Висновки
Людська особистість, як осереддя людського початку в людині, - це явище в багатьох відношеннях унікальне і незвичне: саме завдяки здатності бути особистістю людина набуває субстанціальних виявлень, тобто постає самовладною, самодетермінованою, такою, що продукує сенси.
Характеристики людської особистості розкриваються у двох провідних вимірах: спрямованому всередину людського єства (де особистість постає як “самість") та спрямованому назовні, на діяльну та творчу активність. Поняття людської особистості окреслюється через співвідношення із іншами поняттями, що характеризують людину, а також через сукупність найперших цінностей та реальних буттєвих виявлень.Резюме
СУТТЄВО
® Поняття особистості досить виразно окреслюється через співвідношення понять "людина — індивід - особа - особистість - індивідуальність ”. В такому співвідношенні особистість характеризується як рівень людської духовної зрілості та здатності до автентичноїсамореалізації. Обидва названі моменти яскраво проявляються через окреслення найперших цінностей, які сповідує особистість.
® Поняття людської особистості постає вкрай необхідним з позиції осмислення людини тоді, коли ми ставимо питання про корені людської самовладності, про здатність людини до самовизначень, творчості. З позиції такого підходу людська особистість постає, по-перше, як єдність, концентрація духовних якостей людини, а, по-друге, як джерело людської активності та дієвості. В цих окресленнях людська особистість постає субстанціальною, тобто як своєрідна індивідуація буття, як духовний атом людини.
® Унікальні властивості людської особистості проявляються в серії понять, що ії характеризують; більшість із них починається часткою "само самоусвідомлення, самоідентифікація, самодостатність, самовладність, а також - здатність сенсопокладання. Ця своєрідне обернення людської особистості перш за все на себе саму породжує проблему співвідношення “Я та Інший ", яке вимагає розгляду і деяких інших співвідношень із того ж самогоряду: "Ята Я’’, "Яі Ти”, "Я і Ми”.
© До буттєвих виявлень людської особистості можна віднести її активність, що переростає у творчість та самовдосконалення; прояви особистості через соціальні ролі, соціальні статуси, через гендерні характеристики. Але найбільш важливою для особистості формою її виявлень, формування і проявів власної автентичності є спілкування.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Співвідношення понять "людина - індивід - особа - особистість - індивідуальність "; його пізнавальне та виховне значення.
2. Вихідні складові людської особистості та особливості її проявів.
3. Система стосунків людської особистості: зміст відношень "Я та Я”, "ЯтаІнший”, “Яі Ти”, "Яі Ми"та їхрольурозвиткулюдської особистості.
Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
1. Поняття особистості у філософії персоналізму.
2. Психологічні теорії ХХ ст. про людську особистість.
3. Проблема онтологічних засад людської особистості у сучасній філософії.
4. Людське спілкування як екзистенціальне явище.
5. Аспекти і складності людського спілкування.
6. Проблеми відношення "Я і Ти”, "Япш Інший”у сучасній філософії.
7. Відношення "чоловік - жінка" в особистісному окресленні.
Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
Завдання 1.Розкрийте внутрішній зв'язок понять "людина - індивід - особа- особистість”; чи є випадковим порядок їх переліку?
Завдання 2.Окресліть роль поняття людської особистості в пізнанні та осмисленні людини.
Завдання 3.Поясніть, що таке “самість” та як пов” язані самість і духовний світ особистості.
Завдання 4.Як можна пояснити здатність особистості до самовладності, самодетермінації?
Завдання 5.Поясніть, як повязані між собою активність особистості із виконанням нею соціальних функцій?
Завдання 6.Чому виникає проблема відношення "Я та Інший”? Які типи відношень характеризують людську особистість?
Завдання7. Поясніть особистісні аспекти людського спілкування.
ІШ Додаткова література з теми
1. Арсеньев А.С. Философские основания понимания личности. - М., 2001.
2. Бахтин М.М. К философии поступка // Философия и социология науки
и техники. Ежегодник 1984-1985. - М., 1986.
3. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. - М., 1989.
4. Батай Ж. Внутренний опыт. - СПб., 1997.
5. Бубер М. Я и Ты. - М., 1991.
6. Бытие человека в культуре. - К., 1991.
7. Левінас Е.Між нами: Дослідження. Думки про іншого. - К., 1999.
8. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. - М., 1999.
9. Мунье3. Персонализм. - М., 1992.
10. О человеческом в человеке. - М., 1991.
11. Шаронов В.В. Основы социальной антропологии. - СПб., 1997.
12. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб., 2000