ТЕМА 14 ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ

Центр духу, особистість, не є ні предметним, ні оречевленим буттям, але є лише постійно здійснювана всередині себе самого певна побудова актів... Щоби бути особистістю, ми можемо лише збирати самих себе у буття нашої особистості, сконцентруватися до нього , проте не об'єктивуваити його.

Макс Шелер Чим більше людина заглиблюється в своє «Я»; тим більше відчуває нескінчену значистість усякої, навіть незначної дрібниці, відчуває, що обрати саму себе не значить лише вдуматись у своє «Я» та його значення, але насправді та свідомо взяти насебе відповідальність за кожну свою справу або дію

Сьорен Кіркегор

Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу є необхідним і виправданим. У філософському дослідженні особистості виявляється її подвійний вимір: з одного боку, особистість постає як “самість” - неподільний атом людського початку буття, що дозволяє характеризувати особистість як ідею даноїлюдини; у цьому вимірі особистість розкривається через низку понять, що починаються словом “само": самоусвідомлення, самовладність, самодетермінація. Проте особистість є властивістю реальної конкретної людини, тому інший вимір особистості - ії духовний світ, через який людська "самість " виходить у зв 'язок із іншими характеристиками людини - із її психологічними особливостями, статтю, відношенням до інших людей, поведінкою.

суттєво

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

найперші характеристики людської особистості; вихідні поняття, за допомогою яких розкриваються найперші виміри людини;

співвідношення особистості та цінності; провідні характеристики людської свободи.

співвідносити поняття особистості із іншими поняттями, що характеризують людину (людина - індивід - особа);

застосовувати основні виміри людської особистості для пояснень певних ситуацій життя;

використовувати зміст понять цінності та свободи для характеристики проявів людської особистості.

в чому полягає сенс спеціального дослідження поняття особистості;

як співвідносяться між собою внутрішні та зовнішні виміри особистості;

яке значення для характеристики особистості мають цінності (в тому числі - свобода у її різних проявах);

чому спілкування постає однією із провідних форм виявлення людської особистості.

О План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

14.1.

14.2. Феномен людської особистості та проблема її онтологічного статусу.

14.3. Вихідні характеристики людської особистості. Відношення "Я і Ти", "Я та Інший" у особистісному окресленні.

14.4. Основні аспекти буттєвих виявлень людської особистості.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

• ГЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ - дослідження процесів впливу статевих характеристик людини на ії інтелектуальні та соціальні характеристики і навпаки.

• "СА МІСТЬ” - термін німецької класичної філософії, який набув поширення у філософських та психологічних концепціях ХХ ст., де він позначає внутрішній центр людської особистості, концентрацію особистих якостей людини.

• САМО ... - перша частина серії термінів, що позначають суттєві прояви людської особистості (самоусвідомлення, самовдосконалення, самодетермінація та ін.); означена частина засвідчує ту провідну особливість особистості, згідно якої остання володіє характеристиками субстанціальності, здатності бути духовним центром людини та вихідним джерелом ії активності.

• СПІЛКУВАННЯ - найперша сфера виявлення людської особистості, оскільки саме у спілкуванні людина проявляє те, якою мірою вона є особистість;

• "Я та Я", “Я і ТИ"- провідні відношення людської особистості, в яких вона постає через самоусвідомлення (внутрішнє відношення) та через спілкування (зовнішнє виявлення).

14.1.