Запитання
1. Як можна визначити міркування? Чим засновки міркування відрізняються від його висновку? Що таке вивідність і доказовість міркування?
2. Що таке вивід? Яким чином визначається вивід у традиційній логіці? Яке розуміння виводу в сучасній логіці?
3.
Як визначається дедуктивний вивід? Чим традиційне розуміння дедуктивного виводу відрізняється від сучасного? Чи отримують у результаті дедуктивного виводу якісно нове знання?4. Що таке індуктивний вивід? Чим традиційне тлумачення індуктивного виводу відрізняється від сучасного? Чим індуктивний вивід відрізняється від дедуктивного?
5. Який вивід вважається правильним? Яке розуміння правильності виводу в традиційній логіці? Чим сучасне розуміння правильності виводу відрізняється від традиційного?
6. Як визначається доведення у традиційній логіці? Яке розуміння доведення у сучасній логіці? Чим традиційне тлумачення доведення відрізняється від сучасного його розуміння?
7. Що таке дедуктивне та індуктивне доведення у традиційній логіці? Чим пряме і побічне доведення у традиційній логіці відрізняється від прямого і побічного доведення у сучасній логіці?
8. Як визначається логічна істина і чим вона відрізняється від фактичної істини? Яким чином визначається логічне випливання у сучасній логіці? Чим відрізняється визначення відношення логічного випливання в логіці висловлювань від аналогічного визначення у логіці предикатів?
9. Що є формальним аналогом міркування? Яке загальнонау- кове розуміння числення? Як визначається числення в сучасній логіці?
10. Як визначається аксіоматичне числення логіки висловлювань? Чи можна отримати хибний висновок у випадку виведення його з аксіом? Яким чином визначається натуральне числення логіки висловлювань? Чим відрізняється натуральне числення логіки висловлювань від аксіоматичного?
11. Які існують правила виведення для логічних сполучників у логіці висловлювань? Як визначаються правила введення і правила усунення логічних сполучників?
12.
Який метод використовує традиційна логіка для обгрунтування правильності дедуктивних виводів із складних засновків? Які його вади у порівнянні з табличними методами логіки висловлювань? Які практичні переваги він має?13. На які види поділяють дедуктивні виводи із складних засновків? Що характерне для суто умовного виводу? Яка структура умовно-категоричного виводу? Які модуси він має?
14. Що таке розділово-категоричний вивід? Які модуси він має? Від чого залежить істинність висновку розділово-категоричного виводу?
15. Що таке умовно-розділовий вивід? Чим відрізняються дилема, трилема і полілема? Чим прості дилеми відрізняються від складних? Що притаманне для конструктивних дилем? Які дилеми називаються деструктивними?
16. Як можна визначити традиційну силогістику? Що таке силогістичний вивід? Яка підстава поділу силогістичних виводів на безпосередні та опосередковані? Як визначається безпосередній вивід? Яке визначення опосередкованого виводу?
17. На які види поділяють безпосередні виводи? Які ускладнення виникають при перетворенні предикативного судження? З якими ускладненнями зіштовхуються при оберненні предикативного судження? З яких послідовних логічних операцій складається протиставлення предикату? З яких послідовних логічних операцій складається протиставлення суб’єкту?
18. Як визначається простий силогізм? Яка його структура? Які терміни і засновки входять до складу простого силогізму?
19. Чому до складу простого силогізму повинно виходити тільки три терміни? Чому середній термін має бути неодмінно розподіленим хоча б в одному із засновків? Чому термін, який у засновку є нерозподіленим, не може бути розподіленим у висновку?
20. Чому з двох заперечних засновків не можна зробити ніякого висновку? Чому з двох часткових засновків не можна отримати ніякого висновку? Чому більший засновок і першої, і другої фігури силогізму неодмінно має бути загальним?
21. Чому менший засновок простого силогізму, побудований за схемою першої фігури, неодмінно має бути стверджувальним? Чому один із засновків простого силогізму, побудований за схемою другої фігури, неодмінно має бути заперечним? Чому менший засновок третьої фігури силогізму має бути стверджувальним, а висновок - частковим?
22.
Що таке модуси силогізму? Які характеристики предикативних суджень, що входять до складу простого силогізму, зберігає модус? Як відрізняють правильні модуси силогізму від неправильних? Чому в практиці мислення часто вдаються до ентимем? Яка послідовність перетворення ентимеми у повний силогізм?23. Чим складні силогізми відрізняються від простих? Що називається просилогізмом і епісилогізмом? Яке значення у практиці мислення мають складні та складноскорочені силогізми?
24. Як визначаються натуральні числення логіки предикатів? Яке визначення аксіоматичного числення логіки предикатів? Яким чином формулюються правила введення і правила усунення кванторів та їх заперечень? Що таке завершений вивід в логіці предикатів?