Запитання

1. Як можна визначити ім’я? Що таке предметне значення іме­ні? Яке визначення смислового значення імені? Чому смисл є спо­собом подання денотату імені?

2. Як визначається обсяг імені? Яке визначення змісту імені? Яким чином співвідноситься обсяг і зміст імені з його предметним і смисловим значенням?

3.

4. При порушенні якого принципу відношення іменування мають місце інтенсійні контексти? Чи враховують в екстенсійному контекс­ті смислові значення мовних виразів, що входять до його складу?

5. Яке визначення простого імені? Чи має смисл просте ім’я? Чим просте ім’я відрізняється від складного? Чим відрізняються абстрактні і конкретні, множинні і одиничні, неописові і описові, власні і загальні імена?

6. Яке визначення поняття? Чим поняття відрізняється від ін­ших форм міркування? Що є спільним для поняття і уявлення та чим вони відрізняються?

7. Чому необхідно створювати та використовувати поняття? Які існують прийоми утворення понять? Що таке порівняння, ана­ліз, синтез, абстрагування та узагальнення?

8. Як співвідноситься поняття і слово? Чи можна стверджува­ти, що поняття і слово - це одне й те саме? Про що свідчать явища синонімії та омонімії?

9. Що таке термін? Чи можна ототожнювати поняття, слово і термін? Як співвідносяться термін і поняття про термін? Чи мо­жуть з одним і тим самим терміном співвідноситись різні поняття? У якому зв’язку перебувають поняття та ім’я?

10. Що таке зміст і обсяг поняття? Як вони співвідносяться? Який закон регулює відносини між змістом та обсягом поняття? Як він формулюється? Чи змінюється історично зміст і обсяг поняття?

11. Що називають ознакою предмета? Які з ознак предмета є суттєвими і несуттєвими, одиничним та загальними? Які ознаки на­лежать до видових, а які - до родових? Чи можуть родові ознаки ста­вати видовими і навпаки? Що таке найвищий рід і найнижчий вид?

12.

13. Що таке логічна характеристика поняття? Як вона склада­ється? Які помилки найчастіше допускають при її складанні? Яки­ми бувають поняття за обсягом і змістом?

14. Що є об’єктивною підставою узагальнення і обмеження понять? Як змінюється обсяг і зміст поняття при узагальненні та обмеженні? Що є межею узагальнення і обмеження?

15. На якій підставі в традиційній логіці виокремлюють одини­чні, загальні та порожні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть приклади. Яке призначення порожніх понять? Які обставини зумо­влюють порожнечу поняття?

16. На якій підставі у традиційній логіці виокремлюють конк­ретні та абстрактні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть прик­лади. Поясніть на прикладах, у чому полягає відмінність між ними?

17. На якій підставі у традиційній логіці виокремлюють збірні та незбірні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть приклади. Чи може бути збірне поняття одиничним? Наведіть приклад.

18. На якій підставі у традиційній логіці виокремлюють позитив­ні та негативні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть приклади. Чи може негативне поняття бути абстрактним? Наведіть приклад.

19. На якій підставі у традиційній логіці виокремлюють відно­сні і безвідносні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть прикла­ди. Чи може одне і те ж поняття водночас вважатися відносним і безвідносним?

20. У чому полягає операція визначення поняття? Під час виз­начення поняття розкривають зміст поняття чи його обсяг? Які ви­ди визначень Ви знаєте?

21. Що таке явні визначення? Які види явних визначень Ви знаєте? Чи усі явні визначення будують як визначення через най­ближчий рід та видову ознаку?

22. Що таке неявні визначення? Які види неявних визначень Ви знаєте? Чи можна в неявних визначеннях виокремити дефінієн- дум і дефінієнс?

23. Скільки існує правил визначень? Який їх зміст? Які логічні помилки допускають у визначеннях? Що таке прийоми подібні до визначень? Які прийоми подібні до визначень Ви знаєте? Чому прийоми подібні до визначень не можна вважати дефініціями?

24. У чому полягає операція поділу понять? Під час поділу по­діляють зміст поняття чи його обсяг? Яка структура поділу?

25. Чи може підставою поділу бути несуттєва ознака? Чи мож­на під час поділу отримати один член поділу? Чи можна під час поділу поняття отримати два члени поділу, які б знаходилися у від­ношенні протилежності?

26. Які види поділу поняття Ви знаєте? Чим відрізняється по­діл поняття за видозміною ознаки від дихотомічного поділу? Чи можна вважати поділом розділення предмета на частини?

27. Скільки існує правил поділу поняття? Який їх зміст? Які логічні помилки допускають у поділах понять?

28. Що таке класифікація? Які види класифікації Ви знаєте?