Тести
1. Міркування - це:
а) виведення нового знання;
б) обґрунтування нового знання;
в) виведення і обґрунтування нового знання.
2. Складовими міркування є:
а) твердження;
б) засновок;
в) предикат.
3. Вивід - це:
а) форма міркування, в якій що-небудь стверджується або заперечується;
б) форма міркування, за допомогою якої з наявних суджень отримують нове судження;
в) форма міркування, в якій фіксуються суттєві ознаки предметів.
4. Доведення - це:
а) форма міркування, в якій обґрунтовується істинність яких- небудь суджень;
б) форма міркування, в якій обґрунтовується хибність яких- небудь суджень;
в) форма міркування, в якій обґрунтовується виконуваність яких-небудь суджень.
5. Складовою структури доведення є:
а) модус;
б) предикат;
в) аргумент.
6. Логічна істина - це:
а) твердження, яке логічно істинне за будь-яких обставин;
б) твердження, яке логічно правильне за будь-яких обставин;
в) твердження, яке логічно істинне за деяких обставин.
7. Логічне випливання - це:
а) відношення, що існує між засновками і висновком міркування, виражене у вигляді логічного підпорядкування;
б) відношення, що існує між засновками і висновком міркування, виражене у вигляді логічного закону;
в) відношення, що існує між засновками і висновком міркування, виражене у вигляді логічного підтвердження;
8. Дедуктивний вивід - це перенесення із засновків у висновок:
а) наявної інформації;
б) доповненої інформації;
в) перевіреної інформації;
9. Дедуктивні виводи відрізняються від індуктивних:
а) відношенням логічного випливання;
б) відношенням імовірнісного підтвердження;
в) відношенням взаємозамінюваності термінів.
10. Натуральні числення логіки висловлювань містять:
а) правила логічних сполучників;
б) кванторні правила;
в) правила логічних сполучників і кванторні правила.
11. Аксіоматичні числення логіки висловлювань містять:
а) правила логічних сполучників і кванторні правила;
б) список аксіом і правила логічних сполучників;
в) аксіоми числення і кванторні правила.
1? CvPiVfii введення кон'юнкції має вигляд: 
17. До виводів логіки висловлювань належать:
а) дидактично-категоричні;
б) умовно-розділові;
в) інтуїтивно-аксіоматичні.
18. Суто умовний вивід - це вивід:
а) засновки якого категоричні судження, а висновок судження;
умовне
б) один із засновків якого є умовним судженням, інший - категоричним судженням;
в) і засновки, і висновок якого - умовні судження.
19. Умовно-категоричний вивід - це вивід:
а) засновки якого умовні судження, висновок - категоричне судження;
б) засновками якого є умовне і категоричне судження, висновком - категоричне судження;
в) засновки якого категоричні судження, а висновок - умовне судження.
20. Розділово-категоричний вивід - це:
а) форма виводу, засновками і висновком якого є альтернативні судження;
б) форма виводу, в якому із спільної альтернативи і категоричного засновку виводиться категоричний висновок;
в) форма виводу, в якому засновки - умовні та розділові судження, а висновок може бути категоричним або розділовим судженням.
21. Безпосередній вивід - це:
а) вивід із простого засновку;
б) вивід із одного засновку;
в) вивід із найближчого засновку.
22. Простий силогізм має:
а) один засновок;
б) два засновки;
в) два і більше засновків.
23. До складу простого силогізму входить:
а) більший, менший, середній терміни;
б) більший, менший, середній засновки;
в) логічний сполучник, більший, менший засновки.
24. Середній термін силогізму:
а) присутній у висновку;
б) присутній тільки у засновках;
в) присутній у висновку і у засновках.
25. Фігура силогізму визначається:
а) розташуванням більшого терміна в засновках і висновку;
б) розташуванням середнього терміна;
в) місцем, яке займає в засновках і висновку середній термін.
26. У першій фігурі силогізму:
а) середній термін займає місце суб’єкта у більшому засновку і місце предиката - у меншому;
б) середній термін займає місце предиката у більшому засновку і місце суб’єкта - у меншому;
в) середній термін займає місце суб’єкта в обох засновках.
27. У другій фігурі силогізму:
а) середній термін займає місце суб’єкта у більшому засновку і місце предиката - у меншому;
б) середній термін займає місце предиката в обох засновках ;
в) середній термін займає місце суб’єкта в обох засновках.
28. У третій фігурі силогізму:
а) середній термін займає місце суб’єкта в обох засновках ;
б) середній термін займає місце предиката в обох засновках ;
в) середній термін займає місце суб’єкта у більшому засновку і місце предиката - у меншому.
29. У четвертій фігурі силогізму:
а) середній термін займає місце суб’єкта у більшому засновку і місце предиката - у меншому;
б) середній термін займає місце предиката у більшому засновку і місце суб’єкта - у меншому;
в) середній термін займає місце предиката в обох засновках.
30. Натуральні числення логіки предикатів включають:
а) аксіоми числення і кванторні правила;
б) правила редукції і кванторні правила;
в) правила логічних сполучників і кванторні правила.
31. Аксіоматичні числення логіки предикатів включають:
а) правила логічних сполучників, аксіоми числення і кванторні правила;
б) правила редукції, аксіоми числення і кванторні правила;
в) правила підстановки, аксіоми числення і правила логічних сполучників.