ТЕСТ
1. Характерними ознаками правильного мислення є:
A. Обґрунтованість і доказовість.
B. Правильність і доведеність.
В. Досконалість і обґрунтованість.
2. Аргументація - це:
A.
Безпосереднє чи опосередковане обґрунтування істинності або хибності певного твердження.Б. Безпосереднє чи опосередковане доведення або спростування будь-якого фрагмента знання про об’єктивну реальність.
B. Процес виведення нового знання про дійсність.
3. Логічною основою аргументації є:
A. Доведення і спростування.
Б. Верифікація і фальсифікація.
B. Підтвердження і спростування.
4. Доведення буває:
A. Безпосереднім й опосередкованим.
Б. Прямим і остенсивним.
B. Непрямим і всебічним.
5. Безпосередній спосіб доведення передбачає:
A. З’ясування істиннісного значення змісту певного твердження шляхом апелювання до чуттєвого досвіду.
Б. Визначення статусу думки поза теоретичним досвідом.
B. Обґрунтування параметрів знання у контексті практичного досвіду.
6. Опосередкований спосіб доведення - це:
A. Спосіб обґрунтування певного твердження іншими твердженнями.
Б. Обґрунтування істиннісного значення певного фрагмента знання за допомоги раніше доведених законів, принципів, постулатів, правил, істинність яких є незаперечною.
B. Форма підтвердження нового знання.
7. Доведення у широкому розумінні - це:
A. Форма обґрунтування особливих тверджень.
Б. Будь-яка форма і спосіб обґрунтування достовірності певного твердження.
B. Спосіб відстоювання змісту висловлення.
8. Доведення у вузькому розумінні - це:
A. Логічна дія, яка істотно відмінна від спростування.
Б. Логічна операція з обґрунтування істинності певного судження (висловлення) за допомоги інших суджень (висловлень), істинність яких доведена практикою.
B. Форма й спосіб отримання істинного знання.
9. Метою доведення є:
A. Обґрунтування коректності певної думки.
Б. Обґрунтування істинності певного твердження.
B. Форма й спосіб отримання істинного знання.
10. Структура доведення:
A. Теза, аргумент, слідування.
Б. Теза, аргумент, демонстрація.
B. Теза, відношення, аргумент.
11. Теза - це твердження, котре потребує доведення:
А.Так.
Б. Ні.
12. Логічною формою вираження тези є:
A. Судження.
Б. Поняття.
B. Умовивід.
13. Аргументи у вузькому розумінні - це:
A. Судження, істинність яких доведена практикою.
Б. Будь-які судження, що стосуються тези.
B. Система правильних суджень.
14. Аргументи у широкому розумінні - це:
A. Факти, закони, принципи, постулати, теорії, гіпотези, листи, мемуари, літописи, хроніки, дефініції, зміст яких є об’єктивним.
Б. Будь-які фрагменти знання, зміст яких є бездоганним.
B. Приклади, ілюстрації, взірці тощо.
15. Науковий факт - це:
A. Фрагмент знання, витлумачений тією чи іншою теоретичною системою знання.
Б. Подія, або те, що відбулося.
B. Фактографічний опис реальності.
16. Закон - це:
A. Наперед визначений зв’язок явищ, станів, процесів, що проявляються час від часу.
Б. Будь-який зв’язок, спільний для певної групи явищ.
B. Об’єктивний, сталий, внутрішній, доконечний, істотний зв’язок, спільний для певної множини явищ, процесів, який повторюється за однакових умов і призводить за цих умов до визначеного результату.
17. Теорія як аргумент - це:
A. Система знання, що репрезентує собою результат теоретичних розмислів.
Б. Фрагмент знання, відмінний від факта та гіпотези.
B. Форма організації достовірного знання, репрезентованого системою суджень, пов’язаних між собою визначеними способами залежності таким чином, що із одних суджень за певними правилами слідування виводяться інші судження.
18. Аксіома як аргумент - це:
A. Істинне судження, що репрезентує аргумент.
Б. Думка, яку прийнято називати очевидною.
B. Фрагмент достовірного знання, що постає у формі завжди істинного твердження в межах певної дедуктивної теорії, яке не потребує доведення.
19. Постулат як аргумент - це:
A. Додаткове припущення, що репрезентує вимогу дотримання коректності процесу доведення, яке саме собою не потребує обгрунтування.
Б. Одна із вимог, якої дотримуються в процесі доведення.
B. Переконливе твердження, що постає у ролі припущення, яке вводиться у систему доведення в межах конкретної теорії без обгрунтування і вважається достатньою підставою для обгрунтування інших тверджень.
20. Дефініція як аргумент - це:
A. Дія, що розкриває зміст поняття, яке є достатньою, але не необхідною підставою для екстраполяції ознак однієї предметної області на споріднену.
Б. Логічна операція, що розкриває зміст і обсяг поняття, покладеного в основу переходу від одних міркувань до інших.
B. Логічна дія, що розкриває зміст поняття, яке служить підставою для переходу від одних міркувань до інших у процесі доведення.
21. Демонстрація - це:
A. Форма фіксації відношення між тезою й аргументами.
Б. Форма і спосіб виведення тези з аргументів.
B. Спосіб виведення тези з аргументів.
22. Демонстрація репрезентує собою:
A. Довільний зв’язок між тезою і аргументами.
Б. Логічний зв’язок між тезою й аргументами на підставі визначених формою міркування правил.
B. Зв’язок тези з аргументами.
23. Доведення постає у формі:
A. Суджень.
Б. Умовиводів.
B. Понять.
24. Чи вірно, що засновки умовиводу виконують роль аргументів, висновок постає у ролі тези, форма умовиводу та її правила - демонстрацією?
А.Так.
Б. Ні.
25. За формою умовиводів доведення поділяють на:
A. Традуктивні.
Б. Дедуктивні й недедуктивні.
B. Демонстративні та за аналогією.
26. Дедуктивним називається доведення, в якому:
A. Загальні судження-засновки породжують тезу.
Б. Загальні судження використовуються для виведення менш загальних.
B. Загальні судження-засновки застосовуються як аргументи для обгрунтування (підтвердження) часткових або одиничних суджень-висновків, що постають у формі тез.
27.
Індуктивним називається доведення, в якому часткові судження є аргументами для обґрунтування тези, яка є загальним судженням певного ступеня вірогідності.А.Так.
Б. Ні.
28. Доведення за аналогією - це таке міркування, в якому тезою є вірогідний висновок про подібність предметів на підставі аргументів-засновків, в яких фіксується інформація про подібність або відмінність порівнюваних предметів у їХніх істотних ознаках.
А.Так.
Б. Ні.
29. За способом визначення істинності тези доведення поділяють на:
A. Прямі й непрямі.
Б. Прямі й лінійні.
B. Непрямі й зворотні.
30. Прямим називається доведення, в якому істинність тези безпосередньо випливає із:
A. Аргументів.
Б. Засновків.
B. Висновків.
31. Чи можуть служити за приклад прямих доведень силогістичні умовиводи ?
А.Так.
Б. Ні.
32. Пряме доведення здійснюється за схемою:
а) доводжуване речення (формула) вводиться у формі
припущення;
б) із припущення (формул) виводяться за правилами логічного
слідування наслідки (формули);
в) доведення завершується доводжуваним реченням (формулою). А.Так.
Б. Ні.
33. Чи можливо застосувати мову символів і правила логічного слідування, щоб здійснити пряме доведення у формі числення?
А.Так.
Б. Ні.
34. Непрямим вважається доведення, в якому істинність тези визначається через доведення хибності антитези:
А.Так.
Б. Ні.
35. Видами непрямих доведень є:
A. Апагогічне та розділове.
Б. Єднальне та “від супротивного”.
B. Розділове та єднальне.
36. Апагогічне доведення здійснюється за таким алгоритмом:
1. одне із речень (формул) записується у вигляді припущення;
1а) записуємо припущення непрямого доведення (формулу, що суперечить консеквентну (~С);
2. записуємо речення (формули), що випливають із прямого й непрямого припущень і раніше доведених формул за одним із правил слідування;
3. з’ясовуємо (виявляємо) суперечність у висновках.
А. Так.
Б. Ні.
37. Який вид непрямого доведення репрезентує подана нижче схема (модель) міркування?
А.
Розділове.
Б. Апагогічне.
38. Спростування - це:
A. Логічна операція, яка є протилежною доведенню.
Б. Логічна дія, в процесі якої встановлюється хибність тези або неспроможність доведення в цілому.
B. Логічна дія, що нагадує фальсифікацію.
39. За структурою спростування містить:
A. Тезу, аргументи, демонстрацію.
Б. Тезу спростування, аргументи спростування, демонстрацію спростування.
B. Тезу й аргументи.
40. За способом ведення спростування поділяють на:
A. Безпосередні й опосередковані.
Б. Прямі й непрямі.
B. Наукові й ненаукові.
41. Чи здійснюють пряме спростування тези за таким алгоритмом:
а) записати тезу;
б) припустити її істинність і вивести з неї логічні наслідки;
в) співставити наслідки з фактами;
г) записати схему міркування і визначити хибність наслідків;
д) на підставі хибності наслідків вивести висновок про хибність тези за правилом заперечного модусу умовно-категоричного умовиводу:
А.Так.
Б. Ні.
42. Чи вірно те, що непряме доведення тези здійснюється за таким алгоритмом:
а) записують тезу;
б) висувають антитезу;
в) обгрунтовують істинність антитези;
г) записують залежність між тезою й аргументами за схемою
міркування МТР?
А.Так.
Б. Ні.
43. Спростувати аргументи можна шляхом доведення їх неспроможності за таким алгоритмом:
а) записати тезу й аргументи;
б) встановити істинність чи хибність аргументів;
в) записати схему міркування і визначити правильність
(неправильність) міркування.
А.Так.
Б. Ні.
44. Щоб спростувати демонстрацію, треба встановити факт відсутності відношення логічного слідування між тезою й аргументами.
А.Так.
Б. Ні.
45. Чи можливо спростувати демонстрацію за алгоритмом:
а) записати завдання, віднайти тезу й аргументи, записати їх
мовою відповідної логічної теорії;
б) виявити логічний зв’язок між тезою й аргументами;
в) записати схему міркування мовою символів;
г) виявити відсутність відношення логічного слідування на підставі недотримання правил міркування.
А.Так.
Б. Ні.
34. Чи спрощують процедуру з’ясування наявності чи відсутності відношення логічного слідування між тезою й аргументами такі методи: метод таблиць істинності, метод аналітичних таблиць, розв’язкові процедури логіки висловлень та логіки предикатів тощо?
А.Так.
Б. Ні.
35. Якою має бути теза, щоб її довести?
A. Частково визначеною і чіткою.
Б. Будь-яким судженням, що потребує доведення.
B. Логічно визначеною, чіткою, тотожною сама собі.
36. Якщо теза не є тотожною сама собі, то виникають такі помилки:
A. “Нечіткість і невизначеність тези”.
Б. “Argumentum ad homine”, argumentum ad publicum”, “логічна диверсія”.
B. “Втрата тези”, “Підміна тези”, “Часткова підміна тези”.
37. Щоб виконати свою роль підстави для доведення чи спростування тези, аргументи мають бути твердженнями:
A. Науковими, мудрими, визнаними, доречними, залежними від змісту тези.
Б. Сильними, перевіреними досвідом, доказовими, повними, непоспішними.
B. Завжди істинними і доведеними, обгрунтованими незалежно від тези, не перебувати у відношенні суперечності, достатніми для доведення тези.
38. Порушення правил демонстрації призводить до таких основних помилок:
A. Перехід від сказаного в певному відношенні до сказаного безвідносно, “аргумент до сили”, “аргумент до вигоди”, “аргумент до здорового глузду”.
Б. Невиправданий логічний перехід від вузької сфери до ширшої, від сказаного з умовою до сказаного безумовно.
B. “Порушення правил умовиводу”, у формі яких ведеться доведення чи спростування, “позірне доведення”, “удаване спростування”.
6.5.