ПІСЛЯМОВА

Є питання, до якого багато хто звертається в останні десятиліття - це питання стосовно того, яку саме і як саме варто викладати філософію для студентів технічних вишів. На цей момент важливо звернути увагу на наступний момент - сьогодні це переважно вже не суто технічні чи технологічні виші - а політехнічні, що диктує зовсім нові запити.

Проте, які саме знання і яка саме спрямованість світоглядно- філософської орієнтації необхідна майбутнім фахівцям у сфері інженерії - це питання відкрите і задача ще невирішена. Саме таке вирішення спробували запропонувати автори цього навчального посібника.

Сучасному інженеру потрібно немало: і осмислення філософії науки і, власне, техніки та осмислення суто екзистенційно-герменевтичних та емпірико-аналітичних тенденцій, і багато іншого. Пропонований посібник - це одна з перших спроб виокремлення, яке саме конкретно- філософське знання та філософський досвід будуть релевантними для формування особистісних рис, свідомості та, без сумніву, «софт-скілів» сучасних фахівців з інжинірингу.

Всі науки часу переживають періоди власних криз. У такі періоди представники природничих чи технічних напрямків починають завжди активно філософствувати на тему того, що вони нечасто роблять за часів «нормального» (за Т. Куном) періоду розвитку своєї науки. Для інженерії зараз саме такий період і її вплив на всі сфери життя просто безпрецедентний.

Образ людини, який був побудований на основі парадигм «людина - природа», «людина - суспільство» трансформувалися, і, наразі, ми маємо справу в першу чергу з парадигмами «людина - техніка», «людина - інформація», «людина - цифра». Щодо цього поки що немає чіткої парадигми, розуміння, немає визначеної етики. І це виклик для філософської рефлексії.

Найбільш полярними антропономічними точками зору, які визначають крайні позиції стосовно відносин людини зі світом - є есенціалістська та екзистенціалістська. Це питання сутності людини (природа, соціум, культура) та екзистенціалістська (автономність індивіда, який сам дає собі номос або сутність). Але правда є в тому, що дійсна визначеність людини сьогодні постає як визначеність технічною сферою. І нам ще належить прозоро побачити, як саме це визначення відбувається, які аспекти є ключовими, яка парадигма складеться з цього. І визначити це можливо перш за все саме через інженерну освіту.

Тож, цей посібник пропонує до розгляду та відпрацювання безліч різноманітних завдань, сформованих за основними віхами розвитку філософії в контексті її історії. Це як тест стосовно того, що саме треба для цілісного повнофункціонального світогляду сучасного фахівця з інженерії, і якими є потреби суспільства.

І перше, і друге питання, маємо надію, вийдуть опрацьованими перш за все з самого процесу використання цього посібника. В ньому запропоновані найрізноманітніші вправи і завдання покликані розшири бачення майбутнього інженера стосовно його реальних потреб щодо розвитку свідомості, універсального мислення та самовизначення.

Навіть побіжне порівняння предметних областей філософії науки і техніки і, власне, філософії приводить до висновку, що пріоритет та єдиний засіб, який можливий в цьому випадку - це викладання філософії в універсальному, конкретно-історичному вимірі, що дозволить відчути дійсні аспекти поступу історико-філософського процесу. Лише вірний контекст зможе дати нам вірний освітній результат.

Техніка розширюється і змінюється, стає все більш визначальною, тож сподіваємося, що толерантність, гнучкість та критичність філософського знання стане на допомогу розвиткові сучасної інженерії, так само, як це відбувалось століття і тисячоліття тому.

Удачі і мудрості всім нам, і приємного навчання.