Загальна характеристика індукції
Як ми вже зазначали, індукцією називається умовивід, у якому на основі знання про частину предметів класу робиться висновок про всі предмети класу. Засновки в індукції - це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ, а висновок - судження про клас предметів або явищ у цілому.
Крім суджень-засновків про окремі факти, яких може бути довільна кількість, виділяють ще й судження-засновок про належність окремих фактів, предметів до одного класу, щоправда у практиці мислення цей засновок звичайно не висловлюється, а лише мається на увазі.У вигляді формули індуктивний умовивід можна записати так:
Наприклад:
Мідь проводить електричний струм Залізо проводить електричний струм. Срібло проводить електричний струм. Золото проводить електричний струм. Мідь, залізо, срібло, золото - метали. Всі метали проводять електричний струм
Сутність індукції, її особливості та значення краще за все розкриваються у порівнянні її з дедуктивним умовиводом.
Індукція й дедукція відрізняються перш за все спрямованістю думки. Висновок у дедуктивному умовиводі завжди вужчий від вихідного знання. А от знання, здобуте у висновку індуктивного умовиводу, за своїм обсягом ширше, ніж вихідне знання. Вивчивши частку предметів класу, ми робимо висновок про всі предмети класу.
Логічний процес виведення нових знань можливий тільки тому, що між предметами і явищами об'єктивної дійсності існують певні зв'язки і відношення. Саме наявність необхідних, закономірних зв'язків дає нам змогу із знання одних явищ виводити певне знання про інші, з ним пов'язані. Безпосередньою основою умовиводу від окремого до загального (індукції) є повторюваність ознак, явищ, фактів. Загальні ознаки належать кожному предмету даного роду, а тому неминуче повторюються.
Саме повторюваність наводить на думку, що ця ознака є загальною, притаманною всім предметам даного класу.Але повторюваність може бути як неминучою, так і випадковою. Ця обставина суттєво ускладнює пізнання загального. Повторюваність ми спостерігаємо завжди, коли ознака належить усім предметам класу. Але ми можемо спостерігати її і тоді, коли ознака не є загальною, а належить лише деяким предметам класу, які випадково потрапили до сфери нашого спостереження. З яким характером повторюваності ми маємо справу в кожному конкретному випадку - неминучою чи випадковою - нам невідомо. Тому повторюваність фактів, явищ обґрунтовує тільки імовірність індуктивного висновку, але не достовірність.
Отже, запам’ятаємо, що індуктивні умовиводи дають імовірні, а не достовірні висновки. Єдине виключення з цього правила - умовиводи, отримані завдяки повній індукції.
Пізнаючи причини явища, слід враховувати такі особливості причинного зв'язку.
1. У формальній логіці вважається, що між причиною та наслідком існує послідовність у часі: спочатку виникає причина, а потім уже наслідок. Тому причину будь-якого явища необхідно шукати серед явищ, що передують йому. Але часову послідовність явищ не можна ототожнювати з причинним зв'язком: те, що передує іншому, не обов'язково є його причиною. Так, якщо вранці вам дорогу перебігла чорна кішка, а ввечері ви застрягли в ліфті, то причина скоріш за все буде у зношеності ліфтового обладнання, і аж ніяк не в кішці. Логічна помилка, якої припускаються, коли просту послідовність явищ у часі приймають за причинний зв'язок, дістала назву «після цього, отже внаслідок цього».
2. Одне й те саме явище може бути викликано кількома різними причинами. Тому необхідно встановити не тільки зв'язок явища з можливою причиною, а й довести, що досліджуване явище викликане саме цією причиною, а не якоюсь іншою. Так, якщо у людини висока температура, не можна одразу констатувати, наприклад, грип. Адже висока температура може спостерігатися при інших вірусних інфекціях, простуді, ревматизмі, запальних процесах внутрішніх органів, у період росту молочних зубів тощо.
3. Чимало явищ є наслідком спільної дії двох або більше причин, тобто наслідок виникає лише при сукупній дії кількох факторів. Так вживання нарізно огірків та молока, як правило, не викликає негативних наслідків, а от одночасне вживання цих продуктів для деяких людей закінчується серйозними розладами шлунку.
8.3.