Гіпотеза і версія в сучасній логіці

Індуктивні виводи є методами формування гіпотез та версій. Як форми розвитку наукового знання, гіпотеза і версія розгляда­ються в логіці і методології науки.

Логіка і методологія науки - це теорія, яка вивчає структу­ру, елементи і методи пізнавальної діяльності.

До елементів зараховують мови теорії, власне теорії, гіпотези, процедури наукового пояснення і передбачення. До методів - спо­соби побудови, організації та обґрунтування теорії.

Гіпотеза - це імовірнісне твердження, значення істинності якого невідоме і за наявних обставин не може бути з'ясоване.

Після уточнення і перевірки гіпотеза може отримати конкре­тну істиннісну оцінку, набути статусу істинного або хибного знання.

Залежно від кінцевої мети і ступеня вірогідності виокремлю­ють робочі та наукові гіпотези.

Робоча гіпотеза - це тимчасове твердження, яке містить концептуальне настановлення, що забезпечує цілеспрямований пошук інформації.

Наукова гіпотеза - це вирішальне твердження, яке претен­дує на розв'язання проблеми і відрізняється від робочої гіпоте­зи характером обґрунтування.

Так, гіпотеза про обертання Марса навколо Сонця за еліпсом є робочою, а гіпотеза про можливість обертання інших планет на­вколо Сонця за еліптичними орбітами - науковою.

Особливим різновидом робочої гіпотези є версія.

Версія - це одне з кількох можливих пояснень одного і того самого факту, явища або події.

Прикладами версії можуть бути: версії вчення про субстанцію - монізм, дуалізм і плюралізм, версії вбивства американського пре­зидента Джона Кеннеді.

За змістом розрізняють описові та пояснювальні гіпотези.

Описова гіпотеза - це припущення про існування того чи іншого явища або зв'язку.

Прикладами описових гіпотез є гіпотеза про існування життя на Марсі, гіпотеза про існування еволюційного взаємозв 'язку між мікроорганізмами та великими організмами тощо.

Пояснювальна гіпотеза - це припущення про причини ви­никнення явища або об'єкта.

Прикладами пояснювальних гіпотез є гіпотеза про виникнення життя на Землі внаслідок самозародження, гіпотеза про виник­нення теплоти внаслідок здійснення роботи.

Залежно від ступеня спільності гіпотези поділяють на загальні та часткові.

Загальна гіпотеза - це припущення, яке пояснює причину явища, що розглядається в цілому або закономірності усього класу явищ відповідної предметної сфери.

Приклади загальних гіпотез: гіпотеза Демокріта про атомі­стичну будову речовини, гіпотеза Канта-Лапласа про походження небесних тіл, гіпотеза Опаріна про виникнення життя на Землі, гіпотеза Ціалковського про можливість космічних польотів, гіпо­тези про органічне або неорганічне походження нафти.

Часткова гіпотеза - це припущення, яке пояснює окрему вла­стивість явища або певні закономірності, які стосуються тільки деяких елементів класу явищ відповідної предметної сфери.

Приклади часткових гіпотез: гіпотези про походження віру­сів, про причини виникнення злоякісних пухлин, про приналежність до певної культури виявлених при розкопках археологічних знахідок, гіпотеза про існування гір і кратерів на протилежній до Землі стороні Місяця, гіпотеза про Тунгуський метеорит, який упав 30 червня 1908 року в Сибіру.

Методом пошуку гіпотези або версії є абдукція.

Абдукція - це процедура пошуку, відбору і прийняття гіпо­тез, найбільш придатних для якнайкращого пояснення наяв­них фактів.

Розглянемо відмінності між дедукцією, індукцією і абдукцією шляхом порівняння їхніх логічних схем.

277

При побудові гіпотези виокремлюють декілька етапів. Пер­ший етап вважається підготовчим. Це процес збирання фактів, що передує висуванню гіпотези. Факти логічно обробляються за допо­могою дедукції, індукції та аналогії.

Другий етап є безпосереднім висуванням гіпотези. Спочатку ставиться проблемне запитання, в підставу якого закладаються зіб­рані дослідним шляхом факти і лише потім формулюється науково обґрунтоване припущення, що є відповіддю на це запитання.

Третій етап пов’язується з обґрунтуванням гіпотези та її логі­чною перевіркою на узгодженість із безсумнівними теоретичними здобутками.

Четвертий етап - це емпірична перевірка гіпотези шляхом спостережень та експериментів. Цей етап є необхідним тому що гіпотеза містить теоретичне та емпіричне знання. Тому вона має бути і логічно, і емпірично істинною.

Нарешті, п'ятий етап полягає в залученні перевірної та підт­вердженої гіпотези до складу теоретичного знання та практичного досвіду.

Висуваючи гіпотезу, необхідно дотримуватися таких правил:

1) гіпотеза повинна бути концептуально ясною і не містити ба­гатозначних та суперечливих понять;

2) гіпотеза повинна мати емпіричні референти: її поняття ма­ють вказувати на певні речі, процеси, властивості тощо;

3) наукові гіпотези не повинні містити моральних оцінок чи суджень;

4) загальна гіпотеза у випадку потреби має бути розбита на ча­стини;

5) гіпотеза повинна мати свої інструменти та засоби перевірки.