Види понять

Види понять за обсягом

(екстенсіональна характеристика понять)

Поняття поділяються на види за обсягом і змістом.

Види понять за обсягом (екстенсіональна характеристика).

А. За кількістю елементів обсягу поняття поділяються на:

- порожні (нульові) поняття - їм відповідають порожні класи. Тобто таке поняття не відповідає жодному предмету дійсності. По­рожні поняття поділяються на: хибні, гіпотетичні та необхідні.

Порожні хибні поняття, у свою чергу, поділяються на фактично хибні (українська інквізиція) та логічно хибні (мирна війна - поняття, що містить внутрішнє протиріччя).

Порожнє гіпотетичне поняття - це понятійна модель імовірно існуючого предмета (гіпотеза про походження Covid-19).

Порожнє необхідне поняття містить ідеальні характеристики предмета. Такими є ідеали та деякі наукові абстракції (ідеальна дер­жава, високе право, ідеальний газ);

- непорожні (ненульові) поняття - охоплюють один або більше елементів класу. Відображають предмети, що існують у дійсності. Поділяються на одиничні та загальні.

Одиничні поняття містять клас, що дорівнює одиниці (місто Хар­ків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).

Загальні поняття містять клас із більш ніж одним предметом (юрист, закон, суд). Загальні поняття поділяються на: реєструючі, не- реєструючі й універсальні. Загальні реєструючі поняття охоплюють скінченну множину предметів (норми Кримінального кодексу Укра­їни). Загальні нереєструючі поняття відображають нескінченну мно­жину предметів (злочин, закон). Універсальні поняття охоплюють нескінченну множину предметів, що символічно дорівнює одиниці (Всесвіт, право, істина).

Б. За характером (пов’язаністю / непов’язаністю) елементів обся­гу поняття поділяються на:

- збірні поняття з пов’язаними елементами класу, який постає як сукупна цілісність предметів.

Збірні поняття поділяються на: збірні одиничні, що охоплюють одну сукупність (Кримінальний кодекс України), та збірні загальні, що охоплюють множину сукупностей (кодекс);

- незбірні поняття, у яких ігноруються можливі відношення між елементами класу (громадянин, закон).

Види понять за змістом

(інтенсіональна характеристика понять)

Зміст поняття представлений сукупністю суттєвих ознак пред­мета думки, що ієрархічно структурована в строгому визначенні або просто перераховується в нестрогому.

Ознакою може бути відображено властивість предмета або відно­шення між предметами. Ознака - це логічна характеристика наявнос­ті або відсутності властивості або відношення предмета думки.

Види ознак, що складають зміст поняття:

1. За субстанційністю поділяються на суттєві та несуттєві.

Суттєвою є необхідна й достатня ознака (властивість або відно­шення), що дозволяє зрозуміти предмет як ціле й відповісти на запи­тання «що це таке?». Наприклад, суттєвими ознаками поняття «гра­біж» є «відкрите викрадення чужого майна». Несуттєві характеристи­ки не ввійдуть до визначення поняття. Суттєві ознаки є характерними, необхідними і постійними. Несуттєві ознаки є випадковими.

Потрібно зауважити, що суттєві ознаки не є раз і назавжди дани­ми. Виділення певної властивості або відношення як суттєвої озна­ки залежить від напряму інтересу і точки зору на речі. Тобто суттєва ознака є відносною. Тому для різних людей відносно одного й того самого об'єкта можуть бути визначені різні суттєві ознаки, хоча цей об'єкт має один набір властивостей і відношень. Таким порядком фор­муються точки зору при дослідженні. Відповідно, й несуттєві ознаки також відносні. Вони залишаються поза визначенням предмета після того, як будуть установлені суттєві ознаки. Наприклад, цю різницю можна побачити між масовою та побутовою правосвідомістю, з одно­го боку, і професійною та науковою - з іншого. Або в правознавстві різні теорії держави і права формують власні концепти, у яких зібрані та по-різному структуровані ознаки загального для науковців даної науки предмета дослідження.

Суттєві ознаки, у свою чергу, поділяються на основні та похідні. Наприклад, якщо суттєвою основною ознакою студента юридичної спеціальності є те, що він навчається у навчальному юридичному закладі вищої освіти, то суттєвою похідною ознакою є те, що він ви­вчає історію держави і права.

Основні ознаки можуть бути загальними та індивідуальними, а за­гальні ознаки - родовими і видовими.

Загальною є ознака, що характеризує кількість предметів (більш ніж один) і є підставою для їх узагальнення. Наприклад, загальни­ми ознаками злочину є передбачене Кримінальним кодексом Украї­ни (стаття 11) суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Усі конкретні ви­падки злочину узагальнюються саме за цими характеристиками.

Індивідуальною є ознака, що належить одному предметові або групі предметів. Наприклад, особисті прикмети (відбитки пальців, риси обличчя) або колективні характеристики (груп байкерів, злочин­них груп та ін.).

Родові та видові ознаки є суттєвими при співвідношенні роду й виду. Наприклад, родовою ознакою крадіжки, грабежу й розбою є те, що вони є злочином. Родова ознака є суттєвою, основною та за­гальною для цих предметів. Видові ознаки будуть відрізняти крадіж­ку, грабіж і розбій між собою в межах класу злочинів. Видова ознака також є суттєвою.

2. За кількістю ознаки можуть бути прості і складні.

Проста ознака - це одна ознака. Наприклад, жовтий колір. Склад­на ознака - це сполучення декількох ознак у характеристиці предмета. Наприклад, жовто-блакитний колір прапора України. Слід зазначити, що складною є ознака, у якій поєднані різновиди однієї якості (жовто- блакитний колір) або різних (фінансово-правові аспекти).

3. За якістю ознаки бувають позитивні та негативні.

Позитивною є ознака, що присутня у предмета. Негативна озна­ка - така, що відсутня у предмета. При цьому моральні оцінки не ма­ють значення. Збіг логічної та моральної оцінки є випадковим. Напри­клад, позитивними є ознаки симетричності, справедливості, інфікова- ності тощо. Негативними є ознаки бездіяльності, неуцтва, безвідпо­відальності, обеззараження тощо.

Поєднуючи такі можливі логічні характеристики ознак, можна здійснити логічний аналіз ознаки «жовто-блакитний» щодо прапора України, яка є: суттєвою, основною, індивідуальною, складною та по­зитивною.

A. За типом елементів обсягу поняття поділяються на:

- конкретні, що відповідають об'єктам (держава, юрист, закон);

- абстрактні, що узагальнюють ознаки предметів із відволікан­ням від предметної форми (право, собівартість, свобода).

Б. За характером ознак поняття поділяються на:

- позитивні, що фіксують наявність ознак у предмета (законність, право, протокол допиту);

- негативні, що вказують на відсутність ознак (безробіття, нево­ля, алогізм).

B. За пов'язаністю поняття поділяються на:

- співвідносні, що містять ознаку про відношення (часові, про­сторові, родинні та ін.), не мають автономного сенсу та залежать від змісту парного поняття (наприклад: причина і наслідок, позивач і від­повідач, обвинувач і захисник);

- безвідносні, що мають автономний зміст (закон, злочин, юри­дична норма).

Здійснити повний логічний аналіз поняття означає визначити всі логічні характеристики обсягу і змісту. Наприклад: закон - це а) непо­рожнє; б) загальне; в) нереєструюче; г) незбірне; д) конкретне; е) по­зитивне; є) безвідносне поняття.

2.4.