ЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ
Дати логічну характеристику поняття означає дати відповідь на питання, до якого виду (класу) належить те чи інше поняття за обсягом і змістом, а саме: за об'єктом відображення (предмет чи його властивості); за характером зв'язку з іншими предметами; за наявністю чи відсутністю ознаки; за структурою елементів; за можливістю обліку відображених у понятті елементів.
Завдання: Дайте логічну характеристику таких понять: «Чернівці», «книга», «олівець», «сузір'я Стрільця» тощо.
Для прикладу візьмемо поняття «Чернівці».
Відповідь: За обсягом - це поняття одиничне (його обсяг складає один елемент); за об'єктом - конкретне (зміст його має кілька ознак); за характером зв'язку з іншими предметами - безвідносне (відображений предмет думки існує сам собою, незалежно від інших предметів); за наявністю чи відсутністю ознаки - позитивне (ознака стверджується за предметом думки); за можливістю обліку - реєструюче (предмети чи елементи можна піддати обліку, переліку). На цьому логічний аналіз даного поняття завершується.
Візьмемо наступне поняття «книга».
Відповідь: Поняття «книга» за обсягом загальне, оскільки в його обсяг входить більш ніж один елемент; за об'єктом відображення - конкретне, бо в змісті його мислиться сукупність ознак предмета думки; за характером зв'язку з іншими предметами - це поняття безвідносне, бо воно відображає предмет сам собою; за наявністю чи відсутністю ознаки - воно позитивне: ознака приписується даному конкретному предмету думки; за структурою елементів дане поняття незбірне (зміст поняття не можна віднести до множини однорідних предметів); за можливістю обліку відображених у понятті предметів (елементів) - це поняття нереєструюче, бо перелічити практично всі предмети, які мають ознаки книги, неможливо.
Розв'язуючи завдання, в яких сформульована вимога визначити вид поняття за обсягом і змістом, необхідно уникати помилок.
Наприклад, замість логічної характеристики поняття за обсягом і змістом, намагаються дати загальний або детальний опис предмета думки: його конфігурацію, місце знаходження, технологію виготовлення тощо. Крім цього, одиничне поняття подають граматичною формою однини, а загальне поняття - формою множини. Наприклад, «книга» - одиничне, а «книги» - загальне. Щоб уникнути останньої помилки, треба знати, що за традицією в логіці прийнято вживати однину, якщо поняття розглядається поза структурою судження. У випадку, коли важливо визначити вид поняття за об'єктом (конкретне воно чи абстрактне), міркують так: якщо відображений у змісті поняття предмет є в дійсності, то таке поняття є конкретним, немає такого предмета в реальності - поняття абстрактне. Такий підхід неправильний. Щоб коректно розв'язати дане завдання, треба виходити не з того, що відображено в змісті поняття, а як відображені предмети чи явища в понятті. Отже, якщо в змісті поняття мислиться якась одна окремо взята ознака того чи іншого предмета думки, то таке поняття є абстрактним, а коли зміст поняття містить більше однієї ознаки, то таке поняття є конкретним.Якщо керуватись вищевказаним, то такі поняття, як «західноєвропейська філософія», «Геракл» - поняття конкретні, а поняття «пряма лінія», «здоров 'я» є абстрактними.
2.3.