ТЕСТ
1. Формою отримання вивідного знання є умовивід:
А.Так.
Б. Ні.
2. Умовивід - це:
A. Форма і спосіб розсудку
Б. Система впорядкованих суджень.
B. Форма мислення (міркування), в якій з одного або кількох суджень-засновків виводить судження-висновок, що містить у собі нове знання.
3. Умовивід є засобом опосередкованого пізнання об’єктивної реальності:
А.Так.
Б. Ні.
4. Онтологічною основою умовиводу є:
A. Зв’язки між внутрішніми елементами форм мислення.
Б. Відношення між думками.
B. Зв’язки і відношення речей і явищ об’єктивної реальності.
5. В умовиводі думка рухається:
A. Від аналітичного до синтетичного, від парадигмального до невідомого, від визнаного до можливого.
Б. Від загального до одиничного, від одиничного до одиничного, від відомого до невідомого.
B. Від загального до часткового, від часткового до загального, від часткового до часткового
6. Логічне слідування - це:
А. Зв’язок між думками, який залежить від самих думок.
Б. Відношення між судженнями в структурі міркування, при якому з А випливає В тоді і тільки тоді, коли В істинне кожен раз, якщо істинне А.
В. Логічна залежність між судженнями, що входять до складу певної системи суджень
7. За логічною структурою умовивід містить:
A. Вихідні й похідні судження.
Б. Засновки і висновки.
B. Головні й вивідні висловлення.
8. Засновки умовиводу - це:
A. Гіпотези, з яких виводяться наслідки.
Б. Судження, з яких виводиться висновок.
B. Закони, з яких виводять теореми.
9. Висновок - це:
A. Нова думка.
Б. Судження, яке випливає із засновків
B. Словосполучення, що виражає закінчену думку.
10. Вивід - це:
A. Фрагмент раціонально-розсудкової діяльності.
Б. Послідовність суджень, зв’язаних відношенням логічного слідування.
B. Набір суджень, що потребують впорядкування.
11.За характером логічного слідування між засновками і висновком усі умовиводи поділяють на:
A.
Правдоподібні й неправдоподібні.Б. Демонстративні й недемонстративні.
B. Необхідні (демонстративні) й правдоподібні (ймовірні).
12. Необхідний(дедуктивний) умовивід - це міркування, в якому:
A. Висновок виводиться із засновків за будь-яких умов.
Б. Із засновків випливає висновок.
B. З істинних засновків, якщо наявне відношення логічного слідування між засновками і висновком, виводиться істинний висновок.
13. До дедуктивних умовиводів належать:
A. Умовиводи, в основі яких лежать відношення між термінами суджень.
Б. Усі умовиводи, в основі яких лежать зв’язки між висловленнями.
B. Виводи логіки висловлень і виводи логіки предикатів.
14. Виводи логіки висловлень поділяються на:
A. Прямі й безпосередні
Б. Прямі й опосередковані.
B. Прямі й непрямі.
15. Прямі виводи - це міркування, в основі яких лежать правила прямих виводів.
А.Так.
Б. Ні.
16. Непрямі виводи - це міркування, в основі яких лежать правила непрямих виводів.
А.Так.
Б. Ні.
17. Прямі виводи поділяються на:
A. Суто умовні, умовно-категоричні, розділово-категоричні, умовно-розділові.
Б. Умовні, розділові, лематичні.
B. Суто умовні, суто розділові, суто лематичні.
18. Суто умовним називається умовивід, в якому засновки і висновок - судження умовні.
А.Так.
Б. Ні.
19. Умовно-категоричним називається умовивід, в якому один із засновків - судження умовне, інший засновок - судження категоричне.
А.Так.
Б. Ні.
20. Умовно-розділовий умовивід - це міркування, в якому один із засновків - судження умовне, а інший засновок - судження розділове.
А.Так.
Б. Ні
21. Розділово-категоричний умовивід - це міркування, в якому один із засновків - судження розділове, а інший засновок - судження категоричне.
А.Так.
Б. Ні.
22. Правильними формами міркування за схемою умовно- категоричного умовиводу є:
A. Modus ponendo tollens i modus tollendo ponens.
Б. Modus ponens i modus tollens.
B. Modus tolendo i modus ponendo.
23.
Правильними формами міркування за схемою розділово- категоричного умовиводу є:А. Modus ponens і modus tollens.
Б. Modus ponendo tollens і modus tollendo ponens.
В. Modus ponendo і modus tollendo.
24. Коректними формами міркування за схемами умовно- розділового умовиводу є:
A. Конструктивна дилема.
Б. Проста і складна конструктивна й деструктивна дилеми.
B. Деструктивна дилема.
25. Основними видами непрямих виводів є:
A. Міркування за певними правилами.
Б. Введення імплікації, зведення „до абсурду”, „усунення заперечення”, міркування „від супротивного(протилежного)”; „міркування за випадками”.
B. Міркування за правилами непрямих виводів.
26. До виводів логіки предикатів належать:
A. Безпосередні умовиводи.
Б. Безпосередні та опосередковані умовиводи.
B. Опосередковані умовиводи.
27. Безпосередніми умовиводами є:
A. Перетворення, протиставлення суб’єктові, протиставлення предикатові.
Б. Перетворення, обернення, протиставлення предикатові, протиставлення суб’єктові, виводи за „логічним квадратом”.
B. Перетворення, обернення, виводи за „логічним квадратом”.
28. Перетворення - це безпосередній умовивід, в якому:
A. Предикат висновку тотожний предикату засновку.
Б. Предикат висновку суперечить предикату засновку.
B. Предикат висновку відмінний від предиката засновку.
29. Обернення - це вид безпосереднього умовиводу, в якому:
A. Суб’єкт засновку стає суб’єктом висновку, а предикат засновку стає предикатом висновку.
Б. Суб’єкт засновку стає предикатом висновку, а предикат засновку стає суб’єктом висновку.
B. Суб’єкт і предикат засновку переходить у висновок.
30. Протиставлення предикатові - це вид безпосереднього умовиводу, в якому:
A. Висновок є результатом перетворення.
Б. Висновок є результатом одночасного перетворення і обернення.
B. Висновок є результатом обернення.
31. Умовиводи за “логічним квадратом” поділяються на певні види за характером логічного відношення між категоричними судженнями.
А.Так.
Б. Ні.
32. До опосередкованих умовиводів належать:
A. Простий категоричний силогізм, фігури і модуси силогізму, складні, скорочені та складноскорочені силогізми.
Б. Фігури і модуси простого категоричного силогізму.
B. Складні, складноскорочені, скорочені силогізми.
33. Простий категоричний силогізм - це:
A. Вид опосередкованого умовиводу, в якому з двох категоричних суджень-засновків на підставі визначення зв’язку між крайніми терміна-ми через середній термін виводять нове судження- висновок.
Б. Модус опосередкованого умовиводу, в якому засновок і висновок - судження категоричні.
B. Вид дедуктивного умовиводу, в якому з двох або більше засновків виводять висновок, який є категоричним судженням.
34. Внутрішня логічна структура простого категоричного силогізму включає:
A. Більший, середній та менший терміни.
Б. Крайні терміни силогізму.
B. Середній термін силогізму.
35. До загальних правил простого категоричного силогізму належать:
A. Правила термінів і засновків силогізму.
Б. Правила засновків силогізму.
B. Правила термінів силогізму.
36. Порушення правил термінів силогізму призводить до помилок:
A. “Почетверіння термінів”; безпідставне “розширення висновку”, “розширення меншого терміна”, “розширення більшого терміна”.
Б. “Розширення середнього терміна”, “розширення меншого засновку”.
B. “Розширення середнього терміна”, ”розширення більшого засновку”.
37. Чи можливо вивести висновок із двох заперечених засновків силогізму?
А.Так.
Б. Ні.
38. Якщо один із засновків силогізму - судження часткове, то й висновок -
A. Судження категоричне.
Б. Судження просте.
B. Судження часткове.
39. Якщо один із засновків силогізму - судження заперечне, то й висновок -
A. Судження загальне.
Б. Судження часткове.
B. Судження заперечне.
40. Якщо засновки силогізму - судження часткові, то висновок -
A. Судження загальне.
Б. Судження часткове.
B. Неможливий.
41.
Якщо середній термін в силогізмі займає місце суб’єкта в більшому засновку і місце предиката в меншому засновку, то міркування здійснюють за:A. Третьою фігурою.
Б. Другою фігурою.
B. Першою фігурою.
Г. Четвертою фігурою.
42. За другою фігурою міркують тоді, коли:
A. Середній термін займає місце предиката в більшому засновку.
Б. Середній термін займає місце предиката в меншому засновку.
B. Середній термін в силогізмі займає місце предиката в більшому й меншому засновках.
43. Міркування здійснюють за третьою фігурою тоді, коли середній термін займає місце:
A. Суб’єкта в меншому засновку і предиката в більшому засновку.
Б. Суб’єкта і предиката в більшому й меншому засновках.
B. Суб’єкта в більшому й меншому засновках.
44. За схемою четвертої фігури міркують тоді, коли середній термін займає місце:
A. Предиката в більшому і меншому засновках.
Б. Суб’єкта в більшому і меншому засновках.
B. Предиката в більшому й суб’єкта в меншому засновках.
45. Якщо більший засновок - судження загальне, а менший засновок - судження ствердне, то міркування здійснюється за:
A. Третьою фігурою силогізму.
Б. Другою фігурою силогізму.
B. Першою фігурою силогізму.
Г. Четвертою фігурою силогізму.
46. Якщо більший засновок - судження загальне, а менший засновок - судження заперечне, то за якою фігурою силогізму міркують ?
A. Першою.
Б. Другою.
B. Третьою.
Г.Четвертю.
47. За якою фігурою силогізму міркують, якщо менший засновок - судження ствердне?
A. Першою.
Б. Другою.
B. Третьою.
Г. Четвертою.
48. За якою фігурою силогізму міркують: якщо більший засновок - судження ствердне, а менший засновок - судження загальне; якщо один із засновків - судження заперечне, а більший засновок - судження загальне; якщо менший засновок - судження ствердне, а висновок - судження часткове?
A. Першою.
Б. Другою.
B. Третьою.
Г. Четвертою.
49. Правильними модусами першої фігури силогізму є:
A. Barbara, Celarent, Darii, Ferio.
Б. Barbara, Celarent, Darii, Festiono.
B. Barbara, Celarent, Darii, Felapton.
Г. Barbara, Celarent, Darii, Fresison.
50. Правильними модусами другої фігури силогізму є:
A. Cesare, Camestres, Festino, Baroco.
Б. Cesare, Camestres, Festino, Bacardo.
B. Cesare, Camestres, Festino, Bramantip.
Г. Cesare, Camestres, Festino, Barbara.
51. Правильними модусами третьої фігури силогізму є:
A. Darapti, Disamis, Datisi, Felapton, Bocardo, Ferison.
Б. Darapti, Disamis, Datisi, Felapton, Bocardo, Ferio.
B. Darapti, Disamis, Datisi, Felapton, Bocardo, Fresison.
Г. Darapti, Disamis, Datisi, Felapton, Bocardo, Fesapo.
52. Правильними модусами четвертої фігури силогізму є:
A. Bramantip, Camenes, Dimaris, Fesapo,Fresison.
Б. Bramantip, Camenes, Dimaris, Fesapo, Ferio.
B. Bramantip, Camenes, Dimaris, Fesapo, Ferison.
Г. Bramantip, Camenes, Dimaris, Fesapo,Felapton.
53. Простий категоричний силогізм, в якому пропущена якась одна з його частин, називається:
A. Ентимемою.
Б. Епістемою.
B. Епіхейремою.
54. Вид якого полісилогізму репрезентує подана схема міркування?
Усі В суть С
Усі А суть В
Усі А суть С
Усі Д суть А
Усі Д суть С
Усі Е суть Д
Усі Е суть С
А. Прогресивний.
Б. Регресивний.
55. Якого виду полісилогізм репрезентує подана схема міркувань Усі Е суть В
Усі В суть А
Усі Е суть А
Усі А суть Д
Усі Е суть Д
Усі Д суть С
Усі Е суть С
А. Прогресивний.
Б. Регресивний.
56. Який вид сориту репрезентує наступна схема міркування:
Усі В суть С
Усі А суть В
Усі Д суть А
Усі Е суть Д
Усі Е суть С
А. Прогресивний.
Б. Регресивний.
5 7. Який вид сориту репрезентує така схема міркування:
Усі Е суть Д
Усі Д суть А
Усі А суть В
Усі В суть С
Усі Е суть С
А. Прогресивний.
Б. Регресивний.
58. Чи репрезентує подана нижче схема епіхейрему?
М є Р, бо М є N
S є М, бо S є О
S є Р
А.Так.
Б. Ні.
59. Правдоподібне міркування - це:
A. Умовивід, в якому логічне відношення між засновками і висновком має ймовірний характер.
Б. Умовивід, в якому ступінь достовірності висновку обмежено засновками.
B. Умовивід, в якому думка рахується від менш вірогідного до більш вірогідного.
60. Основними видами правдоподібних умовиводів є:
A. Неповна індукція, аналогія.
Б. Популярна індукція, аналогія відношень.
B. Наукова індукція, аналогія властивостей.
61. Видами неповної індукції є:
А. Популярна та наукова індукція.
Б. Звичайна та наукова індукція.
62. Основними методами встановлення причинних зв’язків є:
A. Метод єдиної подібності, метод різниці, метод супровідних змін, метод залишків.
Б. Метод повноти, метод статистичних узагальнень, метод остач.
B. Метод несуперечливості, метод супровідних змін, метод
порівняння.
63. Поширеними видами міркування за аналогією є:
A. Аналогія властивостей, аналогія відношень.
Б. Повна аналогія і неповна аналогія.
B. Наукова аналогія і практична аналогія.
64. Міркування за аналогією - це:
A. Умовивід, в якому на підставі подібності предметів і явищ в одних ознаках, отримують висновок про схожість їх в інших ознаках.
Б. Умовивід, який не є індуктивним.
B. Умовивід, в якому отримують висновок за аналогією.
65. Чи можливо, міркуючи за аналогією властивостей та за аналогією відношень, отримати достовірне знання?
А.Так.
Б. Ні.
5.7.