Види понять

За обсягом поняття ділять на порожні та непорожні. Під порожніми поняттями маються на увазі ті поняття, які не мають відповідників в дійсності. Порожні поняття можуть бути такими, існування яких фактично неможливе (кентавр) і логічно неможливе (круглий квадрат).

Непорожні поняття поділяються на одиничні та загальні. Одиничними називаються ті поняття, об’єм яких складає тільки один предмет. Наприклад, поняття «Сонце» чи «давньогрецький філософ Сократ» є одиничними поняттями. Загальними називаються ті поняття, в яких ми мислимо більше одного предмета («студент другого курсу», «ліхтар», «свято»). Всі предмети, які мисляться в понятті, тобто складають його об'єм, утворюють певний клас предметів. Класи загальних понять здебільшого можуть бути поділені на підкласи. Наприклад, серед дерев можна виділити хвойні та листяні.

Найдрібнішою частинкою об'єму поняття є елементи. Це такі поняття, які не можна поділити, щоб при цьому не втратились ознаки всього класу понять. Наприклад, елементами класу «планета» будуть поняття «Сатурн», «Юпітер», «Венера» тощо.

Може здатися, що елементами поняття «комп'ютер» є поняття «монітор» чи, скажімо, «клавіатура». Насправді це не так. «Монітор» не є елементом поняття «комп'ютер», тому що він не має ознак комп'ютера, не може виконувати його функцій. Іншими словами, монітор - це не комп'ютер, так само, як голова людини - це ще не людина.

Серед загальних виділяють так звані всезагальні поняття, або категорії. До них відносять, як правило, такі філософські поняття, як «матерія», «свідомість», «відношення», «час», «простір», «дія» тощо.

Загальні поняття можна поділити на реєструючі та нереєструючі. Нереєструючими називають такі загальні поняття, в яких неможливо виділити окремі елементи. До них відносять, зокрема, назви речовин, матеріалів тощо, наприклад вода, цукор, залізо, деревина, дощ, сніг. Зверніть увагу, що підкласи в цих поняттях можна виділити: наприклад, прісна і солона вода, причому ці підкласи теж є нереєструючими поняттями. Але елементи в нереєструючих поняттях не виділяються. Як співається в відомій пісні «Одна дождинка, еще не дождь... Одна снежинка - еще не снег».

Відповідно, реєструючими називають загальні поняття, в яких можна виділити елементи, яким можна приписати порядковий номер, тобто, які можна перечислити. Наприклад, в понятті «дерево» (звичайно, коли ми маємо на увазі не матеріал, а різновид рослин) ми можемо порахувати, помислити кожне дерево окремо, не втрачаючи при цьому жодної суттєвої ознаки всього класу.

Не можна плутати граматичні форми однини та множини з одиничними та загальними поняттями. Так поняття «дерево», хоч і виражається іменником в однині, буде загальним поняттям, оскільки під цим поняттям мається на увазі дуже багато предметів.

Можна виділити також окремий клас збірних понять. Це такі поняття, які відображають клас однорідних предметів, які разом складають єдине ціле, але при цьому кожний з цих предметів не має ознак цілого. Наприклад: бібліотека складається з книжок, але кожна книжка не є бібліотекою. «Студентська група», «сім’я», «планетна система», «ансамбль» - ось приклади такого роду понять.

Специфіка збірних понять у тому, що ознаки класу тут не прикладаються до кожного окремого елемента, з яких складається цей клас.

Треба мати на увазі, що одні і ті ж поняття можуть виступати як збірні і як просто загальні, залежно від контексту, в якому вони вживаються. Наприклад, поняття «ліс» буде збірним, коли мова йде про ліс як сукупність дерев чи партію пиломатеріалів, і загальним, коли важливо розрізняти хвойний ліс від листяного чи змішаного.

Деколи загальні поняття, щоб відрізнити їх від збірних, називають подільними. Мається на увазі, що будь-яке загальне поняття можна поділити на підкласи, чи елементи так, що кожен з них збереже ознаки всього класу, чого ніяк не можна зробити зі збірним поняттям.

За змістом поняття поділяють на конкретні та абстрактні. Під конкретними поняттями в формальній логіці розуміють поняття, що позначають предмети матеріального світу, осіб, факти, явища, події, дії. Абстрактними називають ті поняття, які позначають властивості, якості, стани речей або їх дії, коли вони розглядаються окремо від речей. Наприклад поняття «вага», «колір», «об’єм», «форма» будуть абстрактними. Але поняття «важкий стіл», «кольоровий», «об’ємний», «формальний» вважаються конкретними.

Треба зауважити, що поділ понять на конкретні та абстрактні носить чисто формальний характер. Він є пережитком дуалістичного розуміння природи мислення. Насправді будь-яке поняття абстрактне за своєю природою, оскільки воно є продуктом абстрагування. В той же час, будь-яке поняття, не перестаючи, звичайно, при цьому бути абстракцією, може стати конкретним, якщо воно правильно відображає сутність предмета в певній практичній ситуації.

Поняття поділяються на позитивні та негативні. В позитивних поняттях фіксується наявність тієї чи іншої якості у предмета, а відповідні їм негативні поняття вживаються для того, щоб показати відсутність у предмету даної якості. Так, наприклад, позитивним поняттям «страх», «смерть», «логічний», «злий» неважко підібрати негативні відповідники - «безстрашність», «безсмертя», «алогічний», «незлий».

Виділяють також абсолютні та відносні поняття. Відносними є поняття, які не мисляться поза зв’язком з якимось іншим поняттям. Наприклад поняття «верх» немислиме без поняття «низ», «віце-президент» без «президент», «контрреволюція» без «революція», «причина» без «наслідок» тощо.

Абсолютними називають поняття, які позначають предмети, явища чи ознаки, які нібито можуть мислитися самі по собі. Звичайно поділ понять на абсолютні та відносні сам по собі є дуже відносним. Абсолютних понять в прямому розумінні цього слова не буває. Скажімо, в деяких підручниках з логіки як приклад абсолютного поняття наводиться поняття «дім» і говориться, що, мислячи про дім, ми можемо не думати ні про що інше. На перший погляд, це правильно. Але архітектору чи будівельнику так не здасться. Дім вони пов’яжуть з фундаментом, а фундамент з ґрунтом, на якому дім стоїть, так само звично, як пересічна людина пов’язує «верх» з «низом», чи «батьків» з «дітьми». Кінець кінцем, ніяке поняття не може мислитися інакше, як тільки через певну сукупність ознак, які належать цьому предметові, а будь-яка ознака є не що інше як вираження певного зв'язку цього предмета з іншими предметами.

4.3.