ВИСНОВКИ
Складнощі та суперечності науково-технічного прогресу зумовили існування різних, навіть полярних, оцінок ролі науки в суспільстві - від сцієнтизму до антисциєнтизму. Сьогодні наукове товариство підійшло до чіткого усвідомлення того, що сучасні наукові відкриття, створення інформаційної спільноти й глобальних інформаційних мереж потребує вищого рівня інтелектуальної підготовки фахівців.
Ця підготовка повинна цілковито спиратись не тільки на спеціальні знання, а й, передусім, на соціально-антропологічні та гуманітарні - як основу прийняття рішень, котрі забезпечуватимуть виживання людства.Проблема цінностей у сучасній науці дискусійна і недостатньо розроблена. Які цінності є домінуючими - пізнавальні чи етичні? Якими є пріоритети науки - досягнення об’єктивності чи прогрес людства, відкриття законів дійсності чи зростання добробуту людства і його безпеки?
Визнання сучасною постнекласичною наукою значної ролі суб’єктивного фактора з великою гостротою поставило проблему відповідальності людини за навколишній світ. Проникаючи глибоко в таємниці світобудови, людина все більше стає внутрішнім фактором природних процесів. Причому втручання людини починається не тільки на стадії практичного застосування наукових знань. Таке втручання відбувається вже в процесі пізнання, і наслідки його можуть бути непередбачувані, тому що реакція об’єкта на пізнавальні операції суб’єкта наперед невідома. Особливості постнекласичної науки поставили перед людством складну проблему: на якому шляху можливе досягнення такого наукового прогресу, який не був би загрозливим для людини і природи. Чи треба обмежити бажання до нескінченного пізнання, і якщо так, то які дослідження треба обмежувати?
Етос науки включає в себе як когнітивні цінності, так і соціальні. Когнітивні, як правило, це ті, що зумовлюють і регулюють внутрішній розвиток науки. Це - світоглядні орієнтири, вимоги, методологічні установки і норми, методика проведення досліджень, оцінки наукових досліджень, моральні імперативи наукового товариства. Серед них - принципи об’єктивності, точності та чіткості викладення фактів, обгрунтованості висновків, свободи критики, недопустимості монополізму і догматизму тощо. Вони є консолідуючою основою наукового товариства.
Соціальні цінності впливають на когнітивні, перш за все, на світоглядні орієнтири, філософську картину світу, які, у свою чергу, зумовлюють стиль мислення і наукову картину світу.
Наука сьогодні існує в тісній єдності з культурою взагалі. Для сучасної постнекласичної науки соціокультурний вимір її досліджень і результатів стає пріоритетним. Суспільство повинно знайти засоби, щоб стати на заваді впровадженню наукових результатів, які загрожують людині та природі.