Тести
1. Ім'я - це:
а) слово або сполучення слів;
б) мовний знак;
в) поняття.
2. Ім'я має значення:
а) предметне і смислове;
б) об’єктне і смислове;
в) предметне і змістовне.
3. Відношення іменування регулюють такі принципи:
а) однозначності, об’ємності, взаємозамінюваності;
б) однозначності, тотожності, взаємозамінюваності;
в) однозначності, предметності, взаємозамінюваності.
4. Одиничне ім'я - це:
а) ім’я, обсяг якого містить один елемент;
б) ім’я, яке позначає предмет незалежно від наявності у нього певних ознак;
в) ім’я, яке позначає індивідуальний предмет.
5. Загальне ім'я - це:
а) ім’я, яке позначає предмет у зв’язку із наявністю у нього певних ознак;
б) ім’я, яке виокремлює один предмет із множини предметів;
в) ім’я, обсяг якого містить більше одного елемента.
6. Конкретне ім'я - це:
а) ім’я, елементом обсягу якого є окремий предмет або клас предметів;
б) ім’я, яким позначено предмет, що існує самостійно;
в) ім’я, елементом обсягу якого є ознаки з їх носіями.
7. Абстрактне ім'я - це:
а) ім’я, елементом обсягу якого є ознака, ізольована від її носія;
б) ім’я, елементом обсягу якого є властивості предметів або відношення між ними;
в) ім’я, яким позначено предмет, що самостійно не існує.
8. Просте ім'я - це:
а) ім’я, яке складається з двох та більше слів;
б) ім’я, яке не дає жодної інформації про позначуваний предмет;
в) ім’я, яке позначає предмет, що існує самостійно.
9. Складне ім'я - це:
а) ім’я, смисл якого визначається конкретною ситуацією або контекстом;
б) ім’я, яке містить певну змістовну інформацію про позначу- ваний предмет;
в) ім’я, яке позначає певну сукупність предметів.
10. Неточне ім'я - це:
а) ім’я, предметне значення якого не можна чітко визначити;
б) ім’я, смислове значення якого неможливо чітко визначити;
в) ім’я, яке має різні предметні та смислові значення.
11. Неясне ім'я - це:
а) ім’я, смислове значення якого неможливо чітко визначити;
б) ім’я, предметне значення якого неможливо чітко визначити;
в) ім’я, яке має одне предметне і одне смислове значення.
12. Поняття - це:
а) психічне уявлення;
б) загальне ім’я;
в) молекула міркування.
13. Поняття є способом:
а) фіксації суб’єктивних вражень;
б) нагромадження інформації про дійсність;
в) відображення суттєвого у міркуванні.
14. Поняття виражають за допомогою:
а) слів та словосполучень;
б) речень;
в) сполучників.
15. Структура поняття складена із:
а) змісту та обсягу;
б) смислу та обсягу;
в) предметного та смислового значення.
16. Обсяг поняття - це:
а) кількість букв, з яких воно складається;
б) теоретична важливість цього поняття;
в) множина предметів, які узагальнені в понятті.
17. Зміст поняття - це:
а) частини предметів, узагальнені в понятті;
б) сукупність елементів його обсягу;
в) сукупність суттєвих ознак предметів, узагальнених в понятті.
18. Залежно від типів елементів обсягу поняття поділяють на:
а) конкретні та абстрактні;
б) загальні та конкретні;
в) абстрактні та збірні.
19. Залежно від кількості елементів обсягу поняття поділяють на:
а) загальні, конкретні, порожні;
б) одиничні, абстрактні, конкретні;
в) загальні, одиничні, порожні.
20. Залежно від характеру елементів обсягу поняття поділяють на:
а) позитивні та негативні;
б) збірні та незбірні;
в) загальні та конкретні.
21. Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, на підставі яких предмети узагальнюють у клас, поняття поділяють на:
а) позитивні та негативні;
б) абстрактні та позитивні;
в) збірні та незбірні.
22. Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, які вказують на відношення з іншими поняттями, поняття поділяють на:
а) збірні та незбірні;
б) відносні та безвідносні;
в) конкретні та абстрактні.
23. Між сумісними поняттями можна встановити такі відношення:
а) тотожності, підпорядкування, перетину;
б) тотожності, співпідпорядкування, перетину;
в) тотожності, подібності, підпорядкування.
24. Між несумісним поняттями можна встановити відношення:
а) співпідпорядкування, протилежності, перетину;
б) протилежності, суперечності, підпорядкування;
в) протилежності, суперечності, співпідпорядкування.
25. Визначення - це логічна операція над:
а) обсягом поняття;
б) змістом поняття;
в) змістом та обсягом поняття.
26. Різновидами явних визначень є:
а) атрибутивно-реляційні, звичайні контекстуальні, операційні;
б) генетичні, атрибутивно-реляційні, операційні;
в) генетичні, звичайні контекстуальні, операційні.
27. Різновидами неявних визначень є:
а) звичайні контекстуальні, атрибутивно-реляційні, остенсивні;
б) звичайні контекстуальні, аксіоматичні, остенсивні;
в) прості контекстуальні, остенсивні, аксіоматичні.
28. Прийомами, подібними до визначень є:
а) опис, характеристика, порівняння, розрізнення;
б) опис, характеристика, розрізнення, метафора;
в) характеристика, порівняння, розрізнення, оцінка.
29. Поділ поняття - це:
а) логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від родового поняття до множини видових понять;
б) логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від множини видових понять до родового поняття;
в) логічна операція, в результаті якої розкривають зміст поняття.
30. Структура поділу поняття складена із:
а) подільного поняття, видового поняття, підстави поділу;
б) родового поняття, видового поняття, підстави поділу;
в) подільного поняття, членів поділу, підстави поділу.
31. Видами поділу поняття є:
а) поділ за видозміною ознаки, поділ через найближчий рід та видову ознаку;
б) поділ за видозміною ознаки, дихотомічний поділ;
в) поділ через найближчий вид та родову ознаку, дихотомічний поділ.
32. Видами класифікації є:
а) природна та штучна;
б) природна та логічна;
в) логічна та змістовна.