Структура етичного регулювання НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Пріоритетність етичних вимог щодо власне дослідницьких визначає методологічні схеми дій фахівців, прямо чи опосередковано пов'язаних з генно-інженерними дослідженнями, а саме, взаємодію природничників, медиків, філософів, юристів та ін.
Майже половина всіх програм ООН, ЮНЩО, ЮНЕП включають проекти міжнародних домовленостей, пов'язаних з трансгенними організмами. Серед них є два основні документи: "Кодекс добровільно визначених правил, яких належить дотримуватися при випуску організмів в навколишнє середовище", підготовлений секретаріатом ЮНЩО, і "Протокол з біобез- пеки в межах Конвенції з біологічного різноманіття" ЮНЕП.Головну загрозу генної терапії пов'язують з вірусною природою носія трансгена. Векторний вірус не має вражати інших людей і репродуктивні клітини пацієнта, щоб трансген не передався нащадкам. Ст. 13 "Конвенції про права людини в біомедицині", що прийнята в 1996 р. Радою Європи, наголошує: "Втручання в геном людини, націлене на його модифікацію, може здійснюватись лише у профілактичних, терапевтичних або діагностичних цілях і лише за умови, що подібне втручання не націлене на зміну геному нащадків даної людини" [24, с. 89].
У таких випадках з метою захисту людини від ризику створюються структури та механізми етичного регулювання досліджень. Із загальним планом досліджень, які є втручанням в організм людини, має ознайомитись етичний комітет. І лише після цього дослідження можна проводити. Етичний комітет - це структура, яка включає фахівців, а також представників громадськості. Оскільки дослідження пов'язане з ризиком, важливо, щоб його сутність була зрозумілою не лише вченим, а й нефахівцям.
І ризик має бути виправданий не тільки в очах фахівців, а й у свідомості просто людини, яка, звісно, і користь, і загрозу генно- інженерного дослідження сприйматиме принципово інакше. Важливим є таке: вимога етичної обґрунтованості має передувати дослідницькій частині проекту.
Етичні обґрунтування виконують не лише реіулятивну, а й методологічну роль відносно дослідницької практики. На регулювальній ролі етичних вимог в обранні певної біотехнологічної методики дослідження чи лікування наголошує П. Тищенко. Наприклад, оперативне втручання має певні межі, і в їх визначенні повинен брати участь хворий. Пропонується врахувати два аспекти хвороби пацієнта - біологічний і "біографічний". У пошуках відповіді в контексті першого - біологічного - компетентним є лікар, у контексті другого - пацієнт.
У результаті виникає феномен "профанного знання", яке містить відомості про обставини особистого життя людини, її економічні можливості для лікування, життєві плани тощо і є результатом реалізації етичних вимог як методологічних правил.
1.5.7.