Логічна характеристика доведення. Структура доведення

У логіці під доведенням розуміють форму мислення, за допомогою якої на основі одних знань розкривається істинність або хибність інших. Окрім того, термін “доведення” застосовується також для по­значення самого процесу використання цієї форми як логічної операції (процедури), сукупності логічних прийомів.

Будь-яке доведення має однакову структуру, що включає в себе три основних елементи: тезу, аргументи і спосіб доведення.

Теза — положення, істинність або хибність якого обґрунтовується у цьому доведенні.

Аргументи (основа доведення) — положення, з яких виводиться істинність або хибність тези. Найпоширенішим видом аргументів є факти, тобто події, що були зафіксовані тим або іншим чином. Окрім фактів, у доведеннях часто використовуються визначення, аксіоми (інтуїтивно очевидні висхідні положення, істинність яких сприймається на віру як постулат).

Спосіб (форма) доведення — послідовний логічний зв’язок аргу­ментів і тези. Інакше кажучи, це логічно обґрунтовані форми умови­водів, які ми розглядали у попередньому розділі.

Загальна логічна форма доведення така:

>-

[­

Основні способи доведення збігаються з різними формами умови­водів: по-перше, це дедукція (рух знань від більш загального до менш загального, або одиничного знання); по-друге, індукція (рух знань від менш загального до більш загального знання); по-третє, аналогія, в якій засновки і висновки представлені судженнями однакового ступе­ня загальності (як правило, рух знань відбувається від одиничного знання до одиничного).

8.2.