософської думки Києво- руської доби.

26. Філософія Г.С. Сковороди.

27. Розвиток української філософії у ХІХ-ХХ ст.

28. Зародження та загальна характеристика некласичної філософії ХІХ-ХХ ст.

29. Філософія позитивізму: сутність, еволюція, напрями.

30. «Філософія життя» (Ф.Ніцше, 3.Фрейд, А.Бергсон).

31. Екзистенціалізм - провідна антропологічна течія сучасної філософії.

32. Поняття «світ»: історичний розвиток уявлень, сучасний погляд.

33. Буття. Субстанція.

34. Матерія, спосіб та форми її існування.

35. Природа та генезис свідомості. Роль соціальності у виникненні свідомості.

36. Структура свідомості, її основні рівні.

37. Форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок.

38. Наука: поняття, склад, соціальні функції.

39. Наукове пізнання: сутність, особливості.

40. Принципи, закони та категорії діалектики.

41. Предмет, основні категорії та принципи сучасної гносеології.

42. Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.

43. Проблема істини (об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна, наукова і філософська).

44. Суспільство як процес і результат життєдіяльності людини.

45. Зміст сфер суспільного життя.

46. Джерела розвитку суспільства.

47. Антропосоціогенез. Єдність біологічного і соціального в людині.

48. Людина, індивід, індивідуальність, особистість. Духовна структура особистості.

49. Духовність і проблема сенсу життя.

50. Філософські концепції культури.

51. Культура і суспільство. Функції культури.

52. Цивілізація: поняття, зв’язок із культурою.

53. Суспільство і природа. Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.

54. Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення.

55. Форми та методи наукового пізнання.

56. Особливості пізнання соціальної дійсності.

57. Історичний процес як предмет філософського осмислення.

58. Цінності та їх роль в житті суспільства і людини.

59. Філософський аналіз техніки. Роль техніки в житті суспільства і людини.

60. Соціальні передбачення і прогнозування майбутнього.