<<
>>

Єдина мета, яка надає людському суспільству право в індивідуальному або колективно­му порядку втручатися у вільні дії будь-кого зі своїх членів, — це самозахист.

«Єдина мета, яка надає людському суспільству право в індивідуальному або колективно­му порядку втручатися у вільні дії будь-кого зі своїх членів, — це самозахист. Єдина ме­та, з якою може бути правомірно використана влада над будь-яким членом цивілізованої громади проти його волі — це запобігти шкоді для інших.

Його власна користь — фізич­на чи моральна — не є для цього достатньою підставою. Він не може правомірно бути змушений діяти або утриматися від дії на тій підставі, що це краще для нього; що він стане від цього щасливішим; що, на думку інших, такі дії є мудрими і навіть правильними. Ці підстави годяться, щоб напучувати його чи сперечатися з ним, чи переконувати, чи попереджати його, але не на те, щоб його примушувати або приходити до нього з яки­мись злими намірами — за те лишень, що він робить щось інакше. Щоб виправдати таке втручання, потрібно спочатку вирахувати, чи дії, від яких громада бажає утримати сво­го члена, можуть спричинити зло комусь іншому. Єдина сфера поведінки людини, за яку вона несе відповідальність перед суспільством, — це те, що стосується інших. У сфері ж, що стосується лише неї самої, її незалежність, за правом, є абсолютною. Індивід має повне право вільно розпоряджатися собою, своїм власним тілом і розумом...

Свобода заслуговує на своє ім’я лише тоді, коли досягнення нашого блага відбувається у наш власний спосіб — доки ми не намагаємося позбавити інших людей їхніх благ або пе­решкоджати їхнім зусиллям тих благ досягти... Кожен отримає свою справедливу част­ку, якщо кожен матиме те, що більшою мірою стосується саме його. Індивідуальності має належати та частина життя, в якій найбільше зацікавлена індивідуальність, а сус­пільству — та частина, в якій найбільше зацікавлене суспільство».

Джон С. Мілль. Індивідуальна свобода і межі суверенності індивіда

1. Ґенеза.

2. Базові цінності.

3. Основні політичні засади.

4. Класичний лібералізм.

5. Сучасний лібералізм.

6. Лібералізм у ХХІ столітті.

Ключові слова, поняття і категорії': ліберал, лібералізм, класичний лібералізм, свобода, раціоналізм, справедливість, толерантність, плюралізм, конституціоналізм, ліберальна демократія, природне право, утилітаризм, економічний лі­бералізм, соціальний дарвінізм, неолібералізм.

1.

<< | >>
Источник: Кирилюк Ф. М.. Філософія політичної ідеології: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літе­ратури,2009. - 520 с.. 2009

Еще по теме Єдина мета, яка надає людському суспільству право в індивідуальному або колективно­му порядку втручатися у вільні дії будь-кого зі своїх членів, — це самозахист.: