Відношення між поняттями. Діаграми Ейлера - Венна
У процесі мислення здійснюється співвідношення між поняттями за обсягом з урахуванням змісту. Логіка наполягає на строгому співвідношенні понять. Для позначення відношень між поняттями використовуються діаграми Ейлера - Венна.
Усі поняття можуть бути порівнянними (співвідносними) або непорівнянними (неспіввідносними). Це означає, що не кожне співвідношення буде мати сенс. Наприклад, непорівнянними є поняття А — «пенсія» і В — «Ейфелева вежа» (рис. 1). Ці поняття не можуть бути в одному визначенні або класифікації. Оскільки наука логіка досліджує строге мислення, непорівнянними поняттями вона не займається. У нестрогому сенсі людина може знайти зв'язок між будь-якими предметами. На тому ж прикладі можна пов'язати пенсію з Ейфеле- вою вежею і сказати, що пенсіонери в розвинутих країнах подорожують і можуть відвідати Ейфелеву вежу в центрі Парижа. Подібним чином виникають асоціативні зв'язки, на основі яких створюються художні образи. Відмінність асоціативних зв'язків від логічних зв'язків порівнянних понять у тому, що логічні зв'язки порівнянних понять є найкоротшими, найефективнішими. А асоціативні зв'язки для свого виправдання потребують побудови довгого ланцюжка при- чинно-наслідкових зв'язків. Відношення непорівнянних понять характеризується як виключення.
Порівнянні поняття можуть співвідноситися за двома критеріями: наявністю спільних елементів обсягу або загального родового поняття.
Порівнянні поняття поділяються на дві групи - сумісні та несумісні за обсягом.
Сумісні поняття - це поняття, що мають спільні елементи обсягу («юрист» і «прокурор»). Види сумісних понять: 1) тотожні, 2) підпорядковані та 3) перехресні поняття.
1. Тотожні поняття мають один і той самий обсяг, спільний денотат, але різний зміст. їх обсяги повністю збігаються.
Наприклад, А — «Арістотель» та В — «учитель Олександра Македонського» (рис. 2), А — «Конституція» та В — «основний закон» (рис. 2).Формула: А ? В.
2. Підпорядковані поняття мають включення повного обсягу одного поняття до обсягу іншого, де B - підпорядковане (видове), A - підпорядковуюче (родове) поняття. Наприклад, «право» і «цивільне право» (рис. 3), «фахівець» і «юрист» (рис. 3).
Формула: В ⊂ А (В належить А).
3. Перехресні поняття - мають частину спільного обсягу, але різний зміст. Наприклад, А - «юрист» і В - «викладач» (рис. 4), А - «правові відносини» та В - «економічні відносини» (рис. 4).
Формула: А ∩ В.
Несумісні поняття визначаються за другим критерієм співвідносності. Їх обсяги не збігаються, але вони належать спільному родовому поняттю. Види несумісних понять: 1) супідрядні (співпідпорядкова- ні), 2) контрарні (протилежні) та 3) контрадикторні (суперечні).
1. Супідрядні (співпідпорядковані) поняття не мають жодного спільного елементу класу, а також спільних видових ознак, однак їх обсяги однаковою мірою підпорядковуються спільному родовому поняттю. Наприклад, А - «кримінальне право» та В - «цивільне право» (рис. 5), А - «українська держава» та В - «польська держава» (рис. 5).
2. Контрарні (протилежні) поняття не мають жодного спільного елемента обсягу, протилежний зміст (антоніми), але не вичерпують обсяг спільного родового поняття. Тобто можливим в обсязі родового є ще деяке видове поняття. Наприклад, А - «багатий» і В - «бідний» (рис. 6).
3. Контрадикторні (суперечні) поняття - не мають жодного спільного елементу обсягу, одне позитивне, інше - негативне, а обсяг родового поняття вичерпується повністю. Тобто третього поняття не може бути. Наприклад, А - «законний» і не-А - «незаконний» (рис. 7), А - «корупційний» та не-А - «некорупційний» (рис. 7).
Співвідносність понять має велике значення для побудови класифікацій, при доказовому міркуванні, особливо з використанням дедуктивного методу отримання висновку.
2.4.