ПРЕДМЕТНІ ГАЛУЗІ ФІЛОСОФІЙ КОНКРЕТНИХ НАУК
Розглянемо філософії різних конкретних наук як науко-цен- тровані філософські науки. їх науковий вимір потребує, по-перше, характеристики того, що вони досліджують, тобто їх предметної галузі, і, по-друге, вимагає застосування при її дослідженні наукових засобів та методів.
Не існує наук, які не мали б відповідної предметної галузі й не використовували би при її пізнанні загальних та специфічних наукових засобів і методів. Своєю чергою, філософський вимір науко-центрованої філософії науки диктує тлумачення її предметної галузі як такої, що складається з формоутворень відповідного сучасного наукового знання і процесів його отримання.Поряд з науко-центрованими філософіями й конкретними науками існує також загальна філософія науки. Зазвичай припускають, що вона на сучасному «науковому емпіричному» матеріалі уточнює та поглиблює традиційні, надто загальні філософські уявлення про знання та пізнання взагалі. Однак неможливо сподіватися, що якийсь супергеніальний науковець здатен компетентно розглядати й оцінювати науку як весь комплекс конкретних предметних наук. Фактично філософи науки, які висловлюються від імені загальної філософії, досліджують певну, найбільш відому їм конкретну науку як свого роду зразок і поширюють результати її філософського аналізу на решту наук. Намагаючись не претендувати на таку роль, автори так чи так теж змушені взяти за подібний зразок фізику, точніше ті фізичні науки, з якими вони ознайомилися під час навчання на фізичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, випускниками якого вони стали у 1969 році, вирушивши після цього до лав радянської армії. Подальше навчання відбувалося та відбувається під час професійної праці одного з них в галузі теоретичної фізики в Інституті фізики, а другого — в галузі філософії науки в Інституті філософії НАН України.
Як ми вже згадували, наразі численні дослідники запропонували багато нових досліджень сутності наукових теорій25, серед яких, проте, немає загальновизнаного. Що ж до авторів цієї праці, то ми спиратимемось на модифіковану версію структурно- номінативної реконструкції наукових теорій (МСНР). Назва цієї реконструкції пояснюється тим, що в ній компоненти (структури) теорії аналізують як такі, що мають певні назви (у широкому розумінні). Формальні та неформальні версії теорії іменованих множин26 забезпечують формальний та неформальний апарат для такого аналізу27. Надалі ця версія йменуватиметься полісистемною реконструкцією, тому що в ній акцент робиться на змістовному виокремленні та неформальному описі підсистем теорій, а не на їх строгому описі методами теорії іменованих множин.
Усі відомі нам реконструкції теорій виходять з їх системної природи. Проте на відміну від інших, відомих нам реконструкцій, полісистемна реконструкція (ПСР), як і її попередниця — структурно-номінативна реконструкція (СНР), ґрунтується на визнанні полісистемності теорій, тобто на тлумаченні їх як підсистем нелінійного синтезу.
1.8.