Навчальний елемент „Логічні основи аргументації” підсумовує набуті вами знання про міркування, форми, в яких воно постає, та закони і правила, яким підпорядковується.
Готуючись до практичних занять, не забувайте, що логічною основою аргументації у вузькому розумінні є доведення і спростування. Останні постають, як правило, у формі умовиводів чи їх систем.
В умовиводі думка висновується (або виводиться) залежно від форми та способу міркування. Форму, або логічну структуру умовиводу становить певний спосіб сполучення окремих думок між собою (суджень чи висловлень). Умовивід, таким чином, є не тільки формою міркування, а й логічним процесом, правилом оперування судженнями або висловленнями. Зверніть також увагу на те, що доведення і спростування є не тільки міркуванням у формі умовиводів, а й способом (прямим чи непрямим) здобуття нового для нас знання. Рівень і якість засвоєння теоретичного матеріалу залежить від того, наскільки ефективним виявиться його практичне застосування.Виконуючи вправи і завдання ви маєте засвоїти не тільки усталені форми і способи доведення чи спростування, але й навчитись самостійно виявляти, аналізувати ці логічні операції та вибудовувати їх, залежно від предмета дослідження, етапу пізнавальної діяльності та рівня розвитку тієї чи іншої галузі знання в межах усталених парадигм.
Крім цього, навчальний елемент містить дидактичні настанови стосовно доведення і спростування засобами традиційної та сучасної логіки, а також припис для самооцінки рівня засвоєння теоретичного матеріалу та самоконтролю ступеня набуття практичних умінь і навичок у розв’язанні логічних завдань на основі знання відповідних логічних теорій - традиційної та сучасної.
Одним зі способів інтелектуальної діяльності є аргументація. Розсудкова діяльність передбачає потребу не
тільки довести, обґрунтувати ту чи іншу думку, а й у разі потреби спростувати її. Будь-яка розсудкова діяльність, зокрема наукова, неможлива без цих логічних операцій чи дій. У науці не довіряють очевидності, а прагнуть у той чи той спосіб обґрунтувати істинність або спростувати хибність тих чи тих тверджень. Доведення і спростування взаємопов’язані між собою на шляху утвердження істини. Іншими словами, це специфічні логічні дії, які своєрідно репрезентують дискурс як форму маніфестації процесу становлення істини через експлікацію легітимності чи нелегітимності екстеріоризованих на вербально-символічному рівні інтеріоризованих зв’язків і відношень між думками у структурі імпліцитних міркувань, що відображають онтологічні зв’язки і відношення предметів і явищ об’єктивної реальності.
Пам’ятайте, що доведення і спростування постають з практичних потреб і забезпечують цю практику своїми формами і способами. Крім цього, доведення і спростування розглядаються не тільки в контексті теорії аргументації традиційної логіки, а й сучасної логіки висловлень і логіки предикатів, де панівним методом є метод формалізації. Тому частина завдань і вправ подаватиметься у формалізованому вигляді.
6.1.