ТЕМА 15 ПРОБЛЕМА ПІЗНАННЯ У ФІЛОСОФІЇ

Пізнання є процесом ідеального освоєння сві­ту. .. Будь-яке наше пізнання починається з до­свіду.

Іммаї нуїла Кант

Усі люди за своєю природою прагнуть здобу­вати знання.

Аристотель

Знання і могутність людини співпадають, адже незнання причини утруднює дію.

Френсіс Бекон

Питання про природу та сутність людського пізнання, його мож­ливості, рівні, форми, ознаки достовірності знання упродовж майже всієїісторїїфілософії були її органічною складовою частиною. Без пев­них вирішень пізнавальної проблематики навряд чиможливі виправдані, обґрунтовані філософські вчення та дослідження. Крім того, філо­софські проблеми пізнання служать орієнтирами для наукових пошуків, а також для життєвого людського самоутвердження.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

основні смислові наголоси поняття пізнання;

основні види, рівні та форми пізнання;

філософські позиції, що виникають на ґрунті тлумачення можливостей людського пізнання та значення для нього його окремих складових;

існуючі у філософії тлумачення істини, її співвідношення із життєвою правдою людини.

наводити конкретні приклади реальних виявлень різних смислових наголоси поняття пізнання;

співставляти між собою життєво-досвідне, наукове та художньо-мистецьке пізнання, виділяти їх переваги та недоліки;

пояснювати процесуальний характер пізнання в його ос­новних формах та рівнях;

використовувати поняття Істини для оцінки реальних знань;

пояснювати відмінність між поняттями істини і правди.

складність і неоднозначність зв’язку людини і пізнання; цілісний, системний та процесуальний характер пізна­вальної діяльності;

багатоаспектність філософського поняття істини; значення методи для якісних характеристик наукового пізнання.

О План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

15.1.

15.2. Рівні та форми пізнання.

15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характе­ристики знання.

15.4. Людина і пізнання. Істина і правда.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

• АГНОСТИЦИЗМ - позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову мож­ливість або мати істинні знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх відношення до істини.

• ЕПІСТЕМОЛОГІЯ-розділ філософського знання, філософсько-методологічна наука про знання; у деяких країнах - перш за все та переважно - про наукове знання.

• ГНОСЕОЛОГІЯ - одна із фундаментальних наукових дисциплін, що вивчає пізжтня, його роль у людській життєдіяльності, рушійні сили, суперечності пізнання, критерії та ознаки істин­них знань.

• ДОГМАТИЗМ - надмірне наголошування на цінності та незмінності виправданих знань, ідей та принципів.

• ІСТИНА - якісна характеристика знання та мета пізнання - така характеристика знань, згідно із якою знання повністю співпадають із реальним станом справ; проте пряме дублювання реальності позбавляє людське пізнання сенсу, а тому істина постає як ета­лон та ідеал пізнання, який спрямовує пізнання, якісно його зумовлює; в своїй же по­вноті пізнання постає багатостороннім процесом продукування засобів наближення до істини.

• СКЕПТИЦИЗМ - висловлення сумніву як у позитивних можливостях пізнання, так і в його повній неспроможності

15.1.