Вступ
Виділення в окрему групу некласичних політичних іде- Ipy ологій викликано цілим рядом обставин. Одна із них - війни, а потім в Азії та Африці переважно після Другої світової війни.
Розмаїття тих політичних явищ, які об’єднують під назвою «націоналізм», вказує на багатозначність цього терміна, який сьогодні широко застосовують у політичному та науковому мовленні. Програму повстанського руху на Балканах у ХІХ ст. чи в Африці у ХХ ст. можна так само осмислювати за допомогою цього поняття, як і гноблення одного народу іншим. Націоналізм засвідчував та засвідчує, що він може бути складником як імперіалізму, так і антиімпе- ріалізму. Він може бути поєднаним як з прагненнями до політичної, суспільної, економічної та культурної емансипації, так і з відповідними формами гноблення.
Петер Альтер. Націоналізм: проблема визначення
«Головна причина нещастя нашої нації — брак націоналізму серед широкого загалу її. Націоналізм — це велетенська і непереборна сила, яка надто яскраво почала проявлятися з ХІХ ст. Під її могучим натиском ламаються, здається, непереможні кайдани, розпадаються великі імперії і з’являються до історичного життя нові народи, що до одного часу покірно несли свої рабські обов’язки проти чужинців-переможців. Націоналізм єднав, координував сили, гнав до боротьби, запалював фанатизмом поневолені нації в їх боротьбі за свободу. Націоналізм — ангел помсти для пануючих і визискуючих націй, ангел помсти за упосліджених — страшною червоною хвилею прокотився по краях упосліджених націй-рабів, і слідом за ним розступалися хмари і проглядало сонце свободи. Націоналізм, народжуючи альтруїзм, народжує пекучу ненависть до тих, що поневолили ».
Микола Міхновський. Націоналізм — всесвітня сила
«Можна окреслити принаймні три значення терміна «націоналізм», які загалом визнаються як необхідні функціональні ознаки феномена. Націоналізм — це, по-перше, почуття (колективне або особисте), іншими словами, вияв або форма суспільної свідомості, явище соціально- або індивідуально-психологічне.
По-друге, це світогляд, доктрина, або ідеологія — систематизоване уявлення про світ у рамках певного набору абстрактних понять. Зрештою, третє значення слова «націоналізм» — політичний рух, політична програма, в основі яких — відповідна ідеологія (доктрина), світогляд.Зрозуміло, існують різні варіанти, які виходять за рамки цієї схеми, пов’язані з особливостями дослідження націоналізму представниками різних наукових галузей, проте вони є здебільшого конкретизацією цих загальних понять, які разом становлять формальні ознаки єдиного явища. Варто наголосити, що термін «націоналізм» — це, передусім, поняття, назва, символ. Аналізуючи ідеї, рух або почуття, які ми називаємо «націоналізмом», слід пам’ятати про те, що в реальності немає «націоналізму» як такого, як ідеального, універсального явища. В такому вигляді «націоналізм» існує лише як поняття, як абстракція».
Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму
У реальному житті існує лише розмаїття явищ з певними спільними ознаками, що відповідають набору узагальнених критеріїв, який прийнято називати націоналізмом.
1. Походження та розвиток націоналізму.
2. Націоналізм.
3. Нація.
4. Самовизначення.
5. Різновиди націоналізму.
6. Інтернаціоналізм та його різновиди.
7. Націоналізм у ХХІ столітті.
Ключові слова, поняття і категорії: нація, націоналізм, патріотизм, самовизначення, інтернаціоналізм, космополітизм, колоніалізм, антиколоніалізм.
1.