Види понять

У логіці розрізняють такі види понять: за кількістю елементів обся­гу, за характером елементів обсягу, за типом елементів обсягу, за ха­рактером ознак, що становлять зміст поняття.

1. За кількістю елементів обсягу поняття бувають пусті і непусті.

Пусті (порожні) — це поняття, в обсязі яких немає жодного елемен­та (предмета, який би мав вказану ознаку). Прикладами таких понять можуть бути “вічний двигун”, “квадратне коло”, “кентавр” тощо.

Непусті (непорожні) поняття у своєму обсязі містять елементи, тобто реально існують предмети, які мають вказану у понятті ознаку. Непусті поняття бувають одиничними й загальними.

Одиничні — це поняття, в обсязі яких існує лише один предмет (на­приклад, “теперішня столиця України”, “засновник логіки”).

Загальні — це поняття, в обсязі яких узагальнено більше одного предмета (“столиця держави”, “підручник”).

2. За характером елементів обсягу поняття поділяються на збірні й незбірні.

Збірні — це поняття, в обсязі яких узагальнюються не окремі пред­мети, а множини предметів, що мисляться як окремі елементи (одиниці) обсягу (“колектив”, “сузір’я” тощо).

Незбірні — це поняття, в обсязі яких узагальнюються окремі пред­мети (“зірка”, “студент”).

3. За типом елементів обсягу поняття поділяються на конкретні й абстрактні.

Конкретні — це поняття, в обсязі яких узагальнюються предмети або упорядковані множини предметів, які можна сприйняти органами чуттів (“книга”, “рослина”).

Абстрактні— це поняття, в обсязі яких узагальнюються власти­вості предметів, які не можна сприйняти органами чуттів (“талант”, “успішність”).

4. За характером ознак поняття бувають позитивні і негативні, співвідносні й неспіввідносні.

Позитивні поняття складаються з позитивних ознак або у їхньому змісті є вказівка на наявність ознаки (“старанний студент”, “успіш­ність”).

Негативні поняття містять негативні ознаки або вказівку на відсутність ознаки (безвідповідальність, іншомовний, іноземець).

Співвідносні — це поняття, зміст яких не має автономного смислу, тобто таке поняття стає осмисленим лише тоді, коли воно походить від іншого поняття або використовується у певному контексті, наприклад, “причина” (необхідно вказати, причина чого саме), “батьки” (треба вказати, чиї батьки).

Неспіввідносні — це поняття, зміст яких має самостійний, автоном­ний смисл (“університет”, “академія”).

4.4.