Види індукції
Повного індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх елементів цього класу. Як приклад, наведемо наступний умовивід:
В Австралії є українці.
В Азії є українці.
В Європі є українці.
В Америці є українці.
В Африці є українці.
В Антарктиді є українці.
Австралія, Азія, Європа, Америка, Африка, Антарктида - це повний перелік частин світу
Отже, українці є в усіх частинах світу.
Основою достовірності висновків повної індукції є те, що її засновки вичерпують клас предметів. Повна індукція можлива лише в тих випадках, коли кількість предметів, що складає клас, невелика, чітко обмежена і всі вони можуть бути вивчені.
Якщо ми не маємо змоги вивчити всі предмети класу, але робимо висновок про весь клас, то в такому разі ми маємо справу з неповною індукцією. Основна маса класів має дуже велику кількість окремих елементів, тому вивчити їх повністю практично неможливо. Неповна індукція і є тією формою умовиводу, в якій проходить наше мислення при пізнанні таких явищ.
Неповною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок виводиться із засновків, які не охоплюють усіх предметів класу.
Неповна індукція широко використовується в будь-якій галузі теоретичного знання, а також в практичному житті. Зокрема до індукції вдаються при проведенні санітарних експертиз продукції на ринку та контролю якості на виробництві: на експертизу йде лише невелика частина продуктів з партії, а результати перевірки розповсюджуються на всю партію в цілому.
Розрізняють такі види неповної індукції: індукція через простий перелік, індукція через відбір фактів і наукова індукція.
Індукція через простий перелік або популярна індукція - це такий умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялося жодного, який би суперечив узагальненню.
Наведемо наступний приклад індукції через простий перелік:
Студент групи A-H Іванов знає, що таке популярна індукція. Студент групи A-H Петренко знає, що таке популярна індукція. Студентка групи A-H Вовк знає, що таке популярна індукція. Студент групи A-H Федоров знає, що таке популярна індукція. Всі студенти групи A-H знають, що таке популярна індукція.
Індукція через простий перелік дає висновки різного ступеня ймовірності: від найменшої до найбільшої. Ступінь імовірності залежить від кількості вивчених фактів: чим їх більше, тим вища ймовірність висновку. Проте в будь-якому разі слід пам’ятати, що відсутність суперечливих фактів не є доказом того, що вони взагалі не існують.
Іншим видом неповної індукції, що має більший рівень ймовірності, є індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення. Висновки в цій індукції, як і в індукції через простий перелік, ґрунтуються на повторюваності фактів за відсутності випадків, що суперечать узагальненню. Але тут додається одна суттєва умова, завдяки якій висновки стають обґрунтованішими, - відбір фактів.
В індукції через простий перелік узагальненого висновку досягають внаслідок спостереження випадкових фактів. Збільшення кількості спостережуваних явищ не виключає випадковий збіг фактів. В індукції через відбір фактів висновок робиться на основі фактів, які були підібрані за певною системою, яка виключає випадкове їх потрапляння у поле зору дослідника. Чим досконаліший метод відбору, тим більша ймовірність висновку. А науково розроблені системи створюють можливість дійти висновків, що наближаються до достовірних.
Так для здійснення якісного соціологічного опитування населення соціологи мають сформувати репрезентативну вибірку, що відображатиме кількісний та якісний склад населення, зокрема зберігаються пропорції за статтю, віком, регіоном проживання, соціальним статусом, професією тощо.
Найдосконалішим видом неповної індукції є наукова індукція - умовивід, в якому загальний висновок про всі предмети класу робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв'язків частини предметів класу.
Тут для узагальнення висновку однієї повторюваності ознаки або факту недостатньо. У науковій індукції висновок робиться на підставі встановлення того, що спостережувана ознака є неодмінною, істотною ознакою предметів, що вивчаються. При цьому, висновок може бути зроблений на основі дослідження всього одного явища або факту. Так, встановивши, що здатність певного металу проводити електричний струм - це неодмінна, суттєва його властивість, що впливає з особливостей будови кристалічної решітки, яка характерна для всіх металів, роблять достовірний висновок про те, що всі метали електропровідні.
8.4.