ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВІДНОШЕНЬ МІЖ ПОНЯТТЯМИ

Відношення між поняттями складає головний зміст логіки. З'ясовуючи відношення між поняттями, ми виявляємо відношення між речами і явищами, станами, процесами тощо.

Головна мета вправ і завдань на відношення між поняттями - навчитися логічно коректно співвідносити нове поняття з уже відомим.

Завдання. Нехай нам треба навести приклади на відно­шення тотожності між поняттями. Відомо, що у відношенні тотожності або рівнозначності перебувають поняття, обсяги яких повністю збігаються, тобто об'єкт відображення або денотат цих понять один і той же, але характеризується з різних боків.

Зразок відповіді.

а) найбільше місто Чернівецької області;

б) обласний центр Північної Буковини.

Ці поняття відображають один і той же предмет думки (м. Чернівці), але зміст цих понять характеризує м. Чернівці з різних боків: у першому випадку йдеться про його просторове відношення до інших міст області, а в другому - про ознаку, яка характеризує його як адміністративну одиницю. Іншими словами, обсяги цих понять (а) та (б) містять один елемент, а зміст кожного з них - відображає різні ознаки.

Виконуючи такі завдання, необхідно уникати ототожнення роду і виду.

Наприклад: «Чернівецький національний університет» (вид) і «вищий навчальний заклад» (рід). Ці поняття не тотожні, а перебувають у відношенні роду і виду.

Аналогічної помилки припускаються при розв'язанні завдання, в якому вимагається з'ясувати тип відношення між наведеними поняттями.

Завдання: Чи перебувають у відношенні часткового збігу або перетину такі пари понять: «капіталіст - експлуататор», «іменник - самостійна частина мови»? Відповідь на дане питання, як правило, ствердна, хоча насправді в даному випадку ми маємо відношення роду і виду (або відношення підпорядкування).

Одним із методів з'ясування відношення між поняттями є

графічний спосіб зображення відношень.

Завдання: Подайте графічно за допомогою колових схем Ейлера відношення між поняттями: «студент», українець», «спортсмен», «європеєць».

Відповідь:

Щоб отримати дану відповідь-схему, необхідно здійснити таку процедуру-алгоритм розв'язання:

1) Спершу символізуємо дані поняття буквами: А - «студент», В - «українець», С - «спортсмен», D - «європеєць». Відтак розглядаємо відношення між будь-якими двома поняттями. Наприклад, відношення між поняттями «студент» і «українець».

Міркуємо так: не кожен студент є українцем, і не кожен українець є студентом. Отже, між цими поняттями маємо відношення перетину або часткового збігу (Див. схему 1).

2) Відтак беремо наступне поняття «спортсмен» (С) і розглядаємо відношення цього поняття до кожного з уже зображених на схемі 1. Оскільки будь-яким видом спорту займаються не лише студенти, а й інші, незалежно від національності, роду занять, то між даними поняттями існує відношення перетину. Таке ж відношення буде між поняттями «спортсмен» і « українець» (Див. схему 2).

3) Нарешті з'ясовуємо відношення поняття європеєць до уже зображених на схемі 2. Міркуємо так: не всякий європеєць є студентом, як і не всякий студент є європейцем. Отже, поняття європеєць і студент перебувають у відношенні перетину. Відношення поняття європеєць до поняття українець, спортсмен буде таким, як і відношення до поняття студент. Тепер вписуємо четверте коло, що символізує по­няття європеєць. Схема 3 буде відповіддю на вимогу, сформульовану в завданні. Відповідь подається, як правило, кінцевою схемою. Крім того, якщо у список понять входить поняття, виражене багатозначним словом, то варто уточнити й обумовити його значення, щоб уникнути помилки.

Зауважимо, що розв'язання завдань, в яких за певною графічною схемою необхідно відшукати потрібні поняття, що перебували б в адекватному схемі відношенні, значно складніше. Вони чимось нагадують процес розв'язування кро­свордів, активізують творче мислення. Процедура їх розв'язання подібна, але не тотожна описаній вище.

2.4.