Поняття та етапи розвитку технічного знання як раціонального узагальнення техніки
Основа, «каркас» будь-якої науки - її понятійно-категоріальний апарат та сукупність методів. Тому почнемо з питання про поняття, якими оперують технічні науки й розглянемо у загальному вигляді шлях становлення сучасного технічного знання.
Поняття технічного знання в залежності від об'єкта відображення поділяються на технічні (описують технічні об'єкти, їх властивості та відносини) і технологічні (представляють собою опис технологічних процесів). Об'єктом відображення технічних понять є сукупність знарядь практичної діяльності, створюваних людиною для здійснення процесів технологічної діяльності, а також невиробничих видів практичної діяльності. Для технологічних же понять такими об'єктами постають численні методи обробки, виготовлення, зміни станів, властивостей, форми сировини, матеріалів, що застосовуються в процесі виробництва, для отримання готової продукції.
У розвитку технічного знання як такого, можна виділити кілька етапів, кожен з яких відрізняється від іншого різним ступенем участі у виробничому процесі технічних засобів праці і людини, тобто формою раціонального узагальнення техніки.
1. Емпіричний: технічне знання постає переважно як накопичення, опис і систематизація конкретного матеріалу, включеного у процес практичної діяльності людини. «Для даного етапу, за твердженням В. Недорезова, характерне використання людиною в процесі праці спочатку простих, а потім і більш складних знарядь праці, наявних в готовому вигляді в навколишній природі з поступовим переходом до створення знарядь праці вже самою людиною. Всі знаряддя приводилися в дію або мускульною силою людини або ж за допомогою стихійних сил природи (води, вітру і тип.) Технічні засоби на цьому етапі виконували виключно функції виконавчого механізму» [40].
2. Абстрактно-пізнавальний: з’являється можливість пояснення і узагальнення явищ, проникнення в сутність природних процесів, розкриття їх закономірностей.
Ручна праця з використанням окремих знарядь (мануфактура, ремесло) поступається місцем системі знарядь - машині. Відбувається становлення машинного виробництва. «При цьому машина являє собою не просте кількісне підсумовування окремих знарядь праці, а є цілісною системою технічних засобів, що має відповідну внутрішню структурну організацію і спрямована на досягнення певної функціональної мети. З'являються не тільки машини- знаряддя, за допомогою яких відбувається зміна форм, розмірів та інших характеристик оброблюваного предмета, а й машини-двигуни, здатні перетворити один вид енергії в інший. Замість одного (виконавчого) механізму у примітивних знарядь, машина включає в себе вже три різні механізми: руховий, передавальний і виконавчий. З розвитком машинної техніки технологічна діяльність починає набувати рис процесу, заснованого на свідомому використанні законів природи. Таким чином, технічне знання вже не тільки пояснює ті чи інші явища, а й вирішує завдання перетворення навколишнього матеріального світу» [40].3. Системотехнічний: машина поступається місцем системі машин.
«Виникає технічна система, в якій з'являється новий механізм - механізм контролю й управління виробничим процесом. Однією з найважливіших закономірностей розвитку технічного знання на цьому етапі постає тенденція до синтезу великих технічних систем. Цей процес об’єктивно веде до фактичного злиття технічних систем у надвеликі системи, що складаються з наступних необхідних компонентів: єдиної
автоматизованої мережі зв'язку; системи обчислювального центру й електронних керуючих та інших машин; автоматизованих систем управління різних рівнів; системи наукового і технічного збору інформації; різних банків і сховищ інформації; системи мовлення [40] і т.д. і виводить на:
4. Сучасний етап, пов’язаний із інформатизацією усіх процесів та оцифруванням (діджиталізацією, або дигіталізацією) будь-якої, зокрема технічної, інформації; дослідники ще наприкінці ХХ ст. говорили про «діджитал-революцію», найважливішим «плодом» якої є не окремі її досягнення (у плані інформаційних можливостей), а їхній кумулятивний ефект, що змінює саму сутність бізнесу та організацій.
Власне, нині ми можемо спостерігати саме такі процеси, коли всі відомості, включаючи те, що раніше належало до приватної (навіть інтимної) сфери, оцифровуються, входять до певних баз даних та можуть бути використані власниками та адміністраторами цих баз даних як завгодно, у тому числі поза волею людини, проти особистості. Саме сучасний етап розвитку технічного знання підтверджує та демонструє той глибинний та нерозривний зв’язок «технічного» та «морального» як ціннісного, смисл життєвого, який свідомо вилучався зі суто технічного та технократичного мислення та усвідомлення якого спонукає піддавати проблеми технічного розвитку більш ретельній філософській рефлексії.Однак основний зміст технічного знання, як і раніше, становлять поняття, закони, теорії, які відображають процес зміни форми і властивостей природних матеріальних утворень в результаті їх перетворення на технічні засоби праці, придбання ними в ході технічної діяльності соціальної функції. Таким чином, у технічному знанні знаходить своє відображення процес перетворення природного в соціальне.
6.2.